справа № 570/1987/19
провадження № 2/570/938/2019
15 липня 2019 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.
з участю секретаря судового засідання Кмін В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.П.Могили, 24/ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору,
оскільки відповідач належним чином умови договору не виконує, позивач у поданій до суду 18 квітня 2019 року позовній заяві просить спадковий договір розірвати.
У поданій заяві позивач позов підтримує.
Відповідач у поданій заяві позов визнає.
У поданих заявах просять справу слухати у їх відсутність. Враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення та доказів про правовідносини сторін, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, думку сторін, дійшов висновку про можливість розглянути справу у їх відсутність та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Вимоги ст.264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як встановлено, 28 лютого 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (відчужувачі) та онукою ОСОБА_2 (набувач) укладено спадковий договір, згідно умов якого набувач зобов'язався виконувати передбачені у ньому розпорядження відчужувачів і в разі смерті набути право власності на належне відчужувачам майно. Предметом договору є житловий будинок АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.
У відповідності до вимог п.6 ч.1 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України сенс цивільно-правового договору як правової форми узгодження волі сторін, спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договори укладаються на власний розсуд сторін з врахуванням вимог законодавства. Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, що включає в себе вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права і обов'язки учасників, право громадян та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу в будь-які відносини, у можливості особи вільно обирати контрагента. У відповідності до вимог ч.1 ст.628 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно із положеннями ст.638, ч.1, 3 ст.639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За загальним правилом, передбаченим ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст.1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача. Ст.1305 ЦК України передбачено, що набувач у спадковому договорі може бути зобов'язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття. Згідно зі ст.1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.
Відповідно до п.3.4 спадкового договору за згодою сторін на набувача покладається обов'язок виконувати такі дії: забезпечувати відчужувачів необхідним доглядом та, згідно з рецептами лікарів належними лікувальними засобами незалежно від їх вартості. П.4.6 спадкового договору передбачено, що у разі невиконання набувачем розпоряджень відчужувачів, цей договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувачів, а також на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним обов'язків за цим договором.
За таких обставин суд вважає, що в наявності є порушене право позивача, за захистом якого спрямоване їх звернення до суду, а тому позов підлягає до задоволення. Позивачем належними доказами доведені свої позовні вимоги. Відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування доказів, наданих позивачами, і у суду немає підстав вважати обставини, викладені в матеріалах справи, такими, що не відповідають дійсності.
Визнання позову відповідачем не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Щодо зобов"язань провести у Спадковому реєстрі державну реєстрацію розірвання спадкового договору та внести записи про скасування державної реєстрації заборони відчуження нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 , то, враховуючи сферу дії принципу диспозитивності, процесуальний закон чітко зазначає у який спосіб суд вирішує питання, такі вимоги до задоволення не підлягають, оскільки виходять за межі повноваження суду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач не наполягала на відшкодуванні понесених судових витрат, суд, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, що полягає у розгляді справи у межах заявлених вимог, не стягує з відповідача понесені позивачем документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд
задоволити частково цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору.
Розірвати спадковий договір, укладений 28 лютого 2007 року між подружжям ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом Рівненської районної державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 1-273, номер у спадковому реєстрі 41883068.
В решті вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована: АДРЕСА_2 .
Суддя: Кушнір Н.В.