ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.08.2019Справа № 910/10300/19
Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Істеблішмент Компані»
до 1. Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія
«Веста»
про визнання недійсним Договору № 0002/19/10 від 02.04.2019,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Істеблішмент Компані» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» (далі - відповідач-2) про визнання недійсним Договору № 0002/19/10 про відступлення права вимоги від 02.04.2019, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при вчиненні зазначеного договору порушено вимоги статей 11, 512-519, 658 Цивільного кодексу України, статей 12, 38, 50, 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", розділи ІІІ, VII Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 3117 від 30.07.2017 року, що є підставою для визнання правочину недійсним в силу приписів статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
Розглянувши вищевказану позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
В даному випадку, подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Істеблішмент Компані» позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.
Так, положення частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України покладають на позивача обов'язок додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У позовній заяві позивач вказує на те, що він є кредитором сьомої черги задоволення вимог до ПАТ «Банк Форум», які ґрунтуються на поверненні залишку коштів на банківському рахунку, що обліковувались станом на 14.03.2014 і наразі залишаються невиконаними.
Разом з тим, позивачем до позовної заяви не надано відповідних доказів, що підтверджують вищевказані позивачем обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем всупереч частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України не додано до позовної заяви всіх доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Одночасно суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копія документа - документ, що відтворює інформацію іншого документа і всі його зовнішні ознаки чи їх частину.
Частинами 4, 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення
Пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01.09.2003) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.
Разом з цим, як вбачається з додатків до позову, в якості «доказів» позивачем до позову додано ксерокопії документів, які взагалі не засвідчені у встановленому порядку.
Крім того, частина 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що позовна заява повинна містити:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
Проте, дослідивши зміст позовної заяви судом встановлено, що вона не містить відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти сторін. При цьому не зауважено, що такі відомості щодо відповідачів позивачу невідомі.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Істеблішмент Компані» строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Істеблішмент Компані» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду заяви із зазначенням відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти сторін, або заяви про те, що такі відомості щодо відповідачів позивачу невідомі; докази направлення цієї заяви на адресу відповідачів;
- подання всіх документів (доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги) в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, згідно з п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01.09.2003 р), в тому числі доказів на підтвердження того, що позивач є кредитором сьомої черги задоволення вимог до ПАТ «Банк Форум», які ґрунтуються на поверненні залишку коштів на банківському рахунку, що обліковувались станом на 14.03.2014 і наразі залишаються невиконаними.
4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Істеблішмент Компані», що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
5. Згідно з положеннями статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.
6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://ki.arbitr.gov.ua.
Суддя В.С. Ломака