№ 33/824/2460/2019 Постанова винесена суддею Сидоров Є.В.
Категорія: ст. 124 КУпАП
03 липня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду м. Києва Павленко О.П., за участю ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2019 року в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, стосовно
ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Авдіївка Донецької області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2019 року провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 03 квітня 2019 року о 21 год. 40 хв. в м. Києві, по вул. Глибочицькій, 34, керуючи транспортним засобом «HYUNDAI ІХ 35», державний номерний знак НОМЕР_1 , при перестроюванні не надала дорогу транспортному засобу «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку ОСОБА_1 мала намір перестроїтись, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_2 , що спричинило механічні пошкодження обох транспортних засобів. Своїми діями порушила вимоги пунктів 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Проте, посилаючись на встановлені при судовому розгляді обставини та матеріали справи, суддя місцевого суду дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 порушення вимог пунктів 10.1, 10.3 ПДР України і, відповідно, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , стверджуючи про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального права та вимог процесуального закону, просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2019 року та постановити нову постанову, якою визнати винною ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Як зазначає апелянт, судом порушені його процесуальні права, оскільки рішення прийнято у його відсутність, без належного повідомлення про розгляд справи. Разом з цим, висновок суду про те, що ОСОБА_1 у дорожній ситуації, що виникла, повинна була керуватися вимогами пунктів 9.2, 10.4 ПДР України, тобто не здійснювала перестроювання у смугу руху і щодо її дій вимоги пунктів 10.1, 10.3 ПДР України застосовані не можуть бути, не відповідає фактичним обставинам справи та свідчить про те, що суд першої інстанції не з'ясував дійсних обставин дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
Щодо фактичних обставин ДТП, апелянт зазначає, що він рухався по трамвайній колії попутного напрямку з дотриманням ПДР України та здійснював випередження автомобіля під керування ОСОБА_1 , проте остання в порушення вимог пунктів 10.1, 10.3 ПДР України, не очікувано почала зміщуватися на трамвайну колію, де він рухався, що і стало причиною зіткнення з його автомобілем, отже дії ОСОБА_1 утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 також порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, поважність пропуску якого обґрунтував тим, що рішення в справі про адміністративне правопорушення було постановлено без його виклику та відповідно участі, зі змістом постанови він ознайомився лише 22 травня 2019 року, а апеляційну скаргу подав до суду в межах десятиденного строку від дати, коли довідався про прийняте рішення.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи, що судом першої інстанції не були виконані вимоги ч. 2 ст. 277-2 КУпАП та порушені права потерпілого, визначені у ст. 269 КУпАП, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду ОСОБА_2 пропущений із поважних причин, а відтак він підлягає поновленню.
Вислухавши пояснення ОСОБА_2 на підтримку доводів апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_1 щодо апеляційного прохання, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас, з огляду на положення ст. 252 КУпАП про те, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, остаточне судове рішення в справі про адміністративне правопорушення повинно містити мотиви його прийняття з розкриттям змісту доказів, які доводять чи спростовують обставини, які мають значення по справі.
Указані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були, що призвело до прийняття рішення, яке не ґрунтується на доказах у справі та положеннях законодавства.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, який був складений уповноваженою особою щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, остання 03 квітня 2019 року о 21 год. 40 хв. в м. Києві, по вул. Глибочицькій, 34, керуючи транспортним засобом «HYUNDAI ІХ 35», державний номерний знак НОМЕР_1 , при перестроюванні не надала дорогу транспортному засобу «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку ОСОБА_1 мала намір перестроїтись, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_2 , що спричинило механічні пошкодження обох транспортних засобів, чим порушила вимоги пунктів 10.1, 10.3 ПДР України.
Розглянувши справу відносно ОСОБА_1 і дійшовши висновку про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суддя в постанові на обґрунтування свого висновку зазначив, що з огляду на пояснення ОСОБА_1 про те, що вона не здійснювала перестроювання у смугу руху, а перестроювалась на трамвайну колію попутного напрямку, розташовану поруч з проїзною частиною, з метою здійснення подальшого повороту ліворуч, вона повинна була керуватися вимогами пунктів 9.2, 10.4 ПДР України, що в свою чергу спростовує твердження, викладені в протоколі про невиконання нею вимог пунктів 10.1, 10.3 ПДР України.
Однак такі висновки, на переконання суду апеляційної інстанції, є недостатньо обґрунтованими, суддя не навів у постанові зміст усіх доказів у справі, не проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку між собою, не дивлячись на те, що другий учасник ДТП - водій ОСОБА_2 безпосередньо на місці пригоди надав пояснення щодо її механізму, які узгоджуються з даними, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення та схемі місця ДТП, а також частково узгоджуються з первинними поясненнями ОСОБА_1 .
Зокрема, водій ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції пояснив, що 03 квітня 2019 року о 21 год. 40 хв., керуючи автомобілем «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_2 , він дійсно рухався по трамвайній колії попутного напрямку з напрямком руху проїзної частини для транспортних засобів вул. Глибочицької в м. Києві. Правіше від нього у другій смузі проїзної частини рухався автомобіль «HYUNDAI ІХ 35», державний номерний знак НОМЕР_1 , водій якого, а саме ОСОБА_1 , ввімкнула показник лівого повороту. Коли ж він порівнявся з її автомобілем і випередив його, почув удар. Водій автомобіля «HYUNDAI ІХ 35» ОСОБА_1 , змінивши напрямок свого руху і фактично почавши перестроювання на трамвайну колію, в якій він рухався в попутному напрямку, зачепила лівим крилом свого автомобілі праві задні двері, праве заднє крило та бампер його транспортного засобу.
Аналогічні за змістом пояснення щодо механізму ДТП наведені і в поясненні ОСОБА_2 від 03 квітня 2019 року (а.с. 3).
При цьому у письмових поясненнях від 03 квітня 2019 року водій ОСОБА_1 зазначила, що 03 квітня 2019 року, керуючи автомобілем «HYUNDAI ІХ 35», державний номерний знак НОМЕР_1 , та рухаючись по вул. Глибочицькій в м. Києві, вона включила лівий поворот та спочатку почала зміщуватись лівіше, об'їжджаючи ями та з метою перестроїтись, щоб в подальшому повернути ліворуч. Автомобіль сірого кольору «Mitsubishi Lancer» перед початком свого маневру не бачила, а побачила лише його збоку і не встигла вирівняти свій автомобіль (а.с.4).
В суді першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 частково змінила пояснення та вказала, що водій автомобіля «Mitsubishi Lancer» всупереч вимогам пунктів 11.8, 11.9, 13.1 ПДР України рухався по трамвайній колії зустрічного напрямку та під час перестроювання допустив зіткнення з її транспортним засобом, але така версія події судом не розглядається, оскільки вона суперечить первинним поясненням водіїв та даним схеми місця ДТП.
Отже судом перевіряються виключно пояснення водіїв, надані ними відразу ж після ДТП, які у взаємозв'язку з іншими доказами у справі надають можливість дійти наступних висновків.
Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тощо.
За змістом вимог п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Пункт 10.3 ПДР України вказує, що у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Дійсно правилами дорожнього руху розмежовуються поняття смуга руху та трамвайна колія. Зокрема, відповідно до п. 1.10 ПДР України смуга руху - поздовжня смуга на проїзній частині завширшки щонайменше 2,75 м, що позначена або не позначена дорожньою розміткою і призначена для руху нерейкових транспортних засобів, а трамвайна колія - елемент дороги, призначений для руху рейкових транспортних засобів, який обмежується по ширині спеціально виділеним вимощенням трамвайної лінії або дорожньою розміткою, але вказана спеціальна ділянка дороги перебуває в межах проїзної частини. По трамвайній колії допускається рух нерейкових транспортних засобів відповідно до розділу 11 ПДР України, який передбачає розташування транспортних засобів на дорозі. Разом з цим, розділ 10 ПДР України регламентує вимоги до водіїв перед початком руху та зміною його напрямку. Безпосередньо п. 10.1 ПДР України містить загальну вимогу до водіїв перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а п. 10.3 ПДР України конкретизує, що у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Із схеми місця ДТП, з огляду на визначене місце зіткнення транспортних засобів, вбачається, що автомобіль «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався по трамвайній колії попутного з автомобілем під керуванням ОСОБА_1 напрямку руху і контактування автомобілів відбулося на трамвайній колії, де рухався ОСОБА_2 , що, окрім іншого, узгоджується з характером та локалізацією механічних пошкоджень автомобілів, зокрема, в автомобіля «HYUNDAI ІХ 35», державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкоджені передній бампер з лівої сторони та переднє ліве крило, а в автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_2 , - задні праві двері, задній бампер з правої сторони та заднє праве крило.
Такі дані схеми місця ДТП узгоджуються з поясненнями ОСОБА_2 щодо механізму розвитку ДТП, що в свою чергу переконливо свідчить про те, що водій ОСОБА_1 , здійснюючи перестроювання на трамвайну колію з тієї смуги руху, по якій вона здійснювала рух і яка межує з трамвайною колією, по якій в попутному напрямку рухався автомобіль «Mitsubishi Lancer», не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншому учаснику руху - водію ОСОБА_2 , та не надала дорогу транспортному засобу під керуванням ОСОБА_2 , що рухався в попутному напрямку по трамвайній колії, на яку ОСОБА_1 мала намір перестроїтися, отже, за відсутності перешкод для цього, не виконала вимог пунктів 10.1, 10.3 ПДР України, що і призвело до пошкодження транспортних засобів.
Між тим, об'єктивні дані про те, що водій ОСОБА_1 повинна була керуватися виключно вимогами п.п. 9.2, 10.4 ПДР України, в справі відсутні, оскільки зі схеми місця ДТП, світлин та пояснень учасників ДТП, в тому числі ОСОБА_1 вбачається, що поворот ліворуч вона мала намір виконати приблизно через метрів 200 від того місця, де почала перестроюватися на трамвайну колію попутного з її первинним рухом напрямку, отже вона повинна була виконати вимоги пунктів 10.1, 10.3 ПДР України. При цьому слід зазначити, що водії нерейкових транспортних засобів, які здійснюють поворот ліворуч, а також розворот, зобов'язані дати дорогу рейковим і нерейковим транспортним засобам, траєкторію руху яких вони перетинають, а сама по собі та обставина, що водій ОСОБА_2 рухався по трамвайній колії і не змінював при цьому напрямку свого руху, тобто не створював перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, навіть при невиконанні ним певних вимог ПДР України, не може в даному випадку свідчити про його вину в ДТП, оскільки між його діями та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів не вбачається прямого причинного зв'язку.
Враховуючи наведене, в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і її винуватість у цьому правопорушенні доводиться доказами у справі.
За таких обставин, у зв'язку з неправильним застосуванням суддею місцевого суду норм матеріального права і порушенням норм процесуального права постанова від 19 квітня 2019 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки на підставі належних та допустимих доказів встановлено, що ОСОБА_1 03 квітня 2019 року о 21 год. 40 хв., в м. Києві по вул. Глибочицькій, 34, керуючи транспортним засобом «HYUNDAI ІХ 35», державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог пунктів 10.1, 10.3 ПДР України, при перестроюванні не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху,не наддала дорогу транспортному засобу «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку ОСОБА_1 мала намір перестроїтись, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Lancer», державний номерний знак НОМЕР_2 , що спричинило механічні пошкодження обох транспортних засобів.
З огляду на характер та конкретні обставини вчиненого правопорушення, його наслідки, а також дані щодо особи порушниці, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень, і таке стягнення є достатнім для досягнення мети, передбаченої ст. 23 КУпАП.
Стягненню з ОСОБА_1 також підлягає судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу ОСОБА_2 , як обґрунтовану, слід задовольнити.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2019 року, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - скасувати.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень, а також стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 384 грн. 20 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду О.П.Павленко