№ 33/824/2238/2019 Постанова винесена суддею Домарєв О.В.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
10 липня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Павленко О.П., за участю ОСОБА_1 та захисника Сніжка А.Г., розглянувши апеляційну скаргу захисника в справі про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 17 квітня 2019 року
Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 17 квітня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
Як встановив суддя місцевого суду, ОСОБА_1 06 березня 2019 року о 17 годині на а/д М-21 (265 км) керував автомобілем марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд ОСОБА_1 проводився в Комунальному підприємстві «Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія», за результатами якого лікарем встановлено перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння внаслідок вживання канабісу.
В апеляційній скарзі захисник Сніжко А.Г., посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду, неправильне застосування матеріального закону, просить постанову Дарницького районного суду м. Києва від 17 квітня 2019 року скасувати, а справу закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як стверджує апелянт, суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду та порушив право ОСОБА_1 на захист, оскільки відмовив у задоволенні клопотання про виклик та допит лікаря, який склав висновок про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння, втім допит лікаря є важливим для встановлення фактичних обставин справи, оскільки наркотичну речовину канабіс можливо виявити в сечі впродовж місяця після її вживання, але це не буде свідчити про стан наркотичного сп'яніння, а тому і неможливо стверджувати, що ОСОБА_1 перебував під впливом наркотичних речовин або вживав їх саме 06 березня 2019 року. Таким чином, посилання суду в постанові на те, що висновок стосовно результатів медичного огляду на стан сп'яніння не оспорювався в передбаченому законом порядку, є необґрунтованим.
Крім того, апелянт вважає, що висновок лікарем складений з порушеннями Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), оскільки у ньому не зазначено, що закладу, де проводився огляд, надано право на проведення огляду водіїв на стан сп'яніння. Відсутні у висновку також відомості про те, в присутності кого, окрім оглянутої особи, його було оголошено; немає даних щодо вручення висновку оглянутій особі або щодо підстав невручення. За таких обставин, як стверджує захисник, результати огляду ОСОБА_1 є недійсними, отже в справі відсутні докази його вини у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Звертає також увагу захисник на відсутність в справі підтвердження законності зупинки поліцейським транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та даних щодо підстав проведення огляду водія за наявності у нього ознак наркотичного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер».
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Сніжка А.Г. на підтримку апеляційних вимог, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,
284 КУпАП.
З матеріалів справи щодо ОСОБА_1 вбачається, що наведені вимоги закону суддею місцевого суду були дотримані. При розгляді даної справи суддя вислухав пояснення ОСОБА_1 , який заперечив свою вину у вчиненні правопорушення, дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення та надав усім доказам, виходячи з вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, об'єктивну оцінку в їх сукупності, тобто дійшов обґрунтованого висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доводиться доказами у справі.
Посилання апелянта на неповноту судового розгляду, безпідставну відмову судом у допиті свідка - лікаря-нарколога, який проводив огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння, є непереконливими, оскільки наявні в справі докази не викликають сумнівів щодо їх належності та допустимості, а висновок лікаря містить достатньо інформації для перевірки судом дотримання процедури огляду водія на стан наркотичного сп'яніння.
Так, частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому
ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).
За положеннями ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан сп'яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Зазначені вимоги закону знайшли своє відображення і в п. 7 розділу 1 Інструкції, в той же час згідно з пунктом 12 розділу ІІ цієї ж Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я, де і здійснюється відповідний огляд.
Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Як встановлено під час апеляційного перегляду постанови, суд першої інстанції, мотивуючи свої висновки щодо порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.9(а) ПДР України, обґрунтовано врахував наявні у справі докази, а це дані, зафіксовані:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 303860 від
06 березня 2019 року, зміст якого в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП,оскільки, серед іншого, містить відомості щодо місця, часу вчинення і суті адміністративного правопорушення, яка полягає у керуванні водієм транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, а не з ознаками такого сп'яніння, тому й немає необхідності в протоколі окремо зазначати ознаки наркотичного сп'яніння, які були виявлені поліцейським, що стало підставою для огляду водія на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я; є в протоколі посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення (а.с. 2);
- у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 06 березня 2019 року, складеному на підставі акту огляду № 611 від 06 березня 2019 року, відповідно до якого о 18 годині 06 березня 2019 року за направленням поліцейського, оформленим о 17 годині цього ж дня, в Комунальному підприємстві «Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія»» був проведений медичний огляд і досліджені біологічні зразки ОСОБА_1 , за результатами чого встановлено, що останній перебуває у стані наркотичного сп'яніння внаслідок вживання канабісу (а.с. 3);
- рапорті поліцейського Казиміра Р.А. від 06 березня 2019 року, за змістом якого під час патрулювання у складі екіпажу «Юнкер 1040» на а/д М-21 (265 км) о 17 год. був зупинений автомобіль марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , за порушення водієм ПДР України. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у нього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: підвищена жвавість та виражене тремтіння пальців рук, тому водій був направлений для огляду до медичного закладу. Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у лікаря нарколога, результат позитивний - вживання канабісу, висновок № 611 від 06.03.2019. Щодо ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП та винесена постанова за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Ці докази є належними, допустимими та достовірними, здобуті вони з додержанням процесуальної процедури, об'єктивно узгоджуються між собою та спростовують пояснення ОСОБА_1 про те, що він взагалі не вживав наркотичні засоби, а тому й не міг керувати автомобілем в стані наркотичного сп'яніння.
Доводи захисника щодо недійсності результатів огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння у зв'язку з порушенням під час його проведення вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку, не заслуговують на увагу.
З метою ретельної перевірки указаних тверджень захисника суд апеляційної інстанції витребував додаткову інформацію щодо фактичних обставин проведеного огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння із закладу охорони здоров'я, де проводився такий огляд.
За інформацією головного лікаря КП «Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія» від 25 червня 2019 року № 1/1-283, до якої долучені відповідні документи (наказ, направлення поліцейського, акт огляду та результати хіміко-токсикологічного дослідження сечі ОСОБА_1 ) слідує, що відповідно до наказу Департаменту охорони здоров'я Вінницької обласної державної адміністрації № 55 від 19.01.2017 затверджений перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння, серед якого КП «Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія»; ОСОБА_1 проходив медичне обстеження для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в указаному закладі охорони здоров'я 06 березня 2019 року о 18 годині за направленням та в присутності поліцейського; відповідно до п. 7 Інструкції досліджувалося також біологічного середовища організму (сечі) ОСОБА_1 на вміст наркотичних речовин і результат був позитивним щодо канабіноїдів, тому був встановлений стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 , викликаний вживанням канабіноїдів.
Додаткові документи, досліджені під час апеляційного розгляду, переконливо доводять, що огляд ОСОБА_1 був проведений закладом охорони здоров'я, якому надано на це право, з дотриманням вимог закону.
Також слід зауважити, що лікар-нарколог в межах своїх повноважень встановив факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння саме на час огляду, тобто на 18 годину 06 березня 2019 року, що в свою чергу свідчить про керування водієм транспортним засобом о 17 годині цього ж дня в такому ж стані, разом з цим лікар-нарколог не досліджував питання щодо можливого часу вживання ОСОБА_1 наркотичної речовини, що в даному випадку не має жодного значення.
Посилання апелянта на те, що в справі відсутні докази законності зупинки поліцейським транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки в суді першої інстанції ОСОБА_1 не заперечував, що був зупинений поліцейським, який повідомив, що порушення ним ПДР України, що узгоджується з інформацією, викладеною поліцейським у рапорті.
Та обставина, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проводився також і за допомогою приладу «Драгер» доводить те, що поліцейським були дотримані вимоги ст. 266 КУпАП та після проведення того виду огляду водій був направлений до закладу охорони здоров'я, бо у нього були виявлені ознаки, які відносяться до наркотичного сп'яніння, а стан сп'яніння ОСОБА_1 був встановлений лікарем за результатами огляду у закладі охорони здоров'я.
Таким чином, враховуючи, що всі доводи апелянта є безпідставними, а висновки судді місцевого суду в постанові від 17 квітня 2019 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах, відсутні законні підстави для скасування судового рішення і закриття провадження в справі, як про це просить апелянт.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1. н акладено з дотриманням вимог ст. 33, ч. 1 ст. 130 КУпАП та в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова судді Дарницького районного суду м. Києва від 17 квітня 2019 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга захисника Сніжка А.Г. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
Апеляційну скаргу захисника Сніжка Анатолія Григоровича залишити без задоволення, а постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 17 квітня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду О.П. Павленко