7 серпня 2019 року м. Київ
Справа № 369/226/17
Провадження: № 22-ц/824/9819/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,
суддів Гаращенка Д.Р.. Пікуль А.А.,
секретар Глухенька М.С.
розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2
та ОСОБА_3
на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 квітня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Пінкевич Н.С.,
у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи: Гатненська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Києво-Святошинська районна державна адміністрація, Державна інспекція сільського господарства в Київській області, Головне управління держгеокадастру у Київській області, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, Державна установа «Київський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України», Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів,
про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, знесення самовільно збудованого паркану та стягнення майнової і моральної шкоди,
Усічні 2017 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є власником земельних ділянок площами 0,2114 га та 0,0114 га відповідно, на яких розташований житловий будинок по АДРЕСА_1 . Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є суміжними землевласниками з лівої фактичної межі, які самовільно, без належних дозволів зводять на своїх земельних ділянках житлові будинки. Вказує, що відповідачі самовільно на відстані 40 см від стіни його житлової будівлі вирили рів шириною близько 0,4 м й глибиною 0,5 м, котрий забетонували з вертикальними металевими стовпчиками висотою 3м і звели паркан висотою 4м. Такі конструкції здійснені відповідачами всупереч будівельних норм і правил, що підтверджується висновками будівельно-технічного та земельно-технічного досліджень. Також вказаний паркан перекрив позивачу доступ до зовнішньої стіни його будинку, в тому числі до вікон на цій частині будинку, в результаті чого жилі приміщення повністю затемнені та до них не потрапляє природне світло. Окрім того, зазначає. що відповідачами завдано йому матеріальну шкоду у розмірі 20 000,00 грн, яка складається із оплати послуг за проведення послуг будівельно-технічного дослідження у розмірі 3000,00 грн та оплати послуг за проведення земельно-технічного дослідження у розмірі 17 000,00 грн. Також зазначав, що винними діями відповідачів з самовільного захоплення земельної ділянки його, зняттям верхнього шару ґрунту, риттям та бетонуванням траншеї на його ж ділянці та зведення там 4-х метрового паркану, затіненням у зв'язку із цим житлових приміщень 1-го поверху будинку, перешкоджання в доступі до ремонту та обслуговування будинку, звернення із відповіданими заявами та скаргами до відповідних органів позбавило його нормального ритму життя та спричинило низку затяжних хвилювань та переживань, значних втрат матеріального характеру, порушило нормальні життєві зв'язки, призвело до душевних страждань. Отже, йому було завдано моральної шкоди в розмірі 9000,00 грн. Тому просив суд усунути перешкоди в користуванні його власністю шляхом знесення самочинно побудованого відповідачами паркану з бетонним фундаментом вздовж лівої стіни житлового будинку по АДРЕСА_1 та стягнути з відповідачів в солідарному порядку на його користь завдану майнову шкоду у розмірі 20000,00 грн, а також моральну шкоду у розмірі 9000,00 грн., судові витрати покласти на відповідачів в солідарному порядку.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 квітня 2019 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Усунуто перешкоди в користуванні власністю ОСОБА_4 шляхом: знесення самочинно побудованого ОСОБА_3 паркану з бетонним фундаментом вздовж лівої стіни житлового будинку ОСОБА_4 , що розташований по АДРЕСА_1 за рахунок ОСОБА_3 або за рахунок ОСОБА_4 з подальшим відшкодуванням витрат на його знесення з ОСОБА_3 ; та відновлення у придатний для використання стан, який існував до порушення права, частини приватних земельних ділянок ОСОБА_4 , що розташовані по АДРЕСА_1 шляхом звільнення ділянок вздовж лівої стіни житлового будинку ОСОБА_4 від бетонного фундаменту паркану за рахунок ОСОБА_3 або за рахунок ОСОБА_4 з подальшим відшкодуванням витрат на їх відновлення з ОСОБА_3
Усунуто перешкоди в користуванні власністю ОСОБА_4 шляхом: знесення самочинно побудованого ОСОБА_2 паркану з бетонним фундаментом вздовж лівої стіни житлового будинку ОСОБА_4 , що розташований по АДРЕСА_1 за рахунок ОСОБА_2 або за рахунок ОСОБА_4 з подальшим відшкодуванням витрат на його знесення з ОСОБА_2 ; та відновлення у придатний для використання стан, який існував до порушення права, частини приватних земельних ділянок ОСОБА_4 , що розташовані по АДРЕСА_1 шляхом звільнення ділянок вздовж лівої стіни житлового будинку ОСОБА_4 від бетонного фундаменту паркану за рахунок ОСОБА_2 або за рахунок ОСОБА_4 з подальшим відшкодуванням витрат на їх відновлення з ОСОБА_2 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подали апеляційні скарги.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначила, що суд першої інстанції в порушення цивільно-процесуального законодавства не уточнив вимоги позивача, а тому з резолютивної частини оскаржуваного рішення є незрозумілим хто є особою, яка повинна виконувати рішення, час виконання обов'язку, вартість робіт і таке інше. Також вказувала, що дані щодо меж її земельної ділянки, надані землевпорядною організацією, та дані, що містяться в двох земельно-технічних експертизах є різними. Також існують розбіжності щодо вимог до висоти паркану. Судова експертиза проводилася з відхиленням від постановлених питань, що повністю змінило результат експертизи, отже такі висновки експертів не можуть бути покладені в основу судового рішення. Крім того, зазначила, що на початку будівельних робіт позивач був зобов'язаний самостійно встановити огорожу, яка мала забезпечити безпеку проведення будівельних робіт. Таких дій позивач не вчинив, чим порушив майнові права відповідачів. При розгляді справи судом першої інстанції були надані докази на підтвердження незавершеного будівництва, а тому наявність паркану висотою не менше 2 метрів є обов'язковою вимогою для захисту відповідачів від даного будівництва. Покладення на відповідачів солідарного обов'язку є необґрунтованим, оскільки паркан встановлений на межі лише із земельною ділянкою позивача. Просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 в обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не встановлено та не доведено приналежність частини паркану відповідачам, так як його було встановлено самим позивачем. Висновки експертів не можуть бути належними доказами, оскільки обстеження земельних ділянок проведені іншими особами, щодо яких відсутні відомості як про експертів, що говорить про порушення порядку проведення експертного дослідження. Крім того, експерти самовільно змінили питання, які були поставлені на вирішення експертизи, що призвело до порушення норм процесуального законодавства. Також, вказував, що судом першої інстанції не встановлено яким чином порушено право позивача. В даному випадку позивачами за такими вимогами можуть бути відповідні органи державної влади або органи місцевого самоврядування та інші особи, право яких порушене самочинним будівництвом. Чинне законодавство України не містить зобов'язань щодо оформлення дозвільних документів на будівництво (зведення парканів) на присадибних (садових, дачних) ділянках, законодавчо не обмежуються їх прозорість і висота, оскільки такі ділянки є приватною власністю, тобто, самочинне будівництво в даному випадку не є об'єктом спору. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвали нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.
Окрім того, в обох апеляційних скаргах міститься посилання на невідповідність дати ухвалення судового рішення, яка міститься у вступній та резолютивній частині, даті у повному тексті рішення.
18 червня 2019 року ухвалами Київського апеляційного суду відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 3 липня справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Під час вивчення матеріалів справи колегія суддів встановила наступні обставини, що перешкоджають розгляду апеляційних скарг ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 .
Зі змісту поданих апеляційних скарг убачається, що скаржники оскаржують рішення суду першої інстанції від 26 квітня 2019 року.
При цьому, згідно матеріалів справи, зокрема, протоколів судових засідань убачається, що 22 квітня 2019 року суд видалився до нарадчої кімнати. 23 квітня 2019 року судом проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення. Виготовлення повного тексту рішення відкладено до 3 травня 2019 року (т. 5, а.с. 99-102).
Повний текст судового рішення у даній справі виготовлено 3 травня 2019 року, однак, дата ухвалення даного рішення зазначена - 26 квітня 2019 року (т. 5, а.с. 100-115).
Вищенаведені обставини позбавляють суд апеляційної інстанції можливості розгляду поданих апеляційних скарг з тих підстав, що вступна та резолютивна частина рішення та його повний текст містять різні дати його ухвалення.
У судовому засіданні ОСОБА_7, який представляє інтереси ОСОБА_4 , при вирішенні питання про направлення матеріалів цивільної справи до суду першої інстанції поклався на розсуд суду.
Інші учасники справив судове засідання не з'явились, повідомлені про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 365 ЦПК України якщо під час вивчення матеріалів справи суд виявить нерозглянуті зауваження на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами, нерозглянуті письмові зауваження щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, невирішене питання про ухвалення додаткового рішення, суд постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.
За таких підстав, цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи: Гатненська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Києво-Святошинська РДА, Державна інспекція сільського господарства в Київській області, ГУ Держгеокадастру у Київській області, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, ГУ державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, ДУ «Київський обласний лабораторний центр МОЗ України», Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, про усунення перешкод у користуванні нерухомими майном, знесення самовільно збудованого паркану та стягнення майнової і моральної шкоди, не може бути розглянута Київським апеляційним судом і підлягає поверненню до суду першої інстанції в порядку ст. 365 ЦПК України для виправлення описки.
Керуючись ст. 365 ЦПК України, суд
Повернути справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 квітня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Пінкевич Н.С., у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи: Гатненська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Києво-Святошинська районна державна адміністрація, Державна інспекція сільського господарства в Київській області, Головне управління держгеокадастру у Київській області, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, Державна установа «Київський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України», Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, знесення самовільно збудованого паркану та стягнення майнової і моральної шкоди до суду першої інстанції.
Встановити Києво-Святошинському районному суду Київської області строк для усунення зазначених недоліків до 23 серпня 2019 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Т.О. Невідома
Судді Д.Р. Гаращенко
А.А Пікуль