Справа № 654/1950/19
Провадження №2/654/843/2019
01 серпня 2019 року Суддя Голопристанського районного суду Херсонської області Данилевський М.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
04.06.2019 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини. 18.06.2019 ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області відкрито провадження у даній справі.
22.07.2019 ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області в задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовлено.
30.07.2019 ОСОБА_1 надіслав суду заяву про забезпечення позову.
Заява обґрунтована тим, що після відкриття провадження у даній справі, відповідач відмовилася передавати сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачеві для проживання у раніше встановленому сторонами порядку, змінила та приховує його місце проживання, чим перешкоджає здійсненню позивачу батьківських прав та обов'язків, серед яких і право на проживання з дитиною. Тому просить суд:
- встановити йому систематичні побачення з малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожної неділі, понеділка, вівторка та середи з 09 години до 19 години, без присутності матері ОСОБА_3 ;
- встановити обов'язок ОСОБА_3 кожної неділі, понеділка, вівторка та середи до 09.00години передавати йому малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання ОСОБА_1 або ОСОБА_3 ;
- у разі невиконання ОСОБА_3 покладеного на неї судовим рішенням обов'язку щодо передання дитини батькові ОСОБА_1 , відібрати малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від ОСОБА_3 та передавати батьку ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні впливати на психічний та емоційний стан дитини, а також максимальне забезпечення її інтересів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заявником не надано доказів, які б підтверджували, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Крім того, заявлені вимоги в забезпеченні позову представником позивача фактично є передчасним вирішення поданої ним позовної заяви.
Отже, на підставі вищевикладеного, відсутність зазначених відомостей, позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також робить неможливим виконання такої ухвали.
Крім того, суд враховує диспозитивне право позивача на повторне подання заяви про забезпечення позову, проте, встановивши, що заяву від 18.07.2019 року про забезпечення позову подано з тих самих підстав, які розглянуто та відхилено ухвалою Голопристанського районного суду від 22.07.2019 року, суд звертає увагу позивача на норми статті 44 ЦПК України, якими передбачено неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 1 частини другої статті 44 ЦПК України передбачено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним, або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживання процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 44, 151-153 ЦПК України,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду або через Голопристанський районний суд Херсонської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяМ. А. Данилевський