ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.08.2019Справа № 910/7181/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) господарську справу
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598)
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (04050, м.Київ, вул.Білоруська,буд.3, код ЄДРПОУ 20344871)
про відшкодування 13 480,00 грн.
Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" про стягнення в порядку регресу суми 13 480,00 грн., відшкодування виплаченого у зв'язку з ДТП 12.10.2018, що сталась з вини страхувальника відповідача за полісом № АК/8220476.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином було виконано взяті на себе зобов'язання за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/8220476 з виплати страхового відшкодування, фактичний розмір завданої власнику автомобіля страхувальника позивача шкоди, право вимоги отримання відшкодування якої ним набуто, становить 39 850,00 грн., однак відповідачем здійснено відшкодування у сумі 26370,00 грн., недоплата складає 13480,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2019 відкрито провадження у справі №910/7181/19; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
27.06.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у відповідності до якого учасник справи проти заявлених позовних вимог заперечує, вказує на невірність визначення позивачем розміру відновлювального ремонту автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1 , оскільки позивачем безпідставно не було враховано коефіцієнт фізичного зносу такого автомобіля, що в даному випадку підлягає врахуванню в силу п.п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів з огляду на наявну інформацію про те, що автомобіль вже ремонтувався, бо неодноразово внаслідок його експлуатації мало місце ДТП, а тому відповідачем було здійснено власний розрахунок суми страхового відшкодування за допомогою програмного забезпечення Audatex та розрахунку коефіцієнту фізичного зносу КТЗ, який становить 27 370,00 грн. (коефіцієнт зносу 0,52) із урахуванням 1000,00 грн. франшизи, за наслідками якого і виплачено позивачу кошти у зазначеному розмірі.
08.07.2019 до суду засобами зв'язку від позивача надійшла відповідь на відзив. відповідно до змісту якого позивач не погоджується із аргументами та твердженнями відповідача у зв'язку із недоведеністю підстав.
Відповідач заперечень на відповідь на відзив не надав.
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
11.07.2018 року між Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (позивач) та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 06-ТК/АМ4866772, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Тоуоtа», державний № НОМЕР_1 .
12.10.2018 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Toyota», державний № НОМЕР_1 , який знаходився під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Renault», державний № НОМЕР_2 , який знаходився під керуванням ОСОБА_3 .
Згідно постанови Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 02.11.2018 у справі № 367/7370/18, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України, внаслідок чого його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
16 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про настання страхового випадку, а також надала усі необхідні документи для виплати страхового відшкодування на її користь.
26.10.2018 позивач за платіжним дорученням № ID-111338 від 26.10.2018 на підставі страхового акта № СТ/18/0261 від 26.10.2018 відповідно до рахунку-фактури № 00468 від 17.10.2018, Акту виконаних робіт № 00468 від 15.11.2018 перерахував на рахунок відповідача 39 850,00 грн. відшкодування.
Тобто, фактично позивачем сплачено страхувальнику страхове відшкодування у загальному розмірі 39 850,00 грн.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Із довідки Управління патрульної поліції у місті Києві про дорожньо-транспортну пригоду № 3018290510556162 та постанови Ірпінського міського суду від 02.07.2018 у справі № 367/7370/18 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «Renault», державний номер НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, що потягнуло завдання шкоди власнику автомобіля «Toyota», державний номер НОМЕР_1 , належав ОСОБА_1 та знаходився під керуванням ОСОБА_2 , а доказів незаконного заволодіння останнім таким транспортним засобом матеріали справи не містять.
Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем «Renault», державний номер НОМЕР_2 , - ОСОБА_3 не спростована учасниками справи та встановлена у судовому порядку.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Renault», державний номер НОМЕР_2 була застрахована ПАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» на підставі договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/8220476, що не заперечується відповідачем.
20.11.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою за вих. № 5699 від 20.11. із регресною вимогою, в якій просив протягом 5 робочих дній з дня отримання даної претензії здійснити переказ суми компенсації витрат у розмірі 39 850,00 грн. на рахунок ПАТ "СК "Альфа-Гарант".
За наслідками розгляду вказаної претензії відповідачем було здійснено власний розрахунок страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу за полісом №АК/8220476, та сплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 26 370,00 грн., що підтверджується доданим до позову платіжним дорученням № 10558 від 25.03.2019 на суму 26 370,00 грн.
В свою чергу позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення доплати суми 13 480,00 грн. відшкодування.
Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи про належне виконання своїх зобов'язань.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Наведеними положеннями встановлено, що розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи.
За змістом ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром.
Матеріалами справи встановлено, що позивачем здійснено розрахунок страхового відшкодування відповідно до рахунку-фактури № 00468 від 17.10.2018 та Акту виконаних робіт № 00468 від 15.11.2018 на суму 39850,00 грн., складених ФОП Гандзюк Олександром Дмитровичем , про що зазначено в страховому акті № СТ/18/0261 від 26.10.2018 та розрахунку страхового відшкодування.
При цьому, позивачем бралося значення коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 0%, так як останнім призюмувалося, що автомобілю «Toyota», державний номер НОМЕР_1 , менш ніж 7 років і він не містить аварійних та корозійних пошкоджень його складових частин, немає слідів відновлювального ремонту кузова.
В той же час, заперечуючи проти позовних вимог у поданому до суду відзиві відповідачем вказується на те, що здійснюючи розрахунок страхового відшкодування не було прийнято до уваги наявну в комп'ютерній програмі для складання ремонтних калькуляцій AUDATEX інформацію про те, що автомобіль «Toyota», державний номер НОМЕР_1 вже був пошкоджений в ДТП неодноразово, до його пошкодження при спірній ДТП, тобто вже ремонтувався, на підтвердження чого надано відповідні витяги з вказаної програми.
Наведене, на думку відповідача, в силу приписів п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159) (надалі - "Методика") унеможливлює застосування значення коефіцієнту фізичного зносу таким, що дорівнює нулю, оскільки складові частини автомобіля «Toyota», державний номер НОМЕР_1 , мають сліди відновлювального ремонту.
За змістом п.п. 7.36-7.39 Методики ринкова вартість окремої складової частини враховує її комплектність і фактичний технічний стан, умови, у яких вона експлуатувалася (зберігалася), особливості кон'юнктури ринку регіону. Ринкова вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу визначається за визначеною формулою з урахуванням ціни нової складової частини та коефіцієнта фізичного зносу. Значення коефіцієнта фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.
З огляду на викладені положення вбачається, що при визначенні вартості окремої складової частини транспортного засобу, строк експлуатації якої не перевищує 7 років - для інших легкових КТЗ; значення коефіцієнта фізичного зносу не приймається таким, що дорівнює нулю, зокрема, у випадку якщо відповідна складова частина кузова відновлювалася ремонтом або має корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.
В даному випадку, доданими відповідачем до матеріалів справи документами (в т.ч. роздруківками витягів з комп'ютерної програми для складання ремонтних калькуляцій AUDATEX) підтверджується, що автомобіль «Toyota», державний номер НОМЕР_1 до його пошкодження при спірній ДТП, вже ремонтувався, зокрема, мало місце відновлення складових частин.
Судом здійснено співставлення пошкоджень автомобіля в ДТП 12.10.2018 з наданими відповідачем роздруківками і встановлено наявність деталей та складових частин автомобіля. які дійсно попередньо були замінені/відремонтовані.
Наведені обставини не спростовані позивачем.
Таким чином, застосування коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 0% при визначенні вартості відновлювального ремонту автомобіля «Toyota», державний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження при спірній ДТП, не відповідає приписам п.п. 7.36-7.39 Методики, оскільки складові частини кузова такого транспортного засобу вже відновлювалися ремонтом до настання відповідної події.
Позивач не довів існування правових підстав для застосування коефіцієнту фізичного зносу таким, що дорівнює нулю, в порядку, визначеному п. 7.40 Методики, не скористався.
При цьому, відповідачем було долучено до матеріалів справи дослідження аварійного комісара Виноградова Андрія Сергійовича (свідоцтво №КС-014 від 07.07.2016), відповідно до якого оцінювачем було надано висновок про необхідність застосування коефіцієнту фізичного зносу 0,52, з урахуванням попереднього ремонту складових частин автомобіля.
Згідно розрахунку відповідача, викладеного у відзиві, ним здійснено розрахунок страхового відшкодування, з урахуванням 0,52 коефіцієнту фізичного зносу та 1000,00 грн. франшизи за полісом, що становить 26 370,00 грн., що є обґрунтованим.
Відповідачем здійснено її відшкодування на користь позивача, у розмірі 26 370,00 грн., тобто виконано свої зобов'язання перед позивачем у повному обсязі.
Таким чином, оскільки позивачем належними засобами доказування не спростовано доводи та аргументи відповідача щодо попереднього відновлення автомобіля «Toyota», державний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, підстави для покладення на відповідача обов'язку з відшкодування заявленої до стягнення заборгованості, яка становить 13 480,00 грн., враховуючи, що ПАТ «СК «Брокбізнес» було виконано своє зобов'язання перед позивачем у розмірі 26 370,00 грн., відсутні.
За таких обставин, в задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" необхідно відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 129, 233, 236-241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. У задоволенні позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" відмовити повністю.
2. Судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак