Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/1863/19
01 серпня 2019 року м. Сарни
Суддя Сарненського районного суду Рівненської області Рижий О.А. за участі прокурора Тишковець І.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, депутата Люхчанської сільської ради,-
Права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП особі, яка притягується до адміністративної відповідальності роз'яснені.
за ч.1 ст.172-6 України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №243 від 19 червня 2019 року складеного Національним агентством з питань запобігання корупції, ОСОБА_2 будучи депутатом Люхчанської сільської ради Сарненського району Рівненської області, сьомого скликання та згідно підпункту "б" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, порушила встановлені вимоги фінансового контролю, передбачені ч.1 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції", в частині обов'язку подати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агенства з питань запобігання корупції (далі НАЗК) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація) за формою, що визначається НАЗК за 2018 рік, чим вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією за ч. 1 ст.172-6 КУпАП.
Згідно з Рішенням НАЗК від 10.06.2016 № 3 «Про правила заповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», декларацію заповнюють та подають особи, зазначені пункті 1, підпункті «б» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», упродовж періоду, коли такі особи здійснюють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, щороку у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року декларацію, що охоплює попередній звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно).
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Таким чином, у ОСОБА_1 виник обов'язок в термін до 00:00 год. 01.04.2019 р. подати до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування на веб-сайті НАЗК.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на веб-сайті НАЗК ОСОБА_1 подала вказану декларацію 09.04.2019 р. о 16:29 год.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її хахисник Симончук І.І. заявили клопотання в порядку ст.247 КУпАП про закриття провадження в справі у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
В судовому засіданні прокурор Тишковець І.М. матеріали про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП щодо ОСОБА_1 підтримала та просила притягнути особу до відповідальності.
Суд заслухав ОСОБА_3 К ОСОБА_4 , Захисника Симончука ОСОБА_5 , прокурора Тишковець І.М., дослідив матеріали справи, оцінив їх в сукупності з іншими доказами, прийшов до висновку, про необхідність закриття провадження з наступних підстав.
Згідно з пунктом сьомим частини першої ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення, не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
Частиною третьою ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов:
- вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;
-закінчення встановленого законом тримісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Отже, суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.
Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
З наведеного вбачається, що суд з об'єктивних причин не мав можливості розглянути адміністративну справу в термін, у який особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності після скоєння правопорушення.
За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП підлягає закриттю.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягується лише в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Оскільки адміністративне стягнення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності не накладається, стягненню судовий збір не підлягає.
Керуючись ст.ст.38,247,283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст.172-6 КУпАП за сплином строку накладання адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд Рівненської області.
Суддя Рижий О.А.