Справа № 697/141/14-ц
Провадження № 4-с/697/6/2019
02.08.2019 р.
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Льон О.М.
за участю секретаря Дрянової Н.В.
представника скаржника Гончарука А.В.
державного виконавця Шамсутдінової Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Каневі, Черкаської області скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Канівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Шамсутдінової Ю.В., -
08.05.2019 ОСОБА_1 звернувся в Канівський міськрайонний суд із скаргою на дії старшого державного виконавця Канівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Шамсутдінової Ю.В. Вимоги скарги обґрунтовував тим, що згідно виконавчого документу у справі №697/141/14-ц виданого Канівським міськрайонним судом Черкаської області, 15.04.2019 старшим виконавцем Канівського МР ВДВС ГТУЮ у Черкаській області винесено наступні постанови: постанову про встановлення тимчасового обмеження його у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощенною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, постанову про встановлення обмеження боржника у праві полювання, постанову про встановлення обмеження у праві виїзду за межі України, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, а також винесено 16.04.2019 постанову про накладення штрафу.
18.04.2019 лист, в якому містилися вище перелічені оскаржувані постанови від 15.04.2019 було отримано його батьками за його фактичним місцем реєстрації. В зв'язку з тим, що він працює поза межами Канівського району та проживає окремо від батьків, ним зазначені постанови державного виконавця було отримано по приїзду в м.Канів 26.04.2019.
Про існування постанови про накладення штрафу від 16.04.2019 він дізнався лише 26.04.2019, після того як в результаті особистої зустрічі з державним виконавцем, отримав ідентифікатор доступ до виконавчого провадження, після чого йому стало об'єктивно відомо про рух у виконавчому провадженні.
Вважає, що діями старшого державного виконавця під час виконання судового рішення порушено його права чи свободи. Так, дійсно існує виконавчий лист №697/141/14-ц, виданий 01.04.2014 Канівським міськрайонним судом про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Протягом періоду з квітня 2014 року по листопад 2016 року за обставин збройної агресії РФ та анексії АР Крим, він не міг виконувати дане рішення, оскільки стягувач постійно проживала в АР Крим. Він кожного місяця протягом двох років сплачував аліменти, але всі суми коштів поверталися на його рахунок у зв'язку з відсутністю будь-якої співпраці банківських установ держави Україна та Російської Федерації в АР Крим. У листопаді 2016 року стягувач переїхала проживати на материкову частину України, і одночасно передав на виконання до Канівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області зазначений виконавчий лист. Державним виконавцем Кизим Ю.О. було відкрито постановою від 04.11.2016 виконавче провадження №52810771, та проведено розрахунок заборгованості по сплаті аліментів за цей період, який на той час склав близько 30,000 грн. Вже з січня 2016 року і по даний час він повністю виконував вимоги щодо сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей, заборгованість по сплаті аліментів за період з березня 2014 по січень 2016 років складає близько 25000,00 грн. Вважає, що старший державний виконавець Канівського МР ВДВС ГТУЮ у Черкаській області Шамсутдінова Ю.В. при винесені оскаржуваних постанов допустила помилку, оскільки законодавцем заходи відповідного примусу щодо боржника за невчасну сплату аліментів введено в законну дію лише з 06.02.2018 згідно Закону № 2234-ІІI від 07.12.2017. Просить суд поновити йому строк на подання скарги пропущений з поважних причин, визнати дії виконавця, що полягають у винесенні оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження протиправними, скасувати постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощенною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 15.04.2019, постанову про встановлення обмеження боржника у праві полювання від 15.04.2019, постанови про встановлення обмеження у праві виїзду за межі України від 15.04.2019, постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 15.04.2019, постанову про накладення штрафу від 16.04.2019, як незаконні.
В ході розгляду скарги здійснено наступні процесуальні дії.
Ухвалою суду від 10.05.2019 прийнято до розгляду скаргу та призначено до судового розгляду на 25.05.2019.
20.05.2019 судом винесено ухвалу суду про залишення скарги ОСОБА_1 без розгляду, у зв'язку з пропуском строку для її подання.
07.06.2019 скаржником ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на ухвалу Канівського міськрайонного суду від 20.05.2019.
Постановою апеляційного суду Черкаської області від 09.07.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Канівського міськрайонного суду від 20.05.2019 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду від 22.07.2019 прийнято до розгляду скаргу та призначено судовий розгляд на 02.08.2019.
Скаржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений завчасно належним чином за адресою його місця реєстрації, рекомендованим листом з повідомленням, який повернувся до суду у зв'язку з тим, що адресат відсутній (а.с.209,210). Його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Представник скаржника - адвокат Гончарук А.В., який діє на підставі ордеру серії ЧК № 102229 від 20.05.2019 (а.с.111) у судовому засіданні скаргу підтримав, пояснив, що у скаржника відсутня заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір яких перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, а також сукупний розмір яких перевищує суму відповідних платежів за два роки, просить скаргу задовольнити.
Старший державний виконавець Канівського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області Шамсутдінова Ю.В. у судовому засіданні скаргу не визнала, надала до суду відзив на скаргу (а.с.114,115, 211-215) в якому вказала, що заборгованість скаржника зі сплати аліментів за виконавчим документом Канівського міськрайонного суду №697/141/14-ц виданим 01.04.2014 на момент винесення оскаржуваних постанов значно перевищувала сукупний розмір відповідних платежів за чотири місяці, а саме становила 28088,13 грн. Вважає свої дії з приводу винесення оскаржуваних постанов законними, просить у задоволенні скарги відмовити у зв'язку з відсутністю її протиправних дій.
Стягувач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, до суду надійшла телефонограма про розгляд справи за її відсутності, щодо скарги вважає дії державного виконавця законними та такими, що не підлягають скасуванню (а.с.216).
Вислухавши думку представника скаржника та державного виконавця, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази та матеріали виконавчого провадження, суд приходить до наступного висновку.
Розділом VII ЦПК України встановлений судовий контроль за виконанням судових рішень, зокрема ст.ст. 447, 448 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду із пропуском десятиденного строку, встановленого пунктом «а» частини першої статті 449 Цивільного процесуального кодексу України, який є основним нормативним актом, який регулює здійснення судочинства загальними судами і відповідно визначає процесуальний порядок звернення з такими скаргами та їх розгляду судом.
За правилами статей 120, 122 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно із ч. 2 ст. 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» строки звернення заявника зі скаргою до суду є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.
У постанові апеляційного суду Черкаської області від 09.07.2019 колегія суддів дійшла висновку про наявність у скаржника ОСОБА_1 поважної причини пропуску строку для звернення зі скаргою до суду, оскільки органом державної виконавчої служби було повідомлено боржника, що винесені постанови підлягають до оскарження протягом десяти робочих днів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про поновлення ОСОБА_3 строку на звернення зі скаргою на дії державного виконавця.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено.
Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 01.04.2014 у справі №697/141/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, що стягуються на утримання дітей, зменшено розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , працюючого слюсарем в ТОВ “Тепло-люкс” згідно рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07.10.2011 та рішення апеляційного суду м. Києва від 20.03.2012, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючої АДРЕСА_3 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та стягнуто їх в розмірі 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісяця, починаючи від дня набрання чинності рішенням суду і до їх повноліття: ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.68,69).
З постанови старшого державного виконавця Канівського МР відділу ДВС Кизим Ю.О.ВП №52810771 від 04.11.2016 (а.с.97) вбачається, що за виконавчим документом у вище вказаній справі відкрито виконавче провадження.
За виконавчим провадження №52810771 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей, відповідачем 15.04.2019 винесено оскаржувані постанови відносно боржника ОСОБА_1 , за яким встановлено тимчасове обмеження його у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощенною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, встановлено обмеження боржника у праві полювання, встановлено обмеження у праві виїзду за межі України, встановлено тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №697/141/14-ц виданого 01.04.2014 (а.с.98,99).
Крім того, у зв'язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, постановою старшого державного виконавця Канівського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області Шамсутдінової Ю.В. від 16.04.2019 на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 30% від суми заборгованості 28566,33 грн., що складає 8569,90 грн. (а.с.100,101).
З довідки-розрахунку №197/10 від 01.07.2016, що міститься в матеріалах справи (а.с.102) вбачається, що за період з 20.05.2011 по 30.06.2016 розмір заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів становить 43822,93 грн.
З розрахунку по аліментах виконаного старшим державним виконавцем В.В. Ємоленком (а.с.104,105) вбачається, що станом на 01.08.2016 борг ОСОБА_1 зі сплати аліментів складає 40322,93 грн., а станом на 01.03.2018 - 34073,33 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за ВП №52810771 (а.с.103) виконаним старшим державним виконавцем Ю.В. Шамсутдіновою вбачається, що станом на 01.03.2018 борг ОСОБА_1 зі сплати аліментів становить 34073,33 грн.
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів №АСВП 52810771 (а.с.116) вбачається, що станом на 30.04.2019 сукупний розмір заборгованості ОСОБА_1 складає 29101,63 грн.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно вимог частин 1-4 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Відповідно до частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Законів України від 07.12.2017 № 2234-VIII та 03.07.2018 № 2475-VIII (чинної на дату винесення оскаржуваної постанови), за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Твердження скаржника та його представника про те, що оскільки сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів утворився за період до внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження», які набрали чинності з 06.02.2018, а тому відповідно до ст.58 Конституції України положення вказаного Закону до спірних правовідносин застосуванню не підлягають, суд оцінює критично та вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до листа Міністерства Юстиції України, від 09.02.2018, № 69/20.5.1/ін-18 "Щодо виконання рішень про стягнення аліментів" вбачається, що з огляду на зазначену норму Закону, винесення таких постанов, у разі наявності у боржника заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, є обов'язком державного виконавця. Приймаючи рішення про винесення постанов, передбачених частиною дев'ятою статті 71 Закону, державний виконавець має враховувати, що відповідно до частини четвертої статті 11 Закону, строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування до боржника тимчасових обмежень обчислюється з наступного робочого дня після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Законом України від 07.12.2017 № 2234-VIII, який набрав чинності з 06.02.2018 статтю 11 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено частиною четвертою такого змісту: «Строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частин дев'ятої, дванадцятої статті 71 цього Закону, обчислюється з наступного робочого дня після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження».
В судовому засіданні стороною скаржника не заперечувалося щодо наявності заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим листом Канівського міськрайонного суду №697/141/14-ц виданим 01.04.2014, та розмір обрахованої державним виконавцем суми заборгованості не оскаржувався.
Таким чином, враховуючи вище викладене, доводи скаржника, які ґрунтуються на положеннях статті 58 Конституції України, суд вважає помилковими, оскільки для застосування державним виконавцем заходів, визначених у статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», визначальним чинником є факт наявності заборгованості у встановленому розмірі, обчислення якого відповідно до частини 4 статті 11 вказаного Закону здійснюється з наступного робочого дня після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
На інші підстави, які свідчили б про неможливість тимчасового обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами, що передбачені частиною 10 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», скаржник та його представник у своїй скарзі не вказували, а тому відповідно вимог частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглянув скаргу в межах заявлених вимог і на підставі наявних доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає не вбачає підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Канівського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області Шамсутдінової Ю.В. в частині визнання дій виконавця, що полягають у винесенні оскаржуваних постанов протиправними, та скасування постанов від 15.04.2019 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощенною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, про встановлення обмеження боржника у праві полювання, про встановлення обмеження у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Що стосується вимоги скарги про скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу від 16.04.2019, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вже зазначалося вище, постановою відповідача від 16.04.2019 у ВП №52810771 на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 30% від суми заборгованості 28566,33 грн., що складає 8569,90 грн. (а.с.100,101).
Відповідно до ч.14 ст.71 Закону "Про виконавче провадження" за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За частиною другою ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Визначення юрисдикції розгляду скарги залежить від встановлення судом таких обставин: чи є вказана скарга реалізацією учасником справи права на судовий контроль за виконанням судового рішення в конкретній справі, чи це є самостійним правом на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів, їх посадових осіб, виконавця чи приватного виконавця як суб'єктів, наділених владними повноваженнями при вчиненні виконавчих дій.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Вказана правова позиція відображена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 213/2012/16, від 06.06.2018 у справі № 127/9870/16-ц, від 03.10.2018 у справі № 320/7888/16-ц, від 16.01.2019 у справі № 279/3458/17-ц.
Таким чином, спір щодо оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу має розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки дана вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому провадження у справі в частині скасування постанови від 16.04.2019 про накладення штрафу має бути закрито, при цьому скаржнику необхідно роз'яснити його право звернутись в суд в порядку адміністративного судочинства.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст.81, 120,122, 255, 260, 447-449 ЦПК України, ст.ст. 18, 71, 74 ЗУ «Про виконавче провадження», суддя -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подання скарги - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги на дії старшого державного виконавця Канівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Шамсутдінової Ю.В.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Канівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Шамсутдінової Ю.В. в частині визнання дій протиправними та скасування постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощенною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 15.04.2019, постанови про встановлення обмеження боржника у праві полювання від 15.04.2019, постанови про встановлення обмеження у праві виїзду за межі України від 15.04.2019, постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 15.04.2019 - відмовити.
Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Канівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Шамсутдінової Ю.В. в частині скасування постанови від 16.04.2019 про накладення штрафу - закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 право звернутись з цією вимогою до суду в порядку адміністративного судочинства.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 06 серпня 2019 року.
Головуючий О . М . Льон