вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.08.2019м. ДніпроСправа № 904/2634/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Метал Груп", Дніпропетровська область, м. Дніпро
про стягнення 23 341,36 грн.
Без виклику представників сторін
Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Метал Груп" про стягнення 23 341,36 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № УГВ9956/30-18 від 09.07.2018 в частині своєчасної поставки товару.
Ухвалою суду від 24.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
16.07.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 20.08.2018 на сайті позивача було опубліковане офіційне повідомлення про арешт рахунків AT «Укргазвидобування». У зв'язку з цим у відповідача виникли підстави вважати, що позивач не зможе виконати свої зобов'язання щодо оплати товару вчасно. З метою запобігання простроченню виконання і позивачем, і відповідачем своїх зобов'язань, визначених договором, відповідач направив на адресу позивача листа вих. № 27/08 від 27.08.2018 з проханням укласти додаткову угоду до договору про продовження строку поставки товару, визначеного в Специфікації, до 31 жовтня 2018 року. Позивач відповідь на цей лист не надав, додаткову угоду до договору про продовження строку поставки не підписав. 03.09.2018 на сайті позивача було опубліковано ще одне повідомлення - про те, що робота AT «Укргазвидобування» блокується та рахунки позивача залишаються заблокованими. Таким чином, відповідачу було зрозуміло, що існують підстави для невиконання або неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором. Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обв'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Як виявилось пізніше, позивач справді не виконав вчасно свої зобов'язання щодо оплати товару, поставленого за договором:
- товар, поставлений відповідно до видаткової накладної № 21664 від 24.09.2018 (строк оплати - до 24.10.2018 включно) вартістю 552 648,66 грн., позивач оплатив 31.10.2018 відповідно до платіжного доручення № 5241404 - 6 днів прострочення;
- товар, поставлений відповідно до видаткової накладної № 217781 від 25.09.2018 (строк оплати - до 25.10.2018 включно) вартістю 362 326,92 грн., позивач оплатив 31.10.2018 відповідно до платіжного доручення № 5241404 - 5 днів прострочення;
- товар, поставлений відповідно до видаткової накладної № 21799 від 25.09.2018 (строк оплати - до 25.10.2018 включно) вартістю 490 553,30 грн., позивач оплатив 31.10.2018 відповідно до платіжного доручення № 5241404 - 5 днів прострочення;
- товар, поставлений відповідно до видаткової накладної № 22193 від 01.10.2018 (строк оплати - до 31.10.2018 включно) вартістю 101 031,26 грн., позивач оплатив 15.11.2018 відповідно до платіжного доручення № 5254257 -14 днів прострочення. Відповідач зазначає, що коли йому стало відомо про арешт усіх рахунків позивача, станом на початок вересня 2018 року мала місце також заборгованість позивача по оплаті товару, поставленого відповідачем із дотриманням усіх умов договору. Скориставшись своїм правом, визначеним ч. 5 ст. 692 Цивільного кодексу України, та виходячи з положень цієї статті, відповідач на адресу позивача направив листа від 04.09.2018. У вказаному листі відповідач повідомляв про зупинку поставки товару за договором поставки № УГВ 9956/30-18 від 09.07.2018 до повного належного виконання AT «Укргазвидобувания» своїх зобов'язань по оплаті за вже поставлений товар. Отже, зупинення відповідачем поставок за договором є правомірним та не може вважатися порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару відповідно до умов договору та Специфікації. Відповідач зазначає, що був змушений поставити товар з перевищенням строку поставки, що визначений в договорі та Специфікації, через наявність підстав вважати, що позивач не виконає в строк і в повній мірі свої зобов'язання щодо оплати товару. Такому висновку сприяла, по-перше, наявність заборгованості по оплаті за товар, що вже було поставлено за договором, а по-друге - інформація про арешт рахунків позивача. Рахунки позивача було арештовано державними виконавцями у виконавчому провадженні щодо примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 в справі № 910/24412/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр фінансового лізингу» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз», Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», Компанії Місен Ентерпрайзес АБ (Misen Enterprises АВ) про стягнення 1 660 325 303,11 грн. Таким чином, відповідач вважає, що несвоєчасній поставці товару за договором сприяли неправомірні дії позивача у зобов'язанні з ТОВ «Центр фінансового лізингу» в частині належної поставки оплаченого товару. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що наявні підстави для звільнення його від відповідальності за несвоєчасну поставку товару за договором поставки. Відповідач мав усі підстави для затримання поставок товару за договором. Поставка товару після строків, визначених в договорі та Специфікації, не є порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором. Нарахування позивачем пені за прострочення поставки є безпідставним та неправомірним. Наявні усі підстави для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання умов договору. Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги AT «Укргазвидобування» неправомірними, необґрунтованими та такими, що в повному обсязі не підлягають задоволенню.
26.07.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив, в які зазначив, що оскільки відповідач володів інформацією про арешт коштів AT «Укргазвидобування» у межах судової справи № 910/24412/16, то з Єдиного державного реєстру судових рішень йому мало б бути відомо, що ухвалою Верховного Суду від 30.08.2018 було зупинено виконання рішення Господарського суду від 17.08.2017 у справі № 910/24412/16 до закінчення його перегляду в касаційному порядку. AT «Укргазвидобування» зазначає, що лист від 04.09.2018, на який посилається у своєму відзиві відповідач, на адресу позивача не надходив, та доданий до відзиву без належних доказів направлення (поштова квитанція та опис вкладення). Враховуючи вищевикладене, лист відповідача від 04.09.2018, який нібито направлявся на адресу позивача, не може бути допустимими доказами в розумінні ст.73 ГПК України. Відтак, відсутні підстави вважати, що відповідачем обґрунтовано було зупинено поставку товару позивачу. З огляду на викладене, AT «Укргазвидобування» заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, та просить задовольнити позов у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
09.07.2018 між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВ Метал Груп" (постачальник) було укладено договір поставки № УГВ9956/30-18 (далі - договір).
Постачальник зобов'язується поставити покупцю металопрокат в асортименті (далі -товар), зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар (п. 1.1. договору).
Найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару, строк поставки та загальна ціна договору вказується у специфікації (далі - Специфікація), яка є додатком № 1 до договору та є її невід'ємною частиною (п. 1.2. договору).
Ціна цього договору вказується в Специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується якщо постачальник є резидентом, платником ПДВ) або в іноземній валюті без урахування ПДВ (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом) (п. 3.1. договору).
Загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в Специфікації до цього договору. У вартість товару включаються: митні витрати, понесені постачальником при митному оформленні товару у пункті відправки (застосовується, якщо постачальник не є резидентом України); витрати на пакування та навантаження; транспортні витрати відповідно до умов поставки, що зазначені у Специфікації до даного договору; витрати на отримання дозвільної документації (у випадку, якщо така вимагається); витрати пов'язані з отриманням сертифікату походження товару (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом України) (п. 3.2. договору).
Розрахунки проводяться шляхом: оплати покупцем після пред'явлення постачальником рахунку на оплату (інвойсу) та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування на рахунок постачальника, на умовах зазначених у Специфікації або з урахуванням умов, передбачених п. 3.4. цього договору (п. 4.1. договору).
Строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації до цього договору (п. 5.1. договору).
Обсяг поставки товару (кожної партії товару) визначається в рознарядках покупця та узгоджується до поставки товару. Відвантаження товару проводиться тільки після отримання постачальником рознарядки. Відвантаження товару без рознарядки забороняється. Рознарядка постачальнику може направлятися покупцем в електронному вигляді на електронну адресу постачальника, вказану в Розділі XIV даного договору (п. 5.2. договору).
Датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. (При наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем) (п. 5.3. договору).
По прибуттю товару в кінцевий пункт призначення його приймання проводиться безпосередньо вантажоотримувачем покупця (п. 5.8. договору).
Передача та отримання товару проводиться шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту/актів приймання-передачі товару або видаткової/видаткових накладної/накладних. У випадку виявлення недоліків товару або товаросупровідної документації покупець має право не підписувати акт/акти прийманні-передачі товару або видаткову/видаткові накладну/накладні до усунення виявлених недоліків, а постачальник зобов'язаний усунути недоліки та оплатити документально-підтверджені витрати покупця, спричинені такими недоліками (п. 5.9. договору).
Покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар; приймати поставлений товар, у разі відсутності зауважень, згідно з актом приймання-передачі товару або видатковою накладною (п. 6.1.1. та п. 6.1.2. договору).
Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені дим договором (п. 6.3.1. договору).
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором (п. 7.1. договору).
У разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у даному договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару (п. 7.10. договору).
Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо) (п. 8.1. договору).
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), і діє до повного виконання сторонами зобов'язань (п. 10.1. договору).
До оплати постачальником штрафу, вказаного у п. 11.5 цього договору, покупець, на суму штрафу, має право притримати оплату за товар (п. 11.6. договору).
Сторонами підписано специфікацію № 1 до договору (а.с. 54-58), в якій визначено товар, що підлягає поставці (металопрокат) в загальній кількості 148,050 т на загальну суму 3 449 793,50 грн. з ПДВ. Умови поставки товару: DDP. Кінцеве місце призначення зазначено у пункті 10 цієї Специфікації. Допустиме відхилення ваги при поставці товару в межах +1%/-5% (п. 2. Специфікації 1). Строк поставки товару: протягом 60 календарних днів з дати укладання договору (п. 3. Специфікації 1). Умови та строки оплати: по факту поставки протягом 30 календарних днів (п. 4. Специфікації 1) .
Відповідно до п. 5.2. договору обсяг поставки товару (кожної партії товару) визначається в рознарядках покупця та узгоджується до поставки товару. Відвантаження товару проводиться тільки після отримання постачальником рознарядки. Відвантаження товару без рознарядки забороняється. Рознарядка постачальнику може направлятися покупцем в електронному вигляді на електронну адресу постачальника, вказану в Розділі XIV даного договору.
Позивач зазначає, що направив на електронну адресу відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1) рознарядку № 30/295 від 11.07.2018 (а.с. 59), в якій повідомив про готовність прийняття товару (Металопрокат в асортименті) відповідно до договору поставки № УГВ 9956/30-18 від 09.07.2018.
В якості доказу направлення на електронну поштову скриньку відповідача вказаної рознарядки позивач надав до суду скриншот екрану комп'ютера (а.с. 61).
Як вказано вище, відповідно до п. 1.2. договору найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару, строк поставки та загальна ціна договору вказується у специфікації (далі - Специфікація), яка є додатком № 1 до договору та є її невід'ємною частиною.
Строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації до цього договору (п. 5.1. договору).
Згідно з п. 3. Специфікації 1 строк поставки товару: протягом 60 календарних днів з дати укладання договору.
Враховуючи викладене, відповідно до п. 3. Специфікації 1 відповідач повинен був поставити товар у строк до 07.09.2018 включно (09.07.2018 + 60 календарних днів).
Позивач зазначає, що зобов'язання щодо поставки 92,985 т товару відповідачем виконано вчасно. Однак, товар відповідно до специфікації № 1 у кількості 55,07 т на загальну суму 1 405 528,88 грн. відповідачем поставлено несвоєчасно, на підтвердження чого позивач надав підписані сторонами та скріплені їх печатками видаткові накладні:
- № 21664 від 24.09.2018 про поставку позивачу товару на суму 552 648,66 грн. з ПДВ (а.с. 62);
- № 21799 від 25.09.2018 про поставку позивачу товару на суму 490 553,30 грн. з ПДВ (а.с. 63);
- № 21781 від 25.09.2018 про поставку позивачу товару на суму 362 326,92 грн. з ПДВ (а.с. 64).
Відповідно до п. 7.10. договору у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у даному договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
Оскільки відповідачем було прострочено виконання зобов'язання з поставки товару, позивач відповідно до п. 7.10. договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 23 341,36 грн.
Позивач стверджує, що з метою досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача претензію № 30.1-017-9312 від 05.11.2018 (а.с. 65), в якій вимагав сплатити пеню. Однак, як зазначає позивач, відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України).
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України).
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування (ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Доказів поставки товару на загальну суму 1 405 528,88 грн. у встановлений договором строк відповідач не надав.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 20.08.2018 на сайті позивача було опубліковане офіційне повідомлення про арешт рахунків AT «Укргазвидобування». У зв'язку з цим у відповідача виникли підстави вважати, що позивач не зможе виконати свої зобов'язання щодо оплати товару вчасно. З метою запобігання простроченню виконання і позивачем, і відповідачем своїх зобов'язань, визначених договором, відповідач направив на адресу позивача листа вих. № 27/08 від 27.08.2018 з проханням укласти додаткову угоду до договору про продовження строку поставки товару, визначеного в Специфікації, до 31 жовтня 2018 року. Позивач відповідь на цей лист не надав, додаткову угоду до договору про продовження строку поставки не підписав. 03.09.2018 на сайті позивача було опубліковано ще одне повідомлення - про те, що робота AT «Укргазвидобування» блокується та рахунки позивача залишаються заблокованими. Таким чином, відповідачу було зрозуміло, що існують підстави для невиконання або неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором. Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обв'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Як виявилось пізніше, позивач справді не виконав вчасно свої зобов'язання щодо оплати товару, поставленого за договором:
- товар, поставлений відповідно до видаткової накладної № 21664 від 24.09.2018 (строк оплати - до 24.10.2018 включно) вартістю 552 648,66 грн., позивач оплатив 31.10.2018 відповідно до платіжного доручення № 5241404 - 6 днів прострочення;
- товар, поставлений відповідно до видаткової накладної № 217781 від 25.09.2018 (строк оплати - до 25.10.2018 включно) вартістю 362 326,92 грн., позивач оплатив 31.10.2018 відповідно до платіжного доручення № 5241404 - 5 днів прострочення;
- товар, поставлений відповідно до видаткової накладної № 21799 від 25.09.2018 (строк оплати - до 25.10.2018 включно) вартістю 490 553,30 грн., позивач оплатив 31.10.2018 відповідно до платіжного доручення № 5241404 - 5 днів прострочення;
- товар, поставлений відповідно до видаткової накладної № 22193 від 01.10.2018 (строк оплати - до 31.10.2018 включно) вартістю 101 031,26 грн., позивач оплатив 15.11.2018 відповідно до платіжного доручення № 5254257 -14 днів прострочення.
Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч. 1-3 ст. 538 Цивільного кодексу України).
Господарський суд не вважає повідомлення на сайті позивача такими обставинами, які дають підстави вважати, що позивач не виконає своє зобов'язання з оплати поставленого товару.
Відповідач стверджує, що з метою запобігання простроченню виконання і позивачем, і відповідачем своїх зобов'язань, визначених договором, відповідач направив на адресу позивача листа вих. № 27/08 від 27.08.2018 з проханням укласти додаткову угоду до договору про продовження строку поставки товару, визначеного в Специфікації, до 31 жовтня 2018 року.
Однак жодних доказів направлення на адресу позивача вказаного листа разом із додатковою угодою, таких як фіскальний чек, опис вкладення, накладна Укрпошти, тощо відповідачем до суду не надано.
Господарський суд наголошує, що жодні докази письмового звернення до позивача щодо надання роз'яснення питання стосовно блокування роботи AT «Укргазвидобування» та арешту рахунків позивача з метою необхідності підтвердження здійснення поставки, тощо в матеріалах справи відсутні.
Питання прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленого товару не є предметом даного спору.
Відповідач зазначає, що коли йому стало відомо про арешт усіх рахунків позивача, станом на початок вересня 2018 року мала місце також заборгованість позивача по оплаті товару, поставленого відповідачем із дотриманням усіх умов договору. Скориставшись своїм правом, визначеним ч. 5 ст. 692 Цивільного кодексу України, виходячи з положень цієї статті, відповідач на адресу позивача направив листа від 04.09.2018. У вказаному листі відповідач повідомляв про зупинку поставки товару за договором поставки № УГВ 9956/30-18 від 09.07.2018 до повного належного виконання AT «Укргазвидобувания» своїх зобов'язань по оплаті за вже поставлений товар. Отже, зупинення відповідачем поставок за договором є правомірним та не може вважатися порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару відповідно до умов договору та Специфікації.
Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (ч. 5 ст. 692 Цивільного кодексу України).
Господарський суд зазначає, що жодних належних, достовірних та достатніх доказів наявності у позивача несплаченої заборгованості за раніше поставлений товар за спірним договором відповідач до суду не надав.
Докази направлення на адресу позивача листа від 04.09.2018 (фіскальний чек, опис вкладення, накладна Укрпошти, тощо) в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає вказані вище твердження відповідача безпідставними та необґрунтованими.
Також відповідач зазначає, що був змушений поставити товар з перевищенням строку поставки, що визначений в договорі та Специфікації, через наявність підстав вважати, що позивач не виконає в строк і в повній мірі свої зобов'язання щодо оплати товару. Такому висновку сприяла, по-перше, наявність заборгованості по оплаті за товар, що вже було поставлено за договором, а по-друге - інформація про арешт рахунків позивача. Рахунки позивача було арештовано державними виконавцями у виконавчому провадженні щодо примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 в справі № 910/24412/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр фінансового лізингу» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз», Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», Компанії Місен Ентерпрайзес АБ (Misen Enterprises АВ) про стягнення 1 660 325 303,11 грн. Таким чином, відповідач вважає, що несвоєчасній поставці товару за договором сприяли неправомірні дії позивача у зобов'язанні з ТОВ «Центр фінансового лізингу» в частині належної поставки оплаченого товару.
Господарський суд зазначає, що неправомірні (за твердження відповідача) дії позивача у зобов'язанні з ТОВ «Центр фінансового лізингу» в частині належної поставки оплаченого товару жодним чином не стосуються предмету спору в цій справі та жодним чином не впливають на результат вирішення даного спору. Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 в справі № 910/24412/16, а також обставини встановлені вказаним рішенням не підлягають дослідженню в цій справі.
Відповідач зазначає, що на момент настання строку поставки спірного товару за договором, тобто станом на 07.09.2018, існували підстави для зупинення та затримання поставки спірного товару. Всі підстави такого зупинення/затримання відповідач детально зазначив у своєму відзиві.
Однак, вже через 17-18 календарних днів (24.09.2018-25.09.2018) відповідач поставив позивачу спірний товар в повному обсязі, при цьому відповідач не вказує на обставини, що змінились в цей час та дали можливість відповідачу виконати свої зобов'язання. Відповідач не надає жодних доказів та не зазначає будь-яких посилань на скасування/припинення підстав зупинення/затримання поставки спірного товару за договором, які були причиною (на думку відповідача) такого зупинення/затримання та які наведено відповідачем у своєму відзиві (скасування арешту, розблокування роботи AT «Укргазвидобування», оплата заборгованості за раніше поставлений товар за договором, тощо).
Сторонами не заперечується, що позивачем спірний товар оплачено в повному обсязі.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладене, господарський суд вважає твердження, наведені відповідачем у відзиві, необґрунтованими та безпідставними.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). (ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).
Договором передбачено стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання.
Судом здійснено перевірку розрахунку позивача та встановлено, що він виконаний неправильно.
Відповідно до здійсненого господарським судом розрахунку, до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 23 341,29 грн.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 23 341,29 грн. пені.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 1 921,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Метал Груп" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, ідентифікаційний код 36441934) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, ідентифікаційний код 30019775) 23 341,29 грн. пені, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн., про що видати наказ.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Суддя І.В. Мілєва