Справа № 697/1841/19
провадження № 2-а/697/18/2019
02 серпня 2019 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Льон О.М.
за участю секретаря Дрянової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Каневі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Яковлева Володимира Вікторовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Яковлева Володимира Вікторовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову вказує, що 07.07.2019 Інспектором роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Яковлевим Володимиром Вікторовичем відносно нього (позивача) було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП України (здійснення обгону на перехресті) та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Із вказаною постановою не погоджується, оскільки вона винесена з порушенням норм права та є незаконною, так, як він вказаного адміністративного правопорушення не допускав. 07.07.2019 о 11 год. 20 хв. він керував автомобілем Volkswagen Touareg, державний номер НОМЕР_1 , рухався по автодорозі Н-24 Миколаїв-Благовіщенське-Вознесенськ, на 168 км автодороги був зупинений працівником поліції взводу № 1 роти № 1 батальйон № 2 УПП в Миколаївській області сержантом поліції Яковлевим В.В., який повідомив його про порушення правил ПДР, а саме здійснення обгону на перехресті. Інспектором не було взято до уваги його пояснення та не надано доказів вчинення ним (позивачем) такого правопорушення. Крім того, відповідачем інспектором Яковлевим В.В. було допущено порушення вимог ст.ст. 268, 276, 279 КУпАП щодо забезпечення прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо місця та порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, щодо дослідження доказів, всебічного з'ясування обставин справи та вирішення її у відповідності із законом. Дану постанову отримав поштою 12.07.2019. Просить суд скасувати постанову серії ДП18 № 472435 від 07.07.2019, оскільки вона є незаконною та не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23.07.2019 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Яковлева Володимира Вікторовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив.
Відповідач Інспектор роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції сержант поліції Яковлев В.В., будучи повідомленим про час та місце розгляду, в судове засідання не з'явився, на офіційну електронну адресу суду надійшов від його представника ОСОБА_3 , який діє на підставі довіреності від 26.04.2019 (а.с.26) відзив на адміністративний позов (а.с.18-22) з додатками, зокрема, трьома відеозаписами - 20190707204345000397.mov, 20190707204345000396.mov, 20190707204345000394.mov., які також направлено до суду засобами поштового зв'язку. У відзиві на позов представник відповідача заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1 . Свої заперечення мотивував тим, що порушення допущене ОСОБА_1 , а саме обгін на перехресті, підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення винесеною компетентною службовою особою в межах повноважень, письмовим рапортом поліцейського та відеозаписами зі службового відеореєстратора. При розгляді справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 були роз'яснені його права та підстава зупинки, заслухані пояснення та повідомлено про порядок оскарження винесеної постанови. Розгляд справи просить проводити за відсутності відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, - неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин справа розглянута за наявними матеріалами.
Суд дослідивши письмові матеріали справи, в тому числі і письмовий відзив на позовну заяву, приходить до наступного висновку.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Конституції України, Законом України «Про Національну поліцію», Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено ч. 1ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За змістом п. 1-2 ч. 1ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
В судовому засіданні встановлено, що 07.07.2019 Інспектором роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Яковлевим Володимиром Вікторовичем було винесено постанову серії ДП № 472435 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 425 грн., за скоєне ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що останній 07.07.2019 о 11.20 год., керуючи автомобілем Volkswagen Touareg, державний номер НОМЕР_1 , рухався по автодорозі Н-24 Миколаїв-Благовіщенське-Вознесенськ, на 168 км автодороги та здійснив обгін на перехресті, чим порушив вимоги п.п. 14.6 «а» ПДР України.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до п. 14.6 а» ПДР України, обгін заборонено на перехрестях.
Частиною 1 статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, передбачені частиною другою статті 122 КУпАП.
Згідно з п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення, в т.ч. передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, без складання відповідного протоколу.
Відповідно до положень п. 2 розділу III Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема, ч. 2 ст.122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Слід зазначити, що Законом України від 14.07.2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до ст. 258 КУпАП, зокрема, доповнено абзацом 4, зі змісту якого вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП.
Зазначені норми права вказують на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення правопорушення. При цьому, не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП.
Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відповідно до ч. 2ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем ОСОБА_1 правил дорожнього руху надано відеозаписи, а саме відеозаписи: 20190707204345000397.mov, 20190707204345000396.mov, 20190707204345000394.mov.
Суд не вважає, що дані відеозаписи є належними доказами вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушення, встановленого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки відеозаписи, подані відповідачем не містять відомостей безпосереднього вчинення ОСОБА_1 самого адміністративного правопорушення. Оскаржувана постанова серії ДП18 № 472435 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксована не в автоматичному режимі, не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
При цьому, приписами ч. 3 ст. 283 КУпАП прямо передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
За таких обставин, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування вини, не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17.
Відповідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідачем, на яких в силу ч. 2 ст. 77 КАС України, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не надано суду належних та переконливих доказів, у розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 73 КАС України, які б підтверджували наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за яке його було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи прирівнюються до доведеної невинуватості цієї особи.
Відсутність належних та допустимих доказів, в тому числі відеозапису фіксування факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не дає можливості прийти до висновку про те, що позивач допустив порушення п. 14.6 а ПДР України.
Таким чином, суд вважає, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2ст. 77 КАС України, не надали суду жодних належних і допустимих у розумінні ст. 72 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, не спростували тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.
За таких обставин факт вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 122 КУпАП, є недоведеним, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності не може вважатися законним, внаслідок чого оскаржувана позивачем постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 122, 251, 280 КпАП України, ст. ст. 12, 20, 72-77, 122, 205, 243-245, 250, 257,294,295 КАС України, суд-
Адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Яковлева Володимира Вікторовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову серії ДП18 № 472435 від 07.07.2019 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, яка винесена інспектором роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Яковлевим Володимиром Вікторовичем про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн., на ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КпАП України - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено 02.08.2019.
Головуючий О . М . Льон