№ 33/824/2333/2019 Постанова винесена суддею Коренюк А.М.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
05 липня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Павленко О.П., за участю ОСОБА_1 та захисника Корбут Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 25 квітня 2019 року в справі про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 25 квітня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Крім того, стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
Як встановив суддя місцевого суду, ОСОБА_1 09 квітня 2019 року 02 годині керував автомобілем «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1 , по просп. Бажана, 32 в м. Києві, з явними ознаками впливу наркотичних речовин: відсутня реакція зіниць очей, поведінкова млявість. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Корбут Л.М. просить скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 25 квітня 2019 року, а провадження в справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
За доводами апелянта справу щодо ОСОБА_1 було розглянуто судом з порушенням процесуального закону, оскільки ОСОБА_1 не було належним чином сповіщено про час і місце розгляду справи, у зв'язку з чим було порушено його право на захист. Крім того, висновки суду в постанові не відповідають фактичним обставинам справи, отже судове рішення постановлено з порушенням вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП.
Захисник вважає, що протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, бо в ньому не викладена суть адміністративного правопорушення, не сформульовано в чому саме обвинувачується ОСОБА_1 , у керуванні транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння чи у відмові від проходженні невідомо якого огляду та невідомо в який спосіб, тому протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складені на друкованих бланках і не узгоджуються з висновками суду в постанові в частині тих подій, свідками яких вони були. При цьому свідки взагалі не допитувалися в суді.
До того ж захисник стверджує, що поліцейськими було порушено вимоги ст. 266 КУпАП та положень Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за 1413/27858 (далі - Інструкція), оскільки не запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою спеціальних технічних засобів, не видано водію відповідного направлення для проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я і такі обставини свідчать про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.
Разом з апеляційною скаргою захисником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду від 25 квітня 2019 року, поважність причин пропуску якого обґрунтована тим, що про розгляд справи ОСОБА_1 не було повідомлено належним чином, а про прийняте рішення захиснику стало відомо під час ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення 06 травня 2019 року.
Заслухавши пояснення захисника та ОСОБА_1 на обґрунтування апеляційного прохання та клопотання, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю можливим поновити захиснику строк оскарження судового рішення, оскільки справу розглянуто судом без участі ОСОБА_1 , зі змістом постанови захисник ознайомилася 07 травня 2019 року та апеляційну скаргу подала до суду 16 травня 2019 року, тобто протягом десяти днів від часу отримання судового рішення, але апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,
284 КУпАП.
З огляду на те, що в матеріалах справи є лише копії судових повісток про виклик у судові засідання, проте відсутні достовірні дані щодо їх вручення ОСОБА_1 , слід погодитися з доводами захисника щодо порушення в даному випадку процесуальних прав ОСОБА_1 , передбачених ст. 268 КУпАП, проте при розгляді справи в апеляційному суді ОСОБА_1 отримав можливість для реалізації усіх своїх прав, передбачених процесуальною нормою та скористався нею, тобто його права були відновлені.
Разом з цим підстав вважати, що судом першої інстанції не були виконані вимоги ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, у суду апеляційної інстанції немає.
Частиною 1 статті 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Крім того, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний переглядом встановлено, що вимоги п. 2.5 ПДР України, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 виконано не було, а тому суддя місцевого суду дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки такий висновок ґрунтується на доказах у справі.
Зокрема, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серія БД №183133 від 09 квітня 2019 року, який складений та підписаний уповноваженою на те особою, містить інформацію про двох свідків правопорушення та їх підписи, а також пояснення ОСОБА_1 по суті порушення, який власноручно вказав, що на момент складання протоколу дуже поспішає по сімейним обставинам, а при можливості обов'язково звернеться до лікаря з приводу аналізів. У протоколі також правильно викладено суть правопорушення, виходячи з характеру вчинених дій та порушення саме вимог п. 2.5 ПДР України, отже цей документ відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та є доказом у розумінні ст. 251 КУпАП.
До того ж фактичні обставини правопорушення, що вказані в протоколі, повністю підтверджуються відеозаписами з нагрудної відеокамери працівників поліції, а також поясненнями ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції.
Так, із відеозаписів слідує, що ОСОБА_1 , будучи доставленим працівниками поліції в кабінет лікаря-нарколога для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння повідомив, що відмовляється від огляду, після чого працівником поліції було роз'яснено ОСОБА_1 наслідки такої відмови та вже в присутності свідків знову запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога, але ОСОБА_1 знову відмовився від огляду, тому було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як пояснив ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння він погодився, але після прибуття до закладу охорони здоров'я у нього з працівниками поліції виник конфлікт у зв'язку з тим, що вони не хотіли вірити його твердженням про те, що він не вживав наркотичні засобі, а здавати біологічні зразки (сечу) йому було соромно, тому він відмовився від огляду на стан сп'яніння.
Отже, ОСОБА_1 підтвердив факт відмови від огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я з підстави, яка не може бути врахована судом.
Посилання захисника на порушення поліцейським вимог ст. 266 КУпАП та відповідної Інструкції, з огляду на те, що поліцейський не запропонував ОСОБА_1 огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, не видав йому направлення на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, є непереконливими.
Оскільки у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння у будь-якому випадку підлягав проведенню виключно в закладі охорони здоров'я відповідно до п. 12 розділу ІІ згаданої Інструкції, проте ОСОБА_1 відмовився від такого огляду, що й утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, в даному випадку у поліцейського не було підстав для оформлення письмового направлення водія на огляд, від якого останній відмовився, оскільки відповідно до положень ст. 266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Доводи захисника про те, що суд безпідставно обґрунтував свої висновки письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , не допитавши їх під час судового розгляду, є також непереконливими, оскільки письмові пояснення свідків узгоджуються з даними, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, є в розумінні ст. 252 КУпАП самостійними доказами, а долучений до протоколу відеозапис дає можливість перевірити дотримання працівниками поліції процедури складання щодо ОСОБА_1 протоколу за невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, бо саме в присутності двох свідків ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновки судді місцевого суду в постанові від 25 квітня 2019 року, відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на оцінці доказів, які спростовують позицію ОСОБА_1 та захисника в апеляційній скарзі, отже судове рішення постановлено з дотримання вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП і відсутні законні підстави для його скасування та закриття провадження в справі, як про це просить апелянт.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з урахуванням вимог ст. ст. 33, 36, 124, 122-4 КУпАП та в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
З огляду на наведене, вважаю, що постанова судді Дарницького районного суду м. Києва від 25 квітня 2019 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга захисника Корбут Л.М. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
Поновити захиснику Корбут Людмилі Миколаївні строк на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 25 квітня 2019 року.
Апеляційну скаргу захисника Корбут Людмили Миколаївни залишити без задоволення, а постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 25 квітня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду О.П. Павленко