вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"30" липня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1654/18
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
господарський суд Київської області
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Кубей В.І., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Ніщименка Василя Петровича про розстрочку виконання рішення суду у справі № 911/1654/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Траспортно-Експедиційна компанія "Еліттранссервіс"
02090, м. Київ, вул. Двінська, буд. 19, кв. 199, код ЄДРПОУ 38408899
до Фізичної особи-підприємця Ніщименка Василя Петровича
АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про стягнення заборгованості
за участі представників сторін:
стягувача - Печериця Н.С. (паспорт № НОМЕР_2 , довіреність від 01.07.2019);
заявника - Гриб О.В. (посвідчення № 000151 від 23.12.2014, договір № 27-К/19 від 02.07.2019, ордер серія ЛВ № 123721 від 02.07.2019);
встановив:
До господарського суду Київської області (вх. № 1705/18 від 27.07.2018) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Траспортно-Експедиційна компанія "Еліттранссервіс" до Фізичної особи-підприємця Ніщименка Василя Петровича про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за транспортною заявкою на перевезення вантажу № 3/04 від 20.04.2017 до договору № 1503/2017 від 15.03.2017.
Рішенням господарського суду Київської області від 06.11.2018 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Траспортно-Експедиційна компанія "Еліттранссервіс" до Фізичної особи-підприємця Ніщименка Василя Петровича про стягнення заборгованості задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Ніщименка Василя Петровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Траспортно-Експедиційна компанія "Еліттранссервіс" 50000,00 грн. основного боргу, 1701,00 грн. 3% річних, 5438,09 грн. інфляційних втрат, 1575,42 грн. судового збору.
На виконання вказаного рішення, 18.12.2018 у справі № 911/1654/18 господарським судом Київської області видано судові накази.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 13992/19 від 18.07.2019) надійшла заява Фізичної особи-підприємця Ніщименка В.П. про розстрочку виконання рішення суду (у порядку статті 331 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.07.2019 призначено розгляд заяви на 30.07.2019.
У судове засідання з'явився представник заявника, який підтримав заявлені вимоги та представник стягувача, який заперечив проти задовлення заяви.
За результатами розгляду заяви, суд дійшов таких висновків.
Згідно з статтею 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Як вбачається із заяви Фізичної особи-підприємця Ніщименка В.П., розстрочення виконання рішення обґрунтоване скрутним фінансовим становищем, що підтверджується довідкою по рахунку № НОМЕР_3 , відкритого в АТ «ОТП Банк».
Згідно з частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому, слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Згідно з частинами 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України.
Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочення виконання рішення суду вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки як для відповідача (боржника) при виконанні рішення у встановлений строк, так і для позивача (стягувача) при затримці виконання рішення.
Тобто, обов'язковими умовами розстрочення виконання рішення суду мають бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Частиною 2 статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV визначено, що фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.
Отже, належними доказами існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність, відповідна документація (баланс, звіт про рух грошових коштів тощо), достовірність яких підтверджена належними засобами.
Крім того, сам по собі незадовільний фінансовий стан боржника не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочення виконання рішення суду, оскільки їх наявність (відсутність) прямо залежить від власної діяльності суб'єкта господарювання (відповідача).
Також, суд зазначає, що наявність заборгованості підтверджена обов'язковим та таким, що підлягає виконанню судовим рішенням та надає особі, на чию користь воно винесено, легітимні сподівання на те, що заборгованість буде сплачена і така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року, заява № 3236/03, п. 43), з метою недопущення порушення, гарантованих Конституцією України та Конвенцією, права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація потерпілій стороні за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як потерпілої сторони; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Тобто, у цьому контексті для визнання поважними причин затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів, обов'язково мають враховуватися інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення, оскільки пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.
Окрім того, розстрочення за свою суттю є організацією та створенням умов для виконання рішення суду у вигляді зміни порядку його виконання шляхом встановлення відповідного графіку виконання, та з урахуванням інтересів стягувача та боржника.
Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслив, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочення без обґрунтованих на те мотивів, надане без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
У матеріалах справи № 911/1654/18 наявні бухгалтерські документи, а саме: виписка про рух коштів по рахунку, відкритого в АТ «Сбербанк» за період з 08.05.2019 по 01.07.2019, що підтверджує наявність у зазначений період на рахунку ФОП « Ніщименко В.П. » грошових коштів у розмірі 305080,00 грн., тобто, з урахуванням розміру заборгованості, що стягнута за рішенням суду від 06.11.2018, а саме: 50000,00 грн. основного боргу, 1701,00 грн. 3% річних, 5438,09 грн. інфляційних втрат, 1575,42 грн. судового збору, очевидно, що заявник мав змогу сплатити грошові кошти стягувачу, також у ході виконавчого провадження виявлено майно, на яке можно звернути стягнення, наявність якого боржником не заперечена.
З урахуванням вищенаведеного, суд, оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення (вх. № 13992/19 від 18.07.2019).
Одночасно, суд роз'яснює, що заявник не позбавлений права повторно звернутись до суду із заявою про розстрочення виконання рішення в порядку та за наявності підстав, передбачених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
Відмовити повністю у задоволенні заяви (вх. № 13992/19 від 18.07.2019) Фізичної особи - підприємця Німищенка Василя Петровича про розстрочку виконання рішення суду у справі № 911/1654/18.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.
Суддя С.О. Саванчук