Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження №1-кп/641/37/2019 Справа №641/7008/16-к
07 серпня 2019 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
за участі прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника адвоката - ОСОБА_6 ,
потерпілої- ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220480002058 щодо ОСОБА_8 , який звинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186,ч.1 ст.187, п.1 ч.2 ст. 115 КК України, -
На розгляді Комінтернівського районного суду м. Харкова перебувають матеріали кримінального провадження кримінального провадження щодо ОСОБА_8 , який звинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.187, п.1 ч.2 ст. 115 КК України.
До обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , відповідно до ст. 331 КПК України та відсутність підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу відносно обвинуваченого.
Прокурор ОСОБА_5 вважала, що підстав для зміни чи скасування обраного раніше запобіжного заходу обвинуваченому не має та просила суд продовжити його дію.
Потерпіла підтримала думку прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник не заперечували про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку:
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Так, відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, свідчать про підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини у справі в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При розгляді питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні-злочину, у вчиненні якого він обвинувачується. Крім того, наявні ризики перевоувавння від суду та тиску з боку ОСОБА_8 на потерпілих і свідків, які ще не допитані судом.
За таких обставин, з урахуванням вищевказаних обставин у їх сукупності, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 строк тримання під вартою строком на 60 днів..
Керуючись ст.ст. 331, 369-372, 392 КПК України, суд -
Продовжити строк тримання під вартою, відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який звинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185,ч.2 ст.186, ч.1 ст.187, п.1 ч.2 ст. 115 КК України, строком на 60 днів, тобто до 05 жовтня 2019 року.
Ухваламоже бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 7 днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя- ОСОБА_1
Судді - ОСОБА_2
ОСОБА_3