Справа 2-А-56/2010
19 лютого 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої - судді Миронової О.В.,
при секретарі - Матвєєвій Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - інспектора ДПС Коблевської роти ДПС УДАІ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -
25.12.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_2 - інспектора ДПС Коблевської роти ДПС УДАІ про скасування постанови від 14.06.2009 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за правопорушення, передбачене за ст. 122 ч. 1 КпАП України.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він не допускав порушення п. 12.6 г Правил дорожнього руху, оскільки не перевищував обмеженої швидкості руху на 175 км автодороги Улянівка-Миколаїв, на дорозі загального використання, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, а рухався зі швидкістю близько 80 км/год.
Посилаючись на порушення його прав учасника дорожнього руху, позивач просив скасувати постанову.
Пропуск строку звернення до суду за захистом порушеного права позивач мотивував поважною причиною - отриманням 24.12.2009 року постанови про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явився, суду надав письмові заперечення на позов, зазначаючи, що доказом вчинення правопорушення є те, що позивач рухався у населеному пункті зі швидкістю 125 км/год. Дану швидкість зафіксовано приладом для вимірювання швидкості «Візир». Просив в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України винесена 14.06.2009 року постанова про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КпАП України - перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, а саме: на 175 км автодороги Улянівка-Миколаїв позивач, керуючи автомобілем НОМЕР_1, перевищив швидкість руху в населеному пункті більш ніж на 20 км/год., рухався зі швидкістю 125 км/год., чим порушив п. 12.6 г Правил дорожнього руху. На підставі зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 102 КАС України п ропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Підлягає поновленню позивачу ОСОБА_1 строк на звернення до суду пропущений ним з поважної причини.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Позивач ОСОБА_1 заперечує проти порушення Правил дорожнього руху (п.12.6.г). Суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували свідчення позивача, але таких доказів постанова не містить. Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв'язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив, оскільки не були з'ясовані обставини, які мають значення для справи.
Строк притягнення до адміністративної відповідальності згідно ст. 38 КпАП України не витік і юрисдикція щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не покладена на суди.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -
Постанову ВЕ №117111 від 14.06.2009 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КпАП України відносно ОСОБА_1 визнати неправомірною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Одеської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її оголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: (підпис) ОСОБА_3
З оригіналом згідно.
Суддя-