Справа № 761/30054/19
Провадження № 1-кс/761/20756/2019
31 липня 2019 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 191 001 000 071 81 від 29.07.2019, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, який у зареєстрованому шлюбі не перебуває, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,
підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 120 191 001 000 071 81 від 29.07.2019.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 30.07.2019 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України, відповідно до якої останній 29.07.2019 приблизно о 02 год. 15 хв., проник до квартири АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав майно ОСОБА_8 , чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 136 354 грн.
На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експертів та спеціаліста, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти обґрунтованості підозри та просив суд застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник ОСОБА_5 також просив застосувати будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком ймовірними з огляду на покарання у виді позбавлення волі до шести років, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого злочину.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Вищевикладені обставини також свідчать на користь існування у даному кримінальному провадженні ризику незаконного впливу ОСОБА_4 на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою зміни останніми наданих показань.
Ризик можливого продовження вчинення підозрюваним інкримінованого злочину, або ж іншого кримінального правопорушення також ґрунтується на матеріалах клопотання, оскільки ОСОБА_4 не має офіційного та стабільного джерела доходів, дії вчинені з корисливого мотиву.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
У силу ст.178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкція ч. 3 ст. 185 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_4 , передбачає позбавлення волі на строк до шести років.
У той же час, слідчий суддя звертає увагу на те, що стороною захисту не надано суду доказів на спростування доводів прокурора щодо існування ризиків, а тому суд вважає, що більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому відповідно до положень п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК слідчий суддя вважає за можливе при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначати заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи його достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою визначити по 28 вересня 2019 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 153 680 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 37318005112089, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця перебування;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1