Постанова від 06.08.2019 по справі 500/5228/19

Справа № 500/5228/19 Провадження № 3/500/1472/19

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2019 року Ізмаїльський міськрайооний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

представника особи, що притягається до адміністративної

відповідальності - ОСОБА_1 ,

прокурора - Петрової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли з Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ізмаїл Одеської області, громадянки України, працюючої слідчим СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області, мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.2 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.

Відповідно до адміністративних матеріалів наданих суду встановлено, що ОСОБА_2 , перебуваючи на службі в Національній поліції України на посаді слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області, маючи спеціальне звання - старший лейтенант поліції, та спеціальний жетон з індивідуальним номером - 0064363, порушила вимоги передбачені ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», не подала письмове повідомлення про суттєві зміни в майновому стані осіб, уповноважених на виконання функцій держaви або місцевого самоврядування до Національного агентства з питань запобігання корупції. Вказані дії містять ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Представник особи, що притягається до адміністративної відповідальності у судовому засіданні пояснив, що незгодний з протоколом, виходячи з того, що посадові особи Управління захисту економіки в Одеський області ДЗЕ НПУ не уповноважені законом на проведення будь-яких перевірок щодо достовірності, повноти відомостей та порушення строків подання декларації або повідомлень про зміну майнового стану суб'єктами декларування, так як ці функції є виключною компетенцією НАЗК. В силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП не доведена допустимими, належними та достовірними доказами. Оскільки вина є основною ознакою суб'єктивної сторони правопорушення, відсутність вини свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення. За таких обставин, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, який передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позицію, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення. Зазначив, що в діях ОСОБА_2 , яка не подала письмове повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП.

Суд заслухавши пояснення представника, прокурора, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що справу про адміністративне правопорушення необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, з таких підстав.

Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення №38/2019 від 06.06.2019, ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.2 статті 172-6 КУпАП, а саме: перебуваючи на службі в Національній поліції України на посаді слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області, маючи спеціальне звання - старший лейтенант поліції, та спеціальний жетон з індивідуальним номером - 0064363, не подала письмове повідомлення про суттєві зміни в майновому стані осіб.Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 49 Закону України «Про національну поліцію», незалежно від професійних та особистих якостей, рівня фізичної підготовки та стану здоров'я на службу в поліції не можуть бути прийняті особи у випадках, визначених частиною другою статті 61 цього Закону, а також особи які: відмовляються від взяття на себе зобов'язань дотримуватися обмежень та/або від складання Присяги поліцейського, визначених законом.

Згідно з витягу з наказу ГУНП в Одеській області від 15.11.2016 року № 1341 о/с ОСОБА_2 призначена на посаду слідчого слідчого відділу Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про національну поліцію», на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України. Відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є: поліцейські, тобто на ОСОБА_2 .

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 рішення Національного агентства № 2 від 10.06.2016 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за 958/29088) «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»: визначити, що система подання та оприлюднення відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розпочинає свою роботу в два етапи: 2) другий етап - з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2017 року для всіх інших суб'єктів декларування та декларацій (повідомлень), передбачених Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєетру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Встановлено, що в місті Ізмаїл Одеської області, 28.12.2017 укладено Договір купівлі-продажу частини квартири між ОСОБА_3 - іпн НОМЕР_1 (далі - Продавець) з одного боку та ОСОБА_2 - іпн НОМЕР_2 (далі - Покупець) з іншого боку.

За умовами вищевказаного Договору: п. 1.1. - Продавець продає (передає у власність). Покупець купує (приймає у власність) 1/2 (одну другу) частину квартири АДРЕСА_2 , що належить Продавцю на праві спільної часткової власності та розташована за адресою: АДРЕСА_3 (два), і сплачує за неї ціну визначену цим Договором; п. 1.3. - Вартість відчужуваної 1/2 частини квартири відповідно до висновку оцінювача фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , складеного «05» грудня 2017 року, становить - 90 480,00 грн. (дев'яносто тисяч чотириста вісімдесят гривень 00 копійок); п. 2.1. - Ціна частини квартири, що купується Покупцем за цим Договором, становить 90 480, 00 (дев'яносто тисяч чотириста вісімдесят гривень 00 копійок), які перераховані Покупцем на рахунок Продавця № НОМЕР_3 в ПАТ «Банк Восток». Зазначена ціна встановлена за згодою Сторін цього Договору, є остаточною та не підлягає будь-яким змінам.

Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум встановлений для працездатних осіб складав - 1600 гривень, отже, вартість отриманого ОСОБА_2 нерухомого майна складає 90 480 (дев'яносто тисяч чотириста вісімдесят) гривень, та це дорівнює 56,5 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб.

Встановлено, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 109480935, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_4 .

Відповідно до пункту 6 розділу 2 Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який був затверджений рішенням Національного агентства № 3 від 10.06.2016 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089), гр. ОСОБА_2 повинна була письмово повідомити Національне агентство про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання у власність вищезазначеної квартири.

Згідно з пунктом 2 розділу 2 зазначеного Порядку, повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування подається через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті суб'єкта декларування після реєстрації в Реєстрі.

Разом з цим встановлено, що жодного повідомлення про суттєві зміни в майновому стані осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щодо отримання вищевказаної квартири у власність ОСОБА_2 до Національного агентства не подала.

З метою встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, від ОСОБА_2 20.04.2019 року відібрано пояснення щодо можливого вчинення нею корупційних діянь - порушення вимог фінансового контролю.

20.04.2019 року ОСОБА_2 пояснила, що їй відомі вимоги ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», також їй відомо що прожитковий мінімум встановлений для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року складав 1600 гривень, про те, щодо не подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані до НАЗК повідомила, що прямого умислу у неї не було, та у зв'язку з технічними причинами не представилось можливим подати повідомлення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 11 «Про запобігання корупції» до повноважень національного агентства належить, зокрема, здійснення в порядку, визначеному цим законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України «Про запобігання корупції» державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов'язані перевіряти факт подання суб'єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), відповідно до цього закону декларацій та повідомляти національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.

У ч. 1 ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції» зазначено: - повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може проводитися у період провадження суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності; - обов'язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується національним агентством; - обов'язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб'єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.

Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім'ї суб'єкта декларування у випадках, передбачених ч. 7 ст. 46 цього закону.

Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

Згідно ч. 2 ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції» у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування, та спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції.

Отже, здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у деклараціях, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що перевірка стосовно ОСОБА_2 проводилась працівниками Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, які відбирали пояснення, робили запити, збирали докази, складали протокол про адміністративне правопорушення.

Постановою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Жигуліна С.М. від 27.06.2019 року матеріали справи були повернуті до Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України для належного дооформлення, з мотивів відсутності у Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України належних повноважень перевірки повідомлень про суттєві зміни у майновому стані та відсутності письмово повідомлення НАЗК, на підставі якого можливо складати протокол про адміністративне правопорушення.

Одеським управлінням Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України відповідне повідомлення НАЗК не було надано.

Відповідно до п. 1, п.п. 1 п. 3, п. 5 «Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №56 від 10.02.2017р., цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно п.п. 2 - 5 розділу II Порядку, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, НАЗК перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування. У випадку встановлення факту неподання декларації НАЗК письмово повідомляє про це суб'єкта декларування та спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції у визначеному НАЗК порядку.

В той же час, усі обов'язкові дії по проведенню перевірки, у тому числі після встановлення, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК, у тому числі на підставі листа отримати пояснення від такої особи і вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності.

Слід зазначити, що ст. 255 КУпАП передбачено право уповноважених на те посадових осіб органів внутрішніх справ (Національної поліції) складати протоколи про адміністративне правопорушення за ст. ст. 172-4 - 172-9. Статтею 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Однак, Закон України «Про запобігання корупції», який є основним спеціальним Законом у сфері боротьби з корупцією, тільки Національне агентство наділив правом здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (стаття 11 Закону).

Такий висновок також узгоджується з висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.04.2018р. за касаційною скаргою на рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017р. у справі за позовом громадянина до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії (справа № 814/886/17), де Суд зазначив, що НАЗК здійснює повну перевірку декларацій у порядку, передбаченому статтею 50 Закону №1700-VII. Здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції НАЗК.

Така сама правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України, від 11 квітня 2018 року по справі №814/886/17, де було зазначено, що «на підставі рішення НАЗК «Про початок діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції» від 14.08.2016 №1 розпочало свою діяльність Національне агентство з питань запобігання корупції, до повноважень якого згідно з п.8 ч.1 ст.11 Закону №1700-VII належить здійснення в порядку, визначеному цим законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

НАЗК є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику та має повноваження щодо здійснення в порядку, визначеному Законом №1700-VII, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя зазначених осіб.

Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює повну перевірку декларацій у порядку, передбаченому ст.50 Закону №1700-VII.

Таким чином, здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема щодо достовірності й повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції».

Аналогічні висновки містяться у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 року (справа №800/433/17).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Тобто, одним із завдань Вищої ради правосуддя є забезпечення додержання в діяльності суддів норм Конституції і законів України. Досліджуючи питання забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя ВРП в своєму рішенні від 17 липня 2018 року (справа №2297/0/15-18) зауважила, що «…за змістом функціональних обов'язків поліція належить до правоохоронних, а не контролюючих органів, її працівники здійснюють виключно оперативно-розшукові заходи. Вжиття превентивних поліцейських заходів урегульовано статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію», при цьому проведення перевірок дотримання вимог антикорупційного законодавства цим Законом до таких заходів не віднесено.

Зазанчених вище повноважень збоку НАЗК на здійснення перевірки матеріали адміністративної справи не містять.

Аналогічний висновок зазначений в постанові Одеського апеляційного суду від 03.06.2019 року, справа №520/1359/19, доповідач - Журавльов О.Г., № рішення 82148884 та постанові Одеського апеляційного суду від 02.07.2019 року, справа №522/4643/19, доповідач - Черевко П.М., № рішення 82781930.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що досудова перевірка по справі проведена неуповноваженим органом, що дає підстави визнати недопустимими всі докази по справі, та є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст.172-6 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З рапорту старшого оперуповноваженого Одеського управління ДВБ Національної поліції України Кокоришкіна О.О. від 20.04.2019 року встановлено, що ОСОБА_2 не повідомила НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, тобто 20.04.2019 року Одеському управлінню ДВБ Національної поліції України стало відомо про неповідомлення ОСОБА_2 НАЗК про суттєві зміни.

В зв'язку з тим, що провадження по справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, суд не вирішував питання про застосування строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 283 - 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст.172-6 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: О.Я.Присакар

Попередній документ
83485602
Наступний документ
83485604
Інформація про рішення:
№ рішення: 83485603
№ справи: 500/5228/19
Дата рішення: 06.08.2019
Дата публікації: 08.08.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог фінансового контролю