Справа №621/1714/19
Пр. 2/621/852/19
іменем України
(заочне)
07 серпня 2019 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Бородавки К.П., за участю секретаря судового засідання Єрмоленко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Зміїв у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
АТ «ЮНЕКС БАНК» (далі - позивач, Банк) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) заборгованість за кредитним договором №14.17.1118.ФО_К від 09.11.2018 у розмірі 55 368 грн. 05 коп., а також сплачений судовий збір. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 09.11.2018 між ним та відповідачем укладений вказаний кредитний договір, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 50 000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12 відсотків річних, та комісію за обслуговування кредиту 2,99 відсотків щомісячно. У порушення умов договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 13.06.2019 має заборгованість за кредитом в розмірі 45 099 грн 40 коп. та заборгованість за процентами та комісіями - 10 268,65 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву, в якій просить розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час і місце судового засідання повідомлявся в порядку, визначеному ст.128 ЦПК України, а саме, шляхом направлення за місцем його реєстрації судової повістки разом із копіями позовних документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення, відповідні поштові повідомлення повернуті на адресу суду із відміткою від 05.07.2019 та 19.07.2019 «адресат відсутній» та «за закінченням терміну зберігання».
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав.
В силу приписів ч.1 ст.223 ЦПК України та враховуючи положення пунктів 3, 4 ч.8 ст.128 ЦПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи по суті за відсутністю учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на приписи ст.280 ЦПК України по справі ухвалено заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.
На підставі досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
09.11.2018 між Банком та відповідачем укладений кредитний договір №14.79.1118.ФО_К (далі - Кредитний договір), за яким відповідач отримала грошові кошти в сумі 50 000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12 відсотків річних, та комісію за обслуговування кредиту 2,99 відсотків щомісячно, строком погашення кредиту - не пізніше 09.11.2021; цільове призначення кредиту - споживчі потреби (розділ 1).
Відповідно до Кредитного договору позичальник зобов'язується повертати кредит частинами та сплачувати проценти за користування кредитом, та комісію за обслуговування кредиту, щомісячно, шляхом сплати чергових платежів, в порядку та на умовах відповідно до пунктів 2.3, 2.4, 2.5 Кредитного договору (а.с.5-9).
Випискою по особовому рахунку за період з 09.11.2018 по 09.11.2018 підтверджується, що відповідачу позивачем виданий кредит по Кредитному договору в розмірі 50 000 грн (а.с.12).
Як вбачається з розрахунку за Кредитним договором станом на 13.06.2019, відповідач в 2018 р. та на початку 2019 року сплачувала обов'язкові платежі за вказаним Кредитним договором, останній платіж - 09.04.2019, після чого внесення коштів на погашення зобов'язань за договором припинала; станом на 13.06.2019 загальна сума непогашеної заборгованості за кредитом становить 45 099,40 грн, загальна сума непогашених процентів - 1 298,65 грн, загальна сума непогашеної комісії - 8 970 грн (а.с.13-14).
За п.3.3.2 Кредитного договору банк має право вимагати дострокового виконання в повному обсязі зобов'язань за цим Договором у випадку, зокрема непогашення наявності простроченої заборгованості за цим Договором в строк до 30 календарних днів (а.с.7).
Зважаючи на наведені обставини та зміст спірних правовідносин, суд, вирішуючи заявлений спір, виходить з таких норм права.
За змістом ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики (параграфа 1 цієї глави), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За приписами ст.ст.526, 527, 530 ЦК України (глава 48 - виконання зобов'язання) зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Положеннями ст.625 ЦК України (глава 51 - правові наслідки порушення зобов'язання; відповідальність за зобов'язання) передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином - ст.599 ЦК України.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що в порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за укладеним ним з Банком Кредитним договором належним чином не виконав, доказів на спростування чого до суду не надав, відтак, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 45 099,40 грн та непогашених процентів в розмірі 1 298,65 грн підлягають задоволенню.
Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача загальної суми непогашеної комісії за обслуговування кредиту в розмірі 8 970 грн суд зазначає таке.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені також Законом України «Про захист прав споживачів».
За приписами ч.5 ст.11, ч.1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Згідно з абз.2 та 3 ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки, комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.
Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.
Крім того, відповідно до ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
З рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 №15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Положеннями п.1.5.3 Кредитного договору передбачено щомісячно плату відповідачем комісії за обслуговування кредиту в розмірі 2,99% від суми кредиту. Отже, умовами договору передбачено комісійну винагороду банку за управління кредитом, що є незаконним. Крім того, банк не зазначив, які саме послуги за вказану винагороду надавалися відповідачу як позичальнику.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, висловленими у постанові від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16.
Враховуючи викладене, нарахування комісії за обслуговування кредиту, заборгованість з якої заявлена позивачем до стягнення, є нікчемним, а тому позовні вимоги у відповідній частині задоволенню не підлягають.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача належить стягнути суму в розмірі 45099,40 грн - заборгованість за кредитом та 1298,68 грн - заборгованість по процентам.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі 1613,64 грн (84% від 1921 грн).
Керуючись ст. ст.13, 19, 81, 141, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд -
Позов Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» (код ЄРДПОУ 20023569, місцезнаходження - м. Київ, вул. Почайнинська,38) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання- АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» заборгованість за кредитним договором №14.79.1118.ФО_К від 09.11.2018 в розмірі 46 398,05 грн (сорок шість тисяч триста дев'яносто вісім гривень 05 копійок), з яких 45 099,40 грн (сорок п'ять тисяч дев'яносто дев'ять гривень 40 копійок) - заборгованість за кредитом, 1 298,68 грн (одна тисяча двісті дев'яносто вісім гривень 68 копійок) - заборгованість по процентам.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» сплачений судовий збір у розмірі 1613,64 грн (одна тисяча шістсот тринадцять гривень 64 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя К.П. Бородавка