Справа № 520/14441/19
Провадження № 2-о/520/282/19
про відмову у залученні зацікавленої особи,
витребування доказів та виклик свідків
06.08.2019 року
Київський районний суд м. Одеси
головуючий суддя Куриленко О.М.,
за участю представника заявника ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи Завальнюк В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження заяви представника заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про залучення зацікавленої особи, виклик свідків та витребування доказів по справі за заявою ОСОБА_2 , зацікавлена особа Одеська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
21 червня 2019 року заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем - ОСОБА_3 , з 20.04.1997 року по день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_3 .
Заявник стверджує, що на початку 1997 року його мати майже втратила зір та він вимушений був переїхати до неї на постійне місце проживання в квартиру АДРЕСА_1 , так як вона не могла себе обслуговувати та потребувала постійного стороннього догляду. З цього часу він постійно проживав разом із матір'ю у вказаній квартирі та доглядав її.
Ухвалою судді від 24.06.2019 року було відкрито провадження у справі.
17 липня 2019 року представник заінтересованої особи Одеської міської ради - Білозір Тетяна Миколаївна звернулась до суду з заявою, в якій просила витребувати від Київської державній нотаріальній конторі у м. Одеса (65080, м. Одеса, вул. Космонавтів, 11-А) копію спадкової справи заведеної до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 17 липня 2019 року вказане клопотання було задоволено в повному обсязі.
В ході даного судового засідання представник заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернулась до суду з заявами, в яких просить: залучити в якості зацікавленої особи Житлово-будівельний кооператив «Малиновський -6»; викликати та допитати в якості свідків - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також витребувати з Державної установи «Інститут очних хвороб та тканевої терапії ім.. В.П. Філатова НАМН України» відомості про проходження лікування в установі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та виписки з історії хвороби ОСОБА_3 за 2007 та 2008 роки.
Представник зацікавленої особи Одеської міської ради - Завальнюк Віталіна Андріївна вирішення даних заяв залишила на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про необхідність витребування доказів та виклик свідків, а у залученні зацікавленої особи слід відмовити, виходячи з наступного.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, відповідно до ст. 293 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 п. 5 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Частинами 2, 3 статті 294 ЦПК України передбачено, що з метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено про те, які вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Оглянувши матеріали справи, суд вважає що, з метою повного та всебічного розгляду справи необхідно витребувати з Державної установи «Інститут очних хвороб та тканевої терапії ім.. В.П. Філатова НАМН України» відомості про проходження лікування в установі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та виписки з історії хвороби ОСОБА_3 за 2007 та 2008 роки.
У відповідності до частини 5 ст. 84 ЦПК України суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.
Відповідно до частини 11 ст. 119 ЦПК України ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
У відповідності до статті 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Одночасно суд зазначає, що судове рішення (постанова, ухвала) - це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.
Обов'язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.
Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України «Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України». Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є «обов'язковість рішень суду»
Також згідно ст. 11 «Про судоустрій України» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.
Що стосується заяви про залучення зацікавленої особи.
Відповідно до ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції було складено актовий запис за № 9487. Після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно.
У відповідності зі ст. 1223 ЦК у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1258 ЦК спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Статтями 1261-1264 ЦК України визначені черги спадкоємців за законом: у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. Четверта черга спадкоємців за законом. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини встановлюється у шість місяців та починається з часу відкриття спадщини.
З листа Київської державної нотаріальної контри у місті Одеса № 4906/01-16 від 24.07.2019 року вбачається, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не заводилась.
В п. 24 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК (435-15). Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК) ( 435-15 ), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.
При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 5 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до ст. 1238 цього Кодексу.
Отже, суд приходить до висновку, що єдиною належною зацікавленою особою у даній справі територіальна громада м.Одеси в особі Одеської міської ради.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що будь-яке майбутнє рішення суду по справі жодним чином не може вплинути на права та обов'язки Житлово-будівельного кооперативу «Малиновський -6», а відтак підстав для притягнення його до участі у справі суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 76, 77, 81, 84, ЦПК України суд,-
У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про залучення зацікавленої особи - відмовити, задовольнивши заяви про витребування доказів та виклик свідків.
Викликати та допитати в якості свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Витребувати з Державної установи «Інститут очних хвороб та тканевої терапії ім.. В.П. Філатова НАМН України» відомості про проходження лікування в установі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та виписки з історії хвороби ОСОБА_3 за 2007 та 2008 роки.
Пред'явити дану ухвалу до виконання та отримати витребувані докази доручити заявнику ОСОБА_2 , або його представнику (адвокату) за довіреністю (ордером), поклавши на нього витрати необхідні для виконання даної ухвали.
Встановити строк виконання даної ухвали до наступного судового засідання, що відбудеться 24 вересня 2019 року о 14.00 годин.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Суддя Куриленко О. М.