Справа № 127/19718/19
Провадження № 3/127/4950/19
24.07.2019 м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Михайленко А.В., при секретарі Гилик А.О., за участю прокурора Марченкова Д.С., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №57/2019 від 16.07.2019 - ОСОБА_2 , являючись суб'єктом декларування, визначеним підпунктом «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненні правопорушення не визнав. Просив суд закрити провадження по справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, оскільки умисну на неподання е-декларації не мав, а подав декларацію в день отримання трудової книжки, тобто 21.09.2019, тому що вважав себе звільненим у цей день.
Прокурор Марченков Д.С. в судовому засіданні просив притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, оскільки останній не вчинив всіх необхідних дій для відправлення є-декларацію до Реєстру в установлений законом строк.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно наказу ГУНП у Вінницькій області від 30.11.2016 №213о/с, ОСОБА_3 призначено на посаду дільничого офіцера поліції сектору дільничних офіцерів відділу превенції Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області.
Відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_2 являвся суб'єктом декларування.
Відповідно до наказу ГУНП у Вінницькій області №166о/с від 18.09.2017 року ОСОБА_3 звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію України» (за власним бажанням) 19.09.2017.
Згідно ч.2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Як вбачається з інформації наявної в Єдиному державному реєстрі декларацій, ОСОБА_2 подав декларацію при звільнені лише 21.09.2017, тобто несвоєчасно.
Згідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ч.1 ст.172-6 КУпАП настає виключно за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, згідно ст. 245 КУпАП є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
З листа Вищого спеціалізованого суду України №223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язанні з корупцією» вбачається, що за наявності поважних причин на неподання декларації відповідальність за ч.1 ст.172-6 КУпАП виключається (під поважними причинами зокрема є і технічні збої офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції). Крім того суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що невчасно подав декларацію, а саме з пропуском 2-х днів, оскільки вважав за необхідне її подати в день звільнення, а днем звільнення вважав день отримання трудової книги, тобто 21.09.2017. Вказав, що умислу на неподання декларації у нього не було.
Таким чином, судом було встановлено, що ОСОБА_2 подав декларацію при звільнені із запізненням, а саме 21.09.2017, однак доказів наявності умислу останнього на несвоєчасне неподання е-декларації з метою приховати будь-які відомості встановлено не було. Тобто в даному випадку суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 пропустив строк для подання декларації з необережності.
Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є недоведеним.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 245, 247, 284, 285, ч.1 ст.172-6 КУпАП,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя