Справа№751/5552/19
Провадження №2/751/1240/19
07 серпня 2019 року м. Чернігів
Суддя Новозаводського районного суду м. Чернігова Цибенко І. В.,
перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
Встановила:
Позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , в якому просить визнати дії Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 незаконними і такими, що порушують норми діючого трудового законодавства; стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на його користь заборгованість по виплаті заробітної плати з 18.01.2019 року по 24.06.2019 року, в сумі - 1710,20 грн.; зобов'язати Фізичну особу підприємця ОСОБА_3 Володимирівну нарахувати і виплатити компенсацію за невикористану відпустку за період з 18.01.2019 по 24.01.2019 в сумі -1368,19 грн.; стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, в сумі - 7153,20 грн.
Вивчивши позовну заяву, вважаю, що позов підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
В порушення ч. 4 ст.177 ЦПК України позивачем не сплачено судовий збір за вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку, що є вимогою майнового характеру.
Згідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Посилання позивача на п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу звільнення від сплати судового збору, в тому числі за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суддя оцінює критично, оскільки, вказана норма Закону визначає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, що не є тотожним поняттям із стягненням середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд, зокрема в ухвалі від 8 квітня 2019 року справа №522/12717/18.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за вимогу майнового характеру позивачу необхідно оплатити суму судового збору, в сумі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768 грн. 40 коп.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605 грн.) .
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, а саме про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в сумі 768 грн. 40 коп. на розрахунковий рахунок за такими реквізитами: УК у м.Чернігові/Новозав.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38054398, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача 31214206025004, Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві строку для усунення встановлених недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, ч.1 ст.185 ЦПК України, -
Ухвалила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху, надавши позивачу строк терміном п'ять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків.
У разі невиконання ухвали суду, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Цибенко