Справа № 526/1648/19
Провадження № 1-кп/526/194/2019
05 серпня 2019 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
секретаря судових засідань ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Гадяч кримінальне провадження на підстави угоди зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12019170130000468 від 29 липня 2019 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гадяч Полтавської області, громадянина України, одружений, освіта неповна середня, одружений, на утриманні має п'ять малолітніх дітей, не працює, зареєстрований по АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,
25 липня 2019 року близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_4 з метою скоєння крадіжки соломи прибув на автомобілі марки «VOLKSWAGEN моделі «SHARAN» з реєстраційним номером НОМЕР_1 з приєднаним причепом марки «БДЖІЛКА» з реєстраційним номером НОМЕР_2 сірого кольору до поля №03-149, яке розташоване в с. Ціпки Гадяцького району та перебуває у користуванні ТОВ «АГРО-КРАЙ». У подальшому безперешкодно, шляхом вільного доступу, заїхав на територію поля неподалік автодороги, де діючи таємно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпечність своїх дій, використовуючи фізичну силу, виважив та завантажив на причіп свого авто два тюки з соломою пшениці озимої врожаю 2019 року та покинув місце скоєння злочину, спричинивши товариству матеріальних збитків на суму 340 гривень.
Суд визнає винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України і кваліфікує його дії як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
29 липня 2019 року між обвинуваченим та представником потерпілого була укладена угода про примирення у кримінальному провадженні, відповідно до вимог ст.471 КПК України.
Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_4 та представник потерпілого ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст.185 КК України та погодили покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 у вигляді штрафу. Майнова шкода, завдана потерпілій стороні, відшкодована добровільно. Наслідки укладання та затвердження даної угоди згідно ст.ст. 473, 394, 424, 474, 476 КПК України оговорені сторонами.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що права, надані йому законом у зв'язку з укладенням Угоди про примирення розуміє, з наслідками укладення та затвердження Угоди про примирення обізнаний, характер обвинувачення та його суть зрозумілі, обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди з ним узгоджено та є цілком зрозумілим, виконати взяті на себе відповідно до Угоди про примирення зобов'язання він може виконати реально, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України визнав повністю.
Суд, виконуючи вимоги ст.474 КПК України, не має сумнівів у добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_4 та представника потерпілого ОСОБА_5 і переконаний, що укладення Угоди про примирення є добровільним та не вбачає необхідності витребовувати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб, а також досліджувати докази.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Злочин, вчинений ОСОБА_4 віднесений до злочинів середньої тяжкості, тому укладення угоди не суперечить закону.
При вирішенні питання про відповідність Угоди вимогам ст.474 КПК України, суд враховує, що умови Угоди про примирення не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, укладення угоди сторонами відбулося добровільно і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді; кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості та примирення.
Згідно ч.5 ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між представником потерпілого ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 і призначення останньому узгодженого сторонами покарання у вигляді штрафу.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Цивільний позов по справі не заявлений, процесуальних витрат по справі немає.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.373,374, ч.3 ст. 394, 475 КПК України, суд -
- Угоду про примирення від 29 липня 2019 року у кримінальному провадженні № 12019170130000468 від 29 липня 2019 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 та представником потерпілого ОСОБА_5 затвердити.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в сумі 850 грн.
Речові докази: автомобіль марки «VOLKSWAGEN моделі «SHARAN» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , причеп марки «БДЖІЛКА» з реєстраційним номером НОМЕР_2 - залишити власнику ОСОБА_4 , два тюки соломи - залишити власнику ТОВ «Агро-Край».
Вирок може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України:
- обвинуваченим: виключно з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст.474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- потерпілим: виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, не роз'яснення наслідків укладення угоди, невиконання вимог ч.6, 7 ст. 474 КПК України;
- прокурором: виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Головуюча: ОСОБА_1