вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.08.2019м. ДніпроСправа № 904/2395/19
за позовом Приватного підприємства "АРТХА-С", м.Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛІБЗАВОД № 3", м.Кам'янське
про стягнення суми заборгованості в сумі 68654,87 грн.
Суддя Красота О.І.
Без участі представників
Приватне підприємство "АРТХА-С" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛІБЗАВОД № 3" і просить суд стягнути 53 660,08 грн. - боргу, 3 195,80 грн. - пені, 9 877,99 грн. - відсотки за користування товарним кредитом та судовий збір.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором поставки №060116 від 06.01.2016р. в частині оплати поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2019р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
26.06.2019р. на адресу господарського суду від Відповідача надійшла заява №19/06-20-1 від 20.06.2019р., в якій він зазначає, що отримав ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2019р. про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі 13.06.2019р. та просить продовжити процесуальний строк для надання відзиву на позовну заяву з метою підготовки обґрунтованого відзиву та у зв'язку з великим обсягом документів та інформації, які плануються надати суду в обґрунтування заперечень.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2019р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ХЛІБЗАВОД № 3" у задоволенні заяви №19/06-20-1 від 20.06.2019 про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву з підстав наявності у заявника строку на подачу відзиву.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Станом на час розгляду справи від Відповідача на адресу суду відзив на позовну заяву не надходив.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
06.01.2016р. між Приватним підприємством "АРТХА-С" (далі-Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХЛІБЗАВОД № 3" (далі-Відповідач, Покупець) укладений Договір поставки №060116 (далі - Договір) (а.с.21-25).
Відповідно до умов п.1.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставити передати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, іменовану в подальшому Товар у кількості, номенклатурі, ціні та в строки згідно з умовами даного Договору та Додатками до нього, які є невід'ємною частиною Договору, які іменуються Специфікаціями та/або накладними.
Як зазначено у п.4.1. Договору, ціни на Товар встановлюються у Специфікаціях та/або накладних, які є невід'ємною частиною Договору.
Згідно п.4.3. Договору, загальна сума Договору складає суму всіх Специфікацій та або накладних до нього.
Пунктом 5.1. Договору визначено, оплата товару за даним Договором здійснюється на умовах відстрочки платежу терміном 30 календарних днів з моменту отримання товару.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними №85 від 25.01.2019 року на суму 10 817,09 грн., №201 від 26.02.2019 року на суму 18 693,00 грн., №443 від 10.04.2019 року на суму 14 934,00 грн., №529 від 22.04.2019 року на суму 9 216,00 грн., проте Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару не виконав, внаслідок чого за Відповідачем утворилась заборгованість в сумі 53 660,08 грн.
Позивач 22.04.2019р. на адресу Відповідача направив вимогу щодо оплати заборгованості (а.с.30).
Відповідачем суму заборгованості у розмірі 53 660,08 грн. не оплачено, що і є причиною виникнення спору.
Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 53 660,08 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно п.8.2. Договору, у випадку порушення Покупцем термінів оплати, згідно цього Договору він оплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми заборгованості за кожен день.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, Позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 3 195,80 грн. за період з 26.02.2019р. по 04.06.2019р.
Перевіривши правильність розрахунку пені, суд зазначає, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено не вірно, проте розрахунок є меншим ніж сума розрахована судом, тому ці вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача пені у сумі 3 195,80 грн. є такими що підлягають задоволенню в сумі заявленої Позивачем.
Відповідно до п.5.2. Договору, у разі несвоєчасного погашення заборгованості даного договору, з дати виникнення простроченої заборгованості Покупець сплачує Постачальнику 0,3% за кожен день від суми заборгованості, за користування товарним кредитом.
Також, Позивачем нараховано Відповідачу 0,3% за користування товарним кредитом за період з 26.02.2019р. по 04.06.2019р. у розмірі 9 877,99 грн.
Перевіривши правильність розрахунку 0,3% за користування товарним кредитом, суд погоджується з останнім та вважає, що вони підлягають задоволенню.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав суду відзив на позов, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами у справі.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі 53 660,08 грн. - боргу, 3 195,80 грн. - пені, 9 877,99 грн. - відсотки за користування товарним кредитом.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.174, 193, 216-218, 230 Господарського Кодексу України, ст. ст. 509, 525-526, 530, 549, 610-612, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛІБЗАВОД № 3", (51939, м.Кам'янське, вул.Індустріальна, 5, ЄДРПОУ 34984708) на користь Приватного підприємства "АРТХА-С", (49000, м.Дніпро, вул.Олеся Гончара, буд.2-а, кв.8, ЄДРПОУ 36641110) 53 660,08 грн. - боргу, 3 195,80 грн. - пені, 9 877,99 грн. - відсотки за користування товарним кредитом та судовий збір у сумі 1 921,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
07.08.2019р.
Повне рішення складено 07.08.2019