Справа № 495/2670/19
№ провадження 2/495/1670/2019
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
07 серпня 2019 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,
за участю секретаря - Бучка І.В., Ткаченко О.М.,
Справа № 495/2670/19,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Білгород - Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Шабівської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області про встановлення факту належності житлового будинку та визнання права власності на спадкове майно,
Позивач ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до Шабівської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області, про встановлення факту належності житлового будинку та визнання права власності на спадкове майно, уточнивши свої позовні вимоги 28.03.2019 остаточно просить суд: встановити факт сумісного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 до дня смерті батька, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити факт належності житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Так, вимоги позивача мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - спадкодавець ОСОБА_2 .
Після смерті батька відкрилася спадщина у вигляді:
- житлового будинку АДРЕСА_1 .
З метою оформлення своїх спадкових прав після смерті батька вона звернулась до нотаріуса Білгород-Дністровської районної нотаріальної контори, проте нотаріусом їй було відмовлено у вчиненні даної нотаріальної дії у зв'язку з тим, що у спадкоємця відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок.
Разом з тим, вона фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки до дня смерті батька мешкала разом з ним, надавала матеріальну та фізичну допомогу, вела разом з ним господарство та провела поховання.
Іншим спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його дружина та мати позивача - ОСОБА_3 , яка відмовилась від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
За таких обставин, вона звернулась до суду з проханням задовольнити її позовні вимоги.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність , з проханням позовні вимоги задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник відповідача надав заяву про розгляд справи за відсутність представника та повідомити про прийняте судом рішення.
Суд розглядає справу за відсутність учасників справи, відповідно до наданих заяв, за наявними матеріалами у справі.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити , виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_1 помер спадкодавець - ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно.
Так, як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до довідки № 196, виданої виконавчим комітетом Шабівської сільської ради 26.03.2019 року, дійсно згідно запису по господарської книги сільської ради за 2019 рік, особовий рахунок НОМЕР_6, головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . /л.с. 18/
Також на ім'я ОСОБА_2 був виготовлений технічний паспорт на садибний житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 . /л.с. 20-23/
У відповідності до листа з КП «Білгород-Дністровське БТІ» № 275 від 05.03.2019 року повідомлено, що станом на 31.12.2012 КП «Білгород-Дністровське БТІ» не проводило державну реєстрацію права власності житлового будинку АДРЕСА_1 .
Станом на 06.02.2019 року даний житловий будинок в цілому складався з: житлового будинку літ «А», загальною площею 80,7 кв.м., житловою площею 50,2 кв.м., сараїв літ «Б», «В», навісу літ «Г», вбиральні-душу літ. «Д», літньої кухні літ «Є», споруд № 1-5. Самочинні переобладнання, перепланування, добудови, перебудови, реконструкції та інші зміни щодо її технічних характеристик, зокрема такі, які потребують попереднього погодження й отримання дозволів компетентних органів - відсутні. /л.с.24/
Згідно Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.
Якщо право власності на житловий будинок, споруду підтверджується належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, органи місцевого самоврядування зобов'язані видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві.
За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.
За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.
Таким чином, в судовому засіданні на підставі вищезгаданих доказів достовірно встановлено факт належності померлому ОСОБА_2 житлового будинку АДРЕСА_1 , а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є рідною донькою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , що підтверджується її свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00022343025 від 14.03.2019 та свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 . /л.с. 12-14/
У відповідності до довідки №54/01-21, складеної виконкомом Шабівської сільської ради 25.02.2019 року, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті постійно мешкав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 .
Згідно довідки №53/01-21, складеної виконкомом Шабівської сільської ради 25.02.2019 року, згідно по господарської книги сільської ради за 2001-2005 року /особовий рахунок № НОМЕР_3 / та домової книги, на день смерті разом з померлим ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані та проживали: дружина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та онук - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Таким чином, на підставі вищезгаданої довідки, є доведеним факт сумісного проживання позивача ОСОБА_1 разом з її батьком ОСОБА_2 , на момент відкриття спадщини.
Матеріалами справи встановлено, що дружина померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та мати позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 своєю заявою, посвідченою головним спеціалістом-юрисконсультом Шабівської сільської ради, зареєстрованої в реєстрі за № 56, відмовилась від належного їй спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 на користь доньки померлого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач бажає прийняти спадщину після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , звернулась до Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори з приводу оформлення своїх спадкових прав, проте листом № 355/02-17 від 25.03.2019 року завідувача Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори відмовлено у вчиненні вищевказаної нотаріальної дії з підстав відсутності у ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин діяв Цивільний кодекс України від 18 липня 1963 року (надалі, ЦК України, 1963 року), то до спірних правовідносин слід застосовувати норми вказаного Закону.
Відповідно до ч.1 ст.524 ЦК України 1963 року, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Згідно ч.1 ст. 529 ЦК України 1963 року, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Відповідно до ст. 548 ЦК України 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до п.113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерством юстиції України від 14 червня 1994 року №18/5, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім'я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.
Враховуючи усе вищевикладене, а саме те, що позивач є спадкоємцем за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка фактично прийняла спадщину після смерті батька, оскільки вступила в управління та володіння спадковим майном, що належало спадкодавцю, більш того у визначеному чинним законодавством порядку звернулась до нотаріуса з приводу оформлення своїх спадкових прав, не відмовилась від її прийняття, тобто юридично також прийняла спадщину, прийнявши до уваги підтверджений в судовому засіданні факт належності житлового будинку по АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , також те, що інший спадкоємець - дружина померлого відмовилась від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 , тобто позивача, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 до Шабівської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області про встановлення факту належності житлового будинку та визнання права власності на спадкове майно та можливість їх задоволення в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 524-529, 534 ЦК України, в редакції 1963 року, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Шабівської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області про встановлення факту належності житлового будинку та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Встановити факт сумісного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , на момент відкриття спадщини.
Встановити факт належності житлового будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який в цілому складається з: житлового будинку літ «А», загальною площею 80,7 кв.м., житловою площею 50,2 кв.м., сараїв літ «Б», «В», навісу літ «Г», вбиральні-душу літ. «Д», літньої кухні літ «Є», споруд № 1-5.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт серії НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Шабівська сільська рада Білгород - Дністровського району Одеської області, адреса: 67770, Одеська область, Білгород-Дністровський район, вул. Центральна, 63.
Повний текст складений 07 серпня 2019 року.
Суддя: