№ 33/824/2500/2019 Постанова винесена суддею Педенко А.М.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
26 червня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Павленко О.П., з участю захисника Федорова Д.С., розглянувши апеляційну скаргу захисника в справі про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14 травня 2019 року
Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14 травня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
Як встановив суддя місцевого суду, ОСОБА_1 15 лютого 2019 року о 07 год. 15 хв. по вул. Лєбєдєва-Кумача, 7-В в м. Києві керував автомобілем марки «Mercedes-Benz Vito», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі захисник Федоров Д . С . просить постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 14 травня 2019 року скасувати, а провадження в справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За доводами апелянта судом не було здійснено повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи, висновки суду в постанові не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на недопустимих доказах. Поза увагою суду залишилося те, що працівниками поліції при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення не було дотримано вимог ст. 256 КУпАП, бо в протоколі не вказано місця проживання (перебування) свідків; порушено вимоги ч. 3 ст. 266 КУпАП, п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок) та п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), що доводиться відеозаписом, оскільки ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Таке порушення встановленого законом порядку огляду свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому суд першої інстанції безпідставно прийняв рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув,клопотання про відкладення розгляду справи не подав, а тому його неявка, з огляду на положення ч. ч. 5, 6 ст. 294 КУпАП та позицію захисника, який не заперечив щодо розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 , не перешкоджає апеляційному перегляду постанови судді місцевого суду.
Заслухавши пояснення захисника Федорова Д.С. на підтримку апеляційних вимог, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,
284 КУпАП.
Частиною 1 статті 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції та Порядку
За положеннями ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Зазначені вимоги закону знайшли своє відображення і в п. 7 розділу 1 Інструкції, в якому визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. При цьому в п. 6 Порядку вказано, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я; водночас у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку).
Отже, відмова водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема алкогольного сп'яніння, є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом установлено, що суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 дотримав положень процесуального закону і правильно застосував норми матеріального права.
З огляду на зміст постанови, суддя місцевого суду заслухав пояснення ОСОБА_1 і доводи захисника Федорова Д.С., допитав інспектора патрульної поліції Донець Г.І., дослідив наявні в справі письмові докази та відеозапис, проаналізувавши які у взаємозв'язку між собою, дійшов правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
Невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України доводиться даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення від 15 лютого 2019 року, який складений уповноваженою особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки, окрім іншого, протокол містить виклад суті адміністративного правопорушення, виходячи з характеру вчинених дій, в ньому вказані ознаки алкогольного сп'яніння, які були виявлені поліцейським у ОСОБА_1 та дії водія в присутності двох свідків щодо ухилення від огляду, є вказівка на порушення вимог п. 2.5 ПДР України та посилання на ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);
- письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які узгоджуються з тими фактичними обставинами правопорушення, що викладені в протоколі (а.с. 3);
- рапортів інспекторів патрульної поліції Донець Г.І. та Кожушка М.Ю. , за змістом яких 15 лютого 2019 року під час патрулювання у складі екіпажу «Рубін 0902» був зупинений автомобіль «Mercedes-Benz Vito», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та у водія виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, проте від проходження огляду у встановленому законом порядку, тобто за допомогою приладу «Драгер» та у лікаря нарколога, ОСОБА_1 відмовився (а.с. 4,5);
- відеозапису з нагрудної відеокамери працівника поліції, з якого слідує, що після зупинки автомобіля «Mercedes-Benz Vito» під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , у нього поліцейськими були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, що з огляду на поведінку водія вочевидь вбачається з відеозапису, далі працівниками поліції неодноразово протягом тривалого часу роз'яснялася ОСОБА_1 процедура огляду на стан сп'яніння, зокрема щодо можливості огляду на місці за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер» та/або у лікаря нарколога, однак водій від будь-яких видів огляду на стан сп'яніння відмовився, тому поліцейськими були запрошені два свідка і вже в їх присутності знову запропонований ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі, проте він відмовився від усіх видів огляду у зв'язку з чим і був складений поліцейським протокол про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України (а.с. 6), а також поясненнями в суді інспектора патрульної поліції Донець Г.І., які повністю узгоджуються з відомостями, викладеними у письмових доказах та зафіксованими у відеозаписі.
Наведені докази, які суддя місцевого суду поклав в основу своїх висновків, є належними, допустимими та достовірними, здобуті вони з додержанням процесуальної процедури, об'єктивно узгоджуються між собою та спростовують пояснення в суді ОСОБА_1 , в яких він заперечував свою вину у вчиненні правопорушення. Разом з цим указані докази не містять достовірних даних про те, що поліцейськими були порушені вимоги ст. 266 КУпАП і підзаконних нормативних актів, отже доводи захисника щодо порушення процедури огляду не заслуговують на увагу.
Підстав вважати протокол про адміністративне правопорушення недопустимим доказом у суду апеляційної інстанції також немає, оскільки в протоколі є відомості щодо прізвища, ім'я, по батькові кожного свідка та містяться їх підписи. У письмових поясненнях свідків, які є додатком до протоколу, вказані кожного з них персональні дані, в тому числі місце проживання та реквізити документа, що посвідчує особу кожного свідка. Такі обставини доводять, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складався в присутності двох свідків, як це передбачено п. 8 Порядку, матеріали справи містять достовірні відомості щодо місця їх проживання, тобто відсутні перешкоди для виклику свідків у разі необхідності до суду, разом з тим та обставина, що безпосередньо в протоколі немає адреси свідків, не є підставою для закриття провадження в справі, в якій вина особи у вчиненні правопорушення доводиться доказами.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст.ст. 33, 38 КУпАП, з огляду на санкцію ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи, що апеляційним переглядом справи щодо ОСОБА_1 не встановлено порушення суддею місцевого суду норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, висновки судді місцевого суду в постанові від 14 травня 2019 року відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на оцінці доказів і не спростовуються доводами апеляційної скарги, тобто постанова судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14 травня 2019 року є законною та обґрунтованою, апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
Апеляційну скаргу захисника Федорова Дмитра Сергійовича залишити без задоволення, а постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14 травня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік - без змін
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду О.П. Павленко