Справа №621/1678/19
Пр. 2/621/843/19
іменем України
07 серпня 2019 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Бородавки К.П., за участю секретаря судового засідання Єрмоленко О.О., розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду м. Зміїв в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу, в якому зазначив, що 17.06.2011 між ним та відповідачем був укладений шлюб, від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Між позивачем та відповідачем шлюб лише формальний, оскільки особисті відносини тривалий час мають негативний характер, різне ставлення до життя, взаєморозуміння відсутнє. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу позивач вважає неможливим, примиритися не бажає.
Позивач в підготовче засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутністю, позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити (а.с.30).
Відповідач в підготовче засідання не прибула, подала заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги визнала, прізвище просила залишити « ОСОБА_2 » (а.с.31).
Враховуючи подання учасниками справи вищезазначених заяв, суд доходить висновку про відсутність підстав, визначених ст.198 ЦПК України, для відкладення підготовчого засідання або перерви у підготовчому засіданні.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випаду визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.
З 17.06.2011 сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області, актовий запис №40; після державної реєстрації шлюбу відповідачу присвоєно прізвище ОСОБА_2 , дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 (а.с.10).
Від шлюбу подружжя має спільну дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якої зареєстровано за адресою місця реєстрації відповідача (а.с.9, 32).
За змістом позову шлюбні відносини між позивачем та відповідачем не склались, збереження шлюбу позивач вважає неможливим, примирення - недоцільним.
Відповідачем викладені обставини не спростовані та визнані.
Зважаючи на наведені обставини та зміст спірних правовідносин, суд, вирішуючи заявлений спір, виходить з таких норм права.
Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка; примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно зі ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя; позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.
За приписами ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя; суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Зважаючи на викладене, враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених ч.2 ст.110 СК України, а також добровільний характер шлюбу, суд доходить висновку, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу; згідно з абз. 2 ч.3 ст.115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті позов визнав, про що подав відповідну заяву, то згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, підлягає поверненню позивачеві з державного бюджету; інші 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.110, 112-115 СК України, ст. ст. 200, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17.06.2011 Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області, актовий запис №40.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище - ОСОБА_2 .
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Суддя К.П. Бородавка