Справа № 694/1149/19
Провадження № 3/694/210/19
іменем України
07.08.2019 року м. Звенигородка
Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Дудніченко В.М., з участю прокурора Панченко М.0.розглянувши матеріали, які надішли із Національної поліції України Департаменту захисту економіки в Черкаській області Управління захисту економіки в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Звенигородка, Черкаської області, житель АДРЕСА_1 , одружений, громадянин України. Депутат Звенигородської районної ради до січня 2019 року, раніше не судимий за ч.2 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Начальником відділу УЗЕ в Черкаській області ДЗЕ НП України майором поліції Дудник В.М. було складено адміністративний протокол протоколу №72/2019 відносно ОСОБА_1 , про те, що він будучи депутатом Звенигородської районної ради та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив без поважних причин у встановлений законом термін Національне агентство з питань запобігання корупції, про суттєві зміни у її майновому стані, а саме:
ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу № 7144/2018/992917 від 20.06.2018, набув права власності на транспортний засіб марки HYNDAI TUCSON 2008 року випуску, вартість якого становить 152 500 грн.
12.07.2018 ОСОБА_1 подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані про набуття у власність автомобіля HYNDAI TUCSON 2008 року випуску, вартість якого становить 152 500 грн., чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.172-6 КУпАП.
Прокурор в судовому засіданні підтримав складений адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 у вказаному адміністративному правопорушенні, пов'язаного з корупцією, зокрема, зазначив, що матеріалами адміністративного протоколу підтверджується вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП України, яке вчинено шляхом несвоєчасного повідомлення Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані. Факт лікування ОСОБА_1 прокурор не заперечує, але дане лікування було амбулаторне потім санаторне, а не стаціонарне.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Суду пояснив, що він достовірна знав, що на протязі 10- днів з часу набуття автомобіля він зобов'язана подати декларацію про суттєві зміни в майновому стані, але в зв'язку, що він після 17 години 20.06.2018 року звернувся за медичною допомогою і знаходився на лікуванні по 07.07.2018 року. Подав декларацію 12.07.2018 року. Умислу на несвоєчасне подачі декларації про суттєві зміни в майновому стані в нього не було. 10 денний строк пропустив з поважних причин, так як був хворий.
Заслухавши доводи прокурора, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП України, суддя під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а в даному випадку про адміністративне корупційне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» або, з огляду на час вчинення правопорушення чи розгляду в суді, Законом України «Про запобігання корупції»; чи є особа винною в його вчиненні, отже чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Суддя також повинен з'ясувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв'язку між діянням і виконанням останньою службових (посадових) повноважень, а у відповідних випадках - мети правопорушення.
Суддя при розгляді справи повинен виконувати функції незалежного та неупередженого органу правосуддя, процесуальна функція якого відділена від функції «обвинувачення» та не вправі проявляти ініціативу і активність у зборі додаткових доказів, якими можуть бути підтверджені підстави притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо орган, який склав протокол не ініціює це питання.
Відповідно до ч.2 ст.172-6 КУпАП України відповідальність настає у разі неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєвих змінах у майновому стані, при цьому суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року №1700-VII визначено, що корупцією є використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.
Вище зазначеною нормою також визначено, що корупційним правопорушенням являється діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного корупційного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення, яка, виходячи із визначення поняття корупційного правопорушення, викладеного в ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини, тобто, з врахуванням положень ст. 1 цього Закону, сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобов'язана задекларувати свої доходи та своєчасно подати декларацію, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети.
Відповідно до ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Порядок повідомлення про суттєві зміни у майновому стані регламентований положенням ч.2 ст.52 Закону, згідно з яким у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Рішенням Національного агентства від 10.06.2016 року №3 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 961/29091) затверджено Форму повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування та правила заповнення форми повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування. Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування подається ним особисто шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Національного агентства через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр). Паперова копія повідомлення не надсилається (не подається).
Зазначена у повідомленні інформація включається до Реєстру та оприлюднюється у публічній частині Реєстру на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Пунктом 6 розділу 2 Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 року №3 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за №959/29089), суб'єкти декларування письмово повідомляють НАЗК про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до частини другою статті 52 Закону шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Зазначене електронне повідомлення подається шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Реєстру відповідно до технічних вимог до форми. Згідно з пунктом 2 розділу 2 зазначеного порядку повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування подається через електронну мережу Інтернет з використання програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті суб'єкта декларування після реєстрації в Реєстрі. Пунктом 4 передбачено, що інформація, включена в повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування, повинна бути також відображена в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 1 Правил заповнення форми повідомлення під суттєвою зміною в майновому стані суб'єкта декларування розуміється отримання ним одноразового доходу або придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня року, у якому подається повідомлення. Для кожного випадку отримання доходу або придбання майна подається окреме повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу №7144/2018/992917 від 20.06.2018року набув права власності на транспортний засіб марки HYNDAI TUCSON 2008 року випуску, вартість якого становить 152 500 грн..
12.07.2018 ОСОБА_1 подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані про набуття у власність автомобіля HYNDAI TUCSON 2008 року випуску, вартість якого становить 152 500 грн..
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 з 20.06.2018 року по 26.06.2018 року проходив призначений курс стаціонарного лікуванні на дому з діагнозом поширений остеохондроз хребта з протрузіями так як він не міг самостійно рухатись (довідка сімейного лікаря).
З 27.06.2018 року по 07.07.2018 року знаходився в санаторії «Синяк» (реабілітаційне лікування) (Довідка №374 лікарсько-консультативної комісії КНП «Звенигородський ЦПМСД»).
Суд обставини лікування ОСОБА_1 визнає як поважною причиною пропуску по стану здоров'я в десятиденний термін подачі декларації про суттєві зміни в майновому стані.
Суд вважає, що ОСОБА_1 12.07.2018 року подавши декларацію про суттєві зміни в майновому стані не пропустив десятиденний термін подачі декларації про суттєві зміни в майновому стані.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами
Будь-яких інших належних, допустимих та достовірних доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 прямого умислу, направленого на несвоєчасне подання і оприлюднення своєї декларації про суттєві зміни у своєму майновому стані до ЄДРД, вчинення таким чином адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією, відповідальність за що передбачена ст.172-6 ч.2 КУпАП України, у справі не має.
Згідно ст.247 ч.1 п.1 КУпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення та скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність.
Приймаючи до уваги наведені вище обставини, суд приходить до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-6 КУпАП України підлягає закриттю, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.247 п.1 ч.1, 280, 283,
Ст.284 КУпАП України, суддя,-
провадження в справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ст.172-6 ч.2 КУпАП України, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі ч.1 п.1 ст.247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя