Головуючий у суді першої інстанції Бусик О.Л.
Єдиний унікальний номер справи № 757/21384/19-ц
Апеляційне провадження №22ц/824/10282/2019
08 серпня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мережко М.В.,
суддів - Верланова С.М., Яворського М.А.
секретар -Тютюнник О.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 29 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення суми відсотків та пені.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -
У травні 2019 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 06 травня 2019 року відкрито провадження у справі і призначено підготовче засідання на 29 травня 2019 року.
Під час підготовчого судового засідання представник відповідача надав заяву про залишення позову без розгляду.
Заява мотивована тим, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, яка не відповідає положенням ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: вона підписана представником позивача - адвокатом Солоною А.А., котра не внесена до Єдиного реєстру адвокатів України.
Представник позивача ОСОБА_2 заперечив щодо задоволення заяви, вважаючи її безпідставною.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав п.8 ч.1 ст. 257 ЦПК України (провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк)
Позивачем подана апеляційна скарга на ухвалу , в якій вона просить суд скасувати ухвалу, посилаючись на порушення норм процесуального права , направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду позовної заяви
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Залишаючи позовну заяву без розгляду з підстав п.8 ч.1 ст. 257 ЦПК України , суд виходив із того, що позовна заява підписана особою, яка не має повноважень і це стало відомо після відкриття провадження у справ
Однак з такими висновками суду не можна погодитись з таких підстав.
Як видно із матеріалів справи, ухвалою судді Печерського районного суду Київської області від 06 травня 2019 року відкрито провадження у справі (а.с. 45).
Відповідно до ч.2, ч.5 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
За правилами ч.7 ст. 176 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Статтею 187 ЦПК України (частини 11-13) визначено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
За змістом вказаних статей, суд, встановивши ,що позовна не відповідає вимогам ст.175-177 ЦПК України, мав би вирішити питання про залишення позовної заяви без руху , і надання позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
Крім того слід зазначити, що згідно з статтею 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.
Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
Аналіз вказаних законодавчих норм свідчить, що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю. Тоді як відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
Стаття 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає порядок припинення права на заняття адвокатською діяльністю. ( Постанова Верховного Суду КАС від 06 липня 2019 року № 855\229\19 )
У травні 2019 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом .
Так, до позовної заяви долучено копію свідоцтва серії НОМЕР_1 , виданого 30 березня 2017 року про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_3 та копія ордеру,договір про надання правової допомоги (а.с. 41-43).
Доказів, що вказаний документ (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю) визнаний у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять.
Також відсутні докази щодо припинення права ОСОБА_3 на заняття адвокатською діяльністю у порядку передбаченому законом.
Як видно із тексту ухвали, суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, посилався на ту обставину, що представник позивача не має повноважень на ведення справи (п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України), натомість при цьому у тексті ухвалі зазначав зовсім іншу підставу (п.8 ч.1 ст. 257 ЦПК України), при цьому відповідно до ч.11 ст. 187 ЦПК України не надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а відтак висновок суду про залишення позовної заяви без розгляду є передчасним.
Згідно із ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи, що суд першої інстанції, не виконав вимоги п.8 ч.1 ст. 257 ЦПК України прийшов до передчасного висновку про залишення позову без розгляду, а відтак ухвала підлягає скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції .
Керуючись ст.ст. 365, 367,369,379, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 29 травня 2019 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення буде виготовлений не пізніше 12 серпня 2019 року.
Головуючий
Судді