Справа № 1-27/2010р.
19 лютого 2010р.
Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої-судді: Єгорової Н.І.
при секретарі: Маковецькій Л.А.
за участю прокурора: Бороденка С.А.,
адвоката: ОСОБА_2
підсудної: ОСОБА_3,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Доманівка кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1,
Уродженку смт. Врадіївка, Миколаївської області, українку,
громадянку України, освіта неповна середня , не заміжня, на
утриманні одна малолітня дитина, не судима, не працює,
проживає в с.Богданівське, Доманівського району Миколаївської
області,
у вчинені злочинів, передбачених ст. ст. 125 ч. 1, 166 КК України,
18.06.2009 року, близько 23 години, ОСОБА_3, перебуваючи у власному будинку, розташованому в с. Богданівка, Доманівського району, виявила, що її малолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, розсипав цукор, каву та пральний порошок.
ОСОБА_3 на грунті раптово виниклих неприязних відносин до малолітнього ОСОБА_4, викликаних тим, що він розсипав цукор, каву та пральний порошок, з метою покарання, підійшла до дитини, і передбачаючи можливість нанесення дитині тілесних ушкоджень від покарання, нанесла один удар долонею лівої руки по обличчю, чим спричинила легкі тілесні ушкодження.
Крім цього, органами досудового слідства підсудна ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що відповідно ст.. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, готувати їх до самостійного життя.
Проживаючи за адресою: с. Богданівське, Доманівського району Миколаївської області з січня 2009 року по 18.06.2009 року, ОСОБА_3, зловживаючи алкогольними напоями, недбало ставлячись до своїх материнських обов'язків щодо свого сина ОСОБА_4, систематично і протягом тривалого часу не виконувала обов'язки по догляду за ним: зловживала спиртними напоями, вела аморальний спосіб життя.
При цьому усвідомлюючи, що її син ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2, внаслідок свого малолітнього віку потребує постійного батьківського догляду і не спроможний самостійно харчуватися, ОСОБА_3 постійно била свого сина та періодично на тривалий час залишала його без харчування, внаслідок чого ОСОБА_4 просив їжу в жителів села.
18.06.2009року, близько 23 години, ОСОБА_3 спричинила своєму сину ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, вказані вище, чим завдала тяжкі наслідки для розвитку дитини, в тому числі психологічного.
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 вину свою у вчиненому злочині визнала повністю та суду пояснила, що дійсно 18.06.2009р. в вечірній час, коли вона відпочивала, її син ОСОБА_5 на кухні розсипав цукор, каву та пральний порошок, із-за чого вона дуже розгнівалася і вдарила дитину долонею по обличчю. Вона не розрахувала своєї сили і у дитини з*явився на обличчі синець.. На другий день її мати ОСОБА_6 побачила у дитини під оком синець та викликала брата, який зателефонував до міліції. Відносно обвинувачення за ст.166 ч1 КК України винною підсудна себе не визнає. Дитину вона ніколи не залишала і їжу він по селі не просив, вона вважає це наклепом.
Представник служби в справах дітей як орган опіки та піклування ОСОБА_7 суду пояснила, що до служби у справах дітей надійшла інформація про факт побиття підсудною малолітньої дитини. Дитину поставили на облік. Інших повідомлень про цю сім*ю не надходило. Сільська рада ніяких скарг з цього приводу не розбирала і ніяких повідомлень в службу не направляла.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що підсудна ОСОБА_3 є її дочкою. В червні 2009р. вона їхала на роботу та побачила внука, у якого на обліччі була припухлість та синець. Вона зателефонувала сину, який відразу приїхав , забрав племінника та повідомив міліцію. Раніше ніколи такого не було. ОСОБА_3 випивала, але за дитиною дивилася. Дитина була годована та ухожена. Останнім часом донька живе з іншим співмешканцем і змінилася, перестала зловживати спиртним , за дитиною піклується.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що від жителів села вона чула, що дитина ОСОБА_3 просить у сусідів їсти. Сама підсудна випиває. Особисто вона не бачила, щоб дитина просила їсти. Коли ОСОБА_8 була у підсудної вдома, то бачила, що вона живе в нормальних умовах із спімешканцем. Дитина не хворіє і тому за медичною допомогою вони не зверталися. Останнім часом ОСОБА_3 не п*є.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що живе далеко від будинку ОСОБА_3, але знає, що сім*я її неблагополучна. Підсудна зловживає спиртними напоями, про дитину не піклується, вихованням не займається. Коли син підсудної буває у неї в гостях та грається з її внуками, вона завжди дитину кормить. Від жителів села вона чула, що підсудна б*є дитину, но особисто цього не бачила.
Крім особистого визнання своєї вини у спричинені тілесних ушкоджень , пояснень свідків в судовому засіданні , вина підсудної у вчиненому злочині підтверджується і дослідженими судом матеріалами справи, а саме:
- висновком судово-медичного експерта № 674-М від 31.07.2009р., в якому зазначено, що у ОСОБА_4 виявлено синець та ссадна обличчя. Дане тілесне ушкодження могло утворитися 18.06.2009р. від дії тупого твердого предмета і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с.52)
Аналізуючи досліджене, суд приходить до висновку, що дії підсудної ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ст.125 ч1 КК України як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.
Обвинувачення ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ст.166 КК України не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.
Так, із пояснень свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні вбачається, що факт побиття підсудною своєї дитини мав випадок лише один раз, про що вона негайно повідомила міліцію. Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 особисто не бачили, щоб ОСОБА_3 била дитину. Спеціаліст служби в справах дітей ОСОБА_7 повідомила, що дитина поставлена на облік після повідомлення служби у справах дітей про побиття її матір*ю, що мало місце 18.06.2009р. Іншої інформації до служби не надходило.
Доказів про злісне невиконання підсудною обов*язків по догляду за неповнолітньою дитиною в матеріалах справи не має. Враховуючи характеристику Зеленоярської сільської ради, поведінка ОСОБА_3, з приводу невиконання нею батьківських обов*язків, на засіданнях виконкому не розглядалася.
Таким чином, злісне невиконання з боку ОСОБА_3 встановленим законом обов*язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.
Вирішуючи питання про призначення покарання підсудній ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, характеристику особи, пом*якшуючи та обтяжуючі обставини.
Підсудна ОСОБА_3 вперше вчинила злочин невеликої тяжкості.
Як, обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 суд враховує вчинення злочину щодо малолітнього
Як обставини, що пом*якшують покарання підсудній суд бере до уваги щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину і те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Враховуючи, що підсудна вперше вчинила злочин невеликої тяжкості і щиро каїться, суд вважає доцільним покарання призначити не пов*язане з ізоляцією від суспільства.
Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд
Визнати винною ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України і призначити їй покарання в виді 100 (ста) годин громадських робіт, вид яких визначить орган місцевого самоврядування.
У вчинені злочину, передбаченого ст.166 КК України ОСОБА_3 - виправдати.
До набрання вироком чинності міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити попередню- у виді підписки про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Доманівський районний суд протягом 15 днів з моменту його проголошення.
Суддя: підпис Н.І.Єгорова
Копія вірна:
Суддя: