Справа № 2-2427/2007
Провадження № 22-ц/801/1697/2019
Категорія: 54
Головуючий у суді 1-ї інстанції Татарський В.О.
Доповідач:Стадник І. М.
07 серпня 2019 року місто Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М. вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1
на заочне рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 липня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за неотриманий продовольчий пайок,
встановив:
Не погодившись із заочним рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 липня 2007 року відповідач - військова частина НОМЕР_1 05 липня 2019 року подала до суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 липня 2019 року апеляційна скарга залишена без руху з підстав несплати судового збору та з підстав подання її з пропущенням строку на апеляційне оскарження.
Зазначеною ухвалою апелянту роз'яснено право подати заяву про поновлення строку із наведенням поважних причин його пропуску, а також звернено увагу на те, що у разі невиконання вимог ухвали в цій частині у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
05 серпня 2019 року, в межах строку наданого судом, на виконання ухвали військовою частиною НОМЕР_1 суду подано заяву про усунення недоліків скарги, у якій апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження заочного рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 липня 2007 року, додавши при цьому платіжне доручення про сплату судового збору.
В обґрунтування заяви в частині поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт посилався на те, що в 2010 році ним вже подавалась апеляційна скарга з клопотанням про звільнення від сплати судового збору в задоволенні якого судом було відмовлено. Зазначає також, що апеляційна скарга подавалась військовою частиною НОМЕР_1 тричі ( вже у 2019 році).
Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 13 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення (далі - ЦПК України 2004 року), однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право має бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно з частиною першою статті 294 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
За нормами частини 4 статті 231 ЦПК України 2004 року у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали.
Як свідчать матеріали справи ухвалою Замостянського районного суду м.Вінниці від 21 січня 2011 року в задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про перегляд заочного рішення, ухваленого цим же судом 20 липня 2007 року відмовлено.
27 січня 2011 року військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу, яка ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 14 лютого 2011 року залишена без руху з підстав несплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, у звільненні від сплати яких було відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 02 березня 2011 року апеляційна скарга військової частини НОМЕР_1 на заочне рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 липня 2007 року визнана неподаною та повернена апелянту, в зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення скарги без руху.
Викладені в заяві доводи військової частини НОМЕР_1 щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення не можна визнати поважними, оскільки зазначені причини пропуску не свідчать про існування об'єктивних перешкод для своєчасного подання касаційної скарги.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов'язана з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку, поважність якої, у свою чергу, має бути обґрунтовано та доведено належними у розумінні процесуального законодавства доказами та викладено у клопотанні.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини й у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 8 листопада 2005 року.
Оскільки апеляційна скарга військовою частиною НОМЕР_1 подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, а наведені заявником підстави для поновлення пропущеного строку визнані судом неповажними, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова невизначеність.
Відповідно до частини 4 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або ж наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
На підставі викладеного та керуючись ст. 127, 357, 358 ЦПК України, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на заочне рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 липня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за неотриманий продовольчий пайок.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя апеляційного суду І.М. Стадник