Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/3970/19
1 - кс/490/5118/2019
02 серпня 2019 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання начальника відділу СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 погоджене з прокурором відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, раніше не судимого, не працюючого, дітей на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 146 КК України, -
В провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження №12019150270000085 від 22.02.2019 р., у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 146 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.02.2019 близько 03 години 00 хвилин ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та іншими невстановленими особами, попередньо вступивши між собою в злочинну змову, прибули до АБЗ № 2 ВАТ «Будівельно-монтажний трест №8», розташованого на ділянці автодороги Н - 11 «Дніпро - Миколаїв» на км. 224 +660 - км. 231 +00 за адресою: Миколаївська область, м. Новий Буг, вул. Москаленка, 65. Маючи на меті умисне пошкодження майна підприємства, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та інші невстановлені особи таємно проникли на охоронювану територію АБЗ № 2 ВАТ «Будівельно-монтажний трест №8» через огорожу.
Перебуваючи на території вказаного підприємства, зазначені особи зайшли до приміщення охорони, де в цей час знаходився охоронець ОСОБА_9 , де з метою подолання можливого опору з боку останнього, нанесли йому не менше одного удару в обличчя та декілька ударів по тулубу, після чого останній впав на підлогу та втратив свідомість. Вказаними діями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та інші невстановлені особи спричинили ОСОБА_9 фізичні страждання. Після цього ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та інші невстановлені особи обмежили можливість вільного пересування лежачому на підлозі приміщення охорони ОСОБА_9 , зв'язавши його руки та ноги мотузками, та зачинивши його у приміщені охорони, де він перебував з 03.00 год. 22.02.2019 до 05.00 год. 22.02.2019.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_6 , разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та іншими невстановленими особами, на виконання раніше розробленого плану щодо пошкодження майна АБЗ № 2 ВАТ «Будівельно-монтажний трест №8», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою сірників та запальнички, застосовуючи бензин, вчинили підпал дизель-генератору та трьох електричних шаф управління на другому та третьому поверхах асфальтно-змішувальної установки «Lintek CSD 2500/5/50В», розташованої на території підприємства, в результаті чого умисно пошкодили вказане устаткування та привели до непридатного для використання за цільовим призначенням стану.
В результаті вказаних дій, ВАТ «Будівельно-монтажний трест №8», було завдано матеріальних збитків.
Вказані вище дії підозрюваного ОСОБА_6 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 2 ст. 146 КК України, а саме: у незаконному позбавлення волі ОСОБА_9 вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 2 ст. 194 КК України, а саме: в умисному знищенні чужого майна вчиненому шляхом підпалу, за попередньою з мовою групою осіб.
В судовому засіданні прокурор повністю підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 проти клопотання слідчого заперечував, просив застосувати, щодо нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник проти клопотання заперечував та просив відмовити в задоволенні клопотання.
Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5 - 328 кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.
Підозра ОСОБА_6 у вчиненні вказаних вище кримінальних правопорушень є обґрунтованою, оскільки ґрунтується на доказах, здобутих під час досудового розслідування, зокрема: заяві ОСОБА_10 про вчинення злочину від 22.02.2019 р.;протоколі огляду місця події від 22.02.2019 р.; протоколі огляду місця події від 23.02.2019 р.; протоколами допиту ОСОБА_9 від 22.02.2019 р., 30.07.2019 р.;розрахунку витрат на виконання відновлювальних робіт та закупку запчастин щодо поновлення роботи заводу «Lintek CSD 2500/5/50В», наданим ВАТ «Будівельно-монтажний трест №8»; висновку пожежно-технічної експертизи № 24 від 29.05.2019р.; висновку молекулярно-генетичної експертизи №711 від 25.07.2019 р.; іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами у своїй сукупності, в тому числі матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, з яких ще не знято гриф секретності “таємно”.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" зазначив, що факти які викликають підозру не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
За такого, слідчий суддя, приходить до висновку про обґрунтованість підозри по кримінальному провадженню № 12019150270000085 відносно ОСОБА_6 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 146 КК України.
У своєму клопотанні слідчий, зазначив як ризики задля запобігання яких необхідне застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою те, що ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати та здійснювати тиск на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інші кримінальні правопорушення.
На їх наявність вказує те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років, з 26.07.2019 перебував у розшуку, підозрюваний не вперше притягується до кримінальної відповідальності та достеменно обізнаний про покарання, яке може бути йому призначене за вироком суду у разі визнання винним, ОСОБА_6 офіційно не працює, та не має постійного легального джерела доходів, не вперше притягується до кримінальної відповідальності що і призвело до вчинення умисного злочину.
Таким чином, прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, доведено існування зазначених вище ризиків, що передбачені ст. 177 КПК України.
У той же час, таким ризикам не зможуть запобігти інші передбачені ст. 176 КПК України, запобіжні заходи, крім тримання під вартою, оскільки ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають суттєве значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному проваджені, перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити свою злочинну діяльність, його вік та стан здоров'я не перешкоджає триманню під вартою.
Вислухавши доводи прокурора на підтримку клопотання, думку захисника, який просив обрати більш м'який запобіжний захід відносно підозрюваного, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, доходжу до висновку щодо існування ризиків переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають суттєве значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному проваджені, перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити свою злочинну діяльність.
Слідчий суддя приходить до висновку, що зазначеним ризикам не можуть запобігти інші більш м'які запобіжні заходи, а саме: - особисте зобов'язання, оскільки, ОСОБА_6 не має міцних соціальних зв'язків, з 26.07.2019 року перебував у розшуку, раніше притягувався до кримінальної відповідальності; - особиста порука, оскільки, у слідчого судді відсутні дані щодо осіб, які заслуговують на довіру та які можуть поручитись за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків; - застава, оскільки, під час розгляду клопотання сторонами по справі не вказано даних про можливість внесення застави підозрюваним у розмірах, передбачених ст. 182 КПК України, та не надано доказів про реальну можливість внесення застави; - домашній арешт, оскільки, ОСОБА_6 не має власного житла в м. Миколаєві, а проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тож застосувати домашній арешт до ОСОБА_6 не можливо, оскільки він не має постійного місця проживання на території м. Миколаєва.
Таким чином, прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, доведено недостатність для запобігання вказаним ризикам застосування до підозрюваного більш м'яких ніж тримання під вартою запобіжних заходів, а це у свою чергу, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, що є підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обов'язків, передбачених цим Кодексом. При цьому, в ухвалі слідчого судді зазначається, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, у разі внесення застави та наслідки їх невиконання.
Відповідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.
Абзацом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати.
Враховуючи дані про особу підозрюваного, тяжкість та мотив злочину, в якому він підозрюється, а саме: те що було посягання на ведення підприємницької діяльності, підрив авторитету держави на міжнародному рівні, особливо велику ступінь ризику продовження ним злочинів, а також ймовірність його переховування від органів досудового розслідування і суду вважаю можливим визнати ці обставини виключними та з урахуванням матеріального і сімейного стану підозрюваного, визначити у якості застави, передбаченої ч. 3 ст. 183 КПК України, суму у розмірі 1500 000 грн., та у разі її внесення покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, -
Клопотання начальника відділу СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 погоджене з прокурором відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати на строк до 27.09.2019р. до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави у розмірі 1500 000 грн. (один мільйон п'ятсот тисяч гривень), за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, ОСОБА_6 слід негайно звільнити з-під варти.
У разі внесення вказаної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , на строк до 27.09.2019р наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до органу досудового розслідування, прокурора та суду, в залежності від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними у кримінальному провадженні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;
- носити електронний засіб контролю;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі порушення підозрюваним ОСОБА_6 вказаних обов'язків, а також його процесуальних обов'язків підозрюваного з явки за першою вимогою слідчого, прокурора чи суду, або не повідомлення ним про зміну місця свого проживання слідчому, прокурору чи суду, внесену заставу, ким би її не було внесено, буде звернуто у дохід держави, та вирішено питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
На ухвалу протягом п'яти днів з моменту її оголошення до Миколаївського апеляційного суду може бути подано апеляцію, яка не зупиняє дії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1