Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" серпня 2019 р. м. ХарківСправа № 922/2475/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальність "Коновалівка-Агро" про забезпечення позову (вх. № 2475 від 05 серпня 2019 року), у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коновалівка-Агро", с. Коновалівка
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський інститут земельного кадастру", м. Харків
про визнання протиправними дії
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Коновалівка-Авто", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський інститут земельного кадастру", про визнання протиправними дії щодо відмови в участі у земельних торгах у формі аукціону № 18837 по лоту 36306.
07 серпня 2019 року, ухвалою господарського суду Харківської області, позовну заяву залишено без руху.
Водночас, разом з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову відповідно до якої позивач просить суд: заборонити товариству з обмеженою відповідальністю "Харківський інститут земельного кадастру" вчиняти дії щодо продажу 07 серпня 2019 року права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5323084400:00:004:0033 (аукціон № 18837 лот № 36306) в тому числі будь-які дії передбачені ст. 137 Земельного кодексу України.
Суд, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову (вх. № 2475 від 05 серпня 2019 року), зазначає наступне.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Тобто, імперативними приписами ч. 1 ст. 139 ГПК України визначено обов'язкові вимоги, які ставляться та яким повинна відповідати заява про вжиття заходів забезпечення позову.
Водночас, дослідивши подану заяву про забезпечення позову, суд встановив, що її зміст є тотожним змісту позовної заяви, відповідно, позивачем не подано обґрунтованої заяви про забезпечення позову, так як підстави заяви про забезпечення позову збігаються з підставами позовної заяви - є тотожними. Діюча ж редакція ГПК України (ч. 11 ст. 137 Кодексу) не допускає вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Крім того, подана заява не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, оскільки позивачем у заяві про забезпечення позову визначено розмір суми зустрічного забезпечення, водночас, суду не зрозуміло, як позивачем визначалася дана сума, як вона сформована та на скільки вона є пропорційною, співмірною із заявленими заходами забезпечення позову та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову та може забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Відповідно, заява позивача про забезпечення позову, не відповідає вимогам ч. 1 ст. 139 ГПК України, оскільки не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову; заходу забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції щодо зустрічного забезпечення.
До ч. 7 ст. 140 ГПК України, у разі, якщо суд встановить, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, вона підлягає поверненню заявнику шляхом постановлення ухвали.
Вказані обставини є підставою задля застосування судом ч. 7 ст. 140 ГПК України у сукупності із ст. 139 ГПК України шляхом постановлення ухвали суду про повернення заяви позивачу (заявнику).
Керуючись статтями 136-140, 232- 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Коновалівка-Агро" заяву про забезпечення позову (вх. № 2475 від 05 серпня 2019 року).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст ухвали складено 07 серпня 2019 року.
Суддя Н.В. Калініченко
справа № 922/2475/19