справа № 631/239/16-ц
провадження № 2/631/13/19
02 липня 2019 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Трояновської Т.М.
за участю секретаря судового засідання - М'ячиної Ю.В.
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 2 приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином,-
ОСОБА_1 звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 в якому, з урахуванням наданих уточнень до позовних вимог, просить стягнути з останнього заподіяну майнову шкоду з урахуванням індексу інфляцій та трьох відсотків річних на загальну суму 141 979 гривень та заподіяну моральну шкоду в розмірі 50 000,00 гривень.
Розпорядженням керівника апарату суду № 1131 від 20.09.2018 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи й згідно відповідному протоколу від 20.09.2018 року справу з єдиним унікальним № 631/239/16-ц (провадження № 2/631/26/18) передано до розгляду судді Трояновській Т.М.
Ухвалою суду від 24 вересня 2018 року справу прийнято до провадження суддею Трояновською Т.М. у зв'язку із зміною складу суду, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
31.10.2018 року відповідач ОСОБА_2 надав заяву - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, зареєстровану за вхідним № 5341/18-вх. Дана заява мотивована тим, що характер спірних правовідносин, які є предметом розгляду, є складним та потребує загального розгляду цивільної справи. На думку відповідача, позивач знаходиться у дружніх відносинах з власником Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрорітм», яке до цього часу не ліквідоване, припинило свою діяльність, але в будь - який час знову почне господарську діяльність. Крім того, відповідач зазначив, що є багато доказів того , що позов ОСОБА_1 є надуманим, про що відповідач може повідомити у процесі розгляду справи в загальному порядку.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 заявлене клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження підтримав у повному обсязі, посилаючись на підстави, що зазначені у клопотанні, та просив суд його задовольнити. Крім того, відповідач зазначив, що він є інвалідом, а стаття 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» встановлювала у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для інвалідів у розмірі 1373,00 гривні, натомість сума позовних вимог є більшою за 62000 гривень, а отже вказана справа, на думку ОСОБА_2 не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні з заявленим клопотання відповідача не погодився та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що відповідач навмисно затягує розгляд справи по суті.
Вислухавши пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали цивільної справи, вирішуючи питання обґрунтованості заявленого клопотання суд виходить з наступного.
15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року, відповідно до якого Цивільний процесуальний кодексу України викладено у новій редакції.
Згідно підпункту 9 пункту 1 Розділу XIII Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У зв'язку із зміною складу суду, ухвалою суду від 24 вересня 2018 року справу прийнято до провадження суддею Трояновською Т.М. та розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, цивільне судочинство здійснюється за правилами, зокрема загального або спрощеного позовного провадження (частина 2 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 274 Цивільного процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються, зокрема малозначні справи.
Пунктами 1 та 2 частини 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що малозначними є справи, в яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини 3 статті 274 Цивільного процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 1 статті 277 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
В силу частин 4 та 7 статті 277 Цивільного процесуального кодексу України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
Так, предметом позову в даній справі є майнова вимога про стягнення заподіяної злочином майнової шкоди з урахуванням індексу інфляцій та трьох відсотків річних на загальну суму 141 979,00 гривень та заподіяної моральної шкоди в розмірі 50 000,00 гривень. Загальна ціна позову становить 191 979 гривень.
Частиною 9 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Таким чином, законодавцем чітко передбачено, що для обчислення ціни позову береться прожитковий мінімум для працездатних осіб. А тому, посилання відповідача на те, що він є особою з інвалідністю та для обчислення ціни позову слід застосовувати прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність є помилковим.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з відповідним позовом у 2016 року зазначивши ціну позову 158 770 гривень.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» та статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2016 року становив 1378 гривень, з 1 січня 2017 року - 1600 гривень. Таким чином, спір може вважатися малозначним, якщо ціна позову не перевищуватиме 689 000 гривень у 2016 році та 800000 гривень у 2017 році відповідно.
Крім того, під час вирішення питання про малозначність справи враховується положення частини 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої провадження в справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Враховуючи, що ціна заявленого позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, беручи до уваги категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, а також кількість сторін , відсутність клопотань про призначення експертиз або виклик свідків, суд вважає, що дана справ може бути розглянута у порядку спрощеного позовного провадження. Крім того, приймаючи до уваги те, що предмет позовних вимог не підпадає під обмеження, які визначені нормою частини 4 статті 274 Цивільного процесуального кодексу України, вказана справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи викладені приписи законодавства та обставини справи, а також відсутність належних та обґрунтованих доказів на підтвердження заяви, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін відповідач вправі подати суду докази в порядку, передбаченому статтею 83 Цивільного процесуального кодексу України або подати клопотання про витребування доказів судом на підставі статті 84 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 3, 19, 260, 261, 274, 352 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, -
Клопотання відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи № 631/239/16-ц, провадження 2/631/13/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Т.М. Трояновська