Справа № 580/1950/18
Номер провадження 2/580/59/19
31 липня 2019 року м. Лебедин
Лебединський районний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді Чхайло О. В.,
за участю: секретаря - Сивоконь А.І.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача та третьої особи - Кондратенко С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лебединської районної державної нотаріальної контори Сумської області про визнання незаконними дій та визнання недійсним реєстраційного запису, треті особи: державний нотаріус Лебединської районної державної нотаріальної контори Сумської області Лисенко Валентина Федорівна, ОСОБА_2 ,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання незаконними дій та визнання недійсним реєстраційного запису,мотивуючи свої вимоги тим, що він є спадкоємцем та правонаступником ОСОБА_3 . З 03.09.2015 року він набув право спільної часткової власності на нерухоме майно спадкодавця ОСОБА_4 разом з імовірним спадкоємцем ОСОБА_2 . Позивач стверджує, що заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 була подана до Лебединської районної державної нотаріальної контори Сумської областіз порушенням чинного законодавства України, оскільки подана її представником ОСОБА_5 , а не особисто чи поштою. Тому позивач просить суд визнати незаконними дії Лебединської районної державної нотаріальної контори Сумської області щодо фіксації реєстраційного запису за ОСОБА_2 у журналі вхідних документів № 92/02-14 з відповідним реєстраційним записом № 527 в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ спадкової справи № 526/2005. Також позивач просить суд визнати недійсним реєстраційний запис № 527 в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ Лебединської районної державної нотаріальної контори Сумської області.
Відповідач та третя особа - державний нотаріус Лебединської районної державної нотаріальної контори Сумської області Лисенко В.Ф. надала суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 у якому зазначила, що рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 19.05.2014 року встановлено порушення порядку прийняття заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Разом з тим, суд дійшов висновку про те, що дане порушення носить процедурний характер, яке не може бути підставою для позбавлення права на спадщину, а тому в позові про визнання неправомірними дій Лебединської районної державної нотаріальної контори в особі державного нотаріуса Лисенко В.Ф. при долученні до спадкової справи №526/2005 переданої ОСОБА_5 від імені ОСОБА_2 заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 , зареєстрованої у книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №527 та Журналі реєстрації вхідних документів за №92/02-14 від 28.04.2011 року відмовлено. Також Лисенко В.Ф. у відзиві на позовну заяву зазначила про те, що рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 25.02.2011 року ОСОБА_2 визначено додатковий строк тривалістю 6 місяців для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 28.04.2011 року до Лебединської районної державної нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_2 про прийняття нею спадщини, на якій її підпис було засвідчено державним нотаріусом Третьої Севастопольської державної нотаріальної контори Сусліним О.М. 03.12.2010 року і зареєстровано в реєстрі за №1-2524. Дану заяву передав до Лебединської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5 не використовуючи при цьому представництво за довіреністю від імені ОСОБА_2 . Оскільки оскаржувані дії держаного нотаріуса не порушують спадкових прав позивача, тому Лисенко В.Ф. просила суд відмовити у задоволенні позову.
Позивач надав суду відповідь на відзив на позовну заяву в якій вказав, що предметом розгляду даної цивільної справи є факт порушення з 03.09.2015 року його права власності щодо володіння, користування та розпорядження спадковим майном ОСОБА_4 , а саме, земельною ділянкою та будинком, які розташовані по АДРЕСА_1 , як наслідок вчинення 28.04.2011 року незаконних дій на користь третіх осіб державним нотаріусом Лебединської районної державної нотаріальної контори при оформленні спадщини за спадковою справою №526/2005. Також позивач вказав, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.11.2015 року по справі №818/3456/15 зроблено правовий висновок у якому зазначено, що доводи відповідача в особі завідувача Лебединської районної державної нотаріальної контори Лисенко В.Ф., про те, що дану заяву передав до Лебединської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5 не використовуючи при цьому представництво за довіреністю від імені ОСОБА_2 та, що ОСОБА_5 виконував функції (пошти) кур'єра є безпідставними, оскільки Інструкцією визначено вичерпний перелік способів подання заяви про прийняття спадщини, а саме: особисто або поштою. Крім того позивач вказав про те, що реєстраційний індекс вх..№92/02-14 на заяві про прийняття спадщини від імені ОСОБА_2 і відповідний реєстраційний запис в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ за №527 не можуть бути чинними ні за реєстраційним індексом реєстраційного штампу ні за датою її надходження у зв'язку з наявністю раніше поданих та зареєстрованих заяв іншого спадкоємця.
Відповідач та третя особа - державний нотаріус Лебединської районної державної нотаріальної контори Сумської області Лисенко В.Ф. надала суду заперечення у якому зазначила, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 24.11.2015 року по справі №818/3456/15 не може бути прийнята до уваги, оскільки була скасована судом апеляційної інстанції, як незаконна. Також вона зазначила, що рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 19.05.2014 року, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції, встановлена преюдиційна обставина, що заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 , яка зареєстрована у книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №527 та Журналі реєстрації вхідних документів за №92/02-14 від 28.04.2011 року була долучена державним нотаріусом Лебединської районної державної нотаріальної контори Сумської області Лисенко В.Ф. до спадкової справи №526/2005 правомірно. Тому, оскільки державним нотаріусом правомірно прийнята заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини, тому є правомірними всі дії, пов'язані з її реєстрацією у Журналі вхідних документів та у книзі обліку та реєстрації спадкових справ. Крім того, Лисенко В.Ф. зазначила, що позивач не навів доказів на підтвердження того, що оскаржувані ним дії державного нотаріуса та реєстраційний запис №527 в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ, який він просить визнати недійсним порушують його права.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив на позовну заяву.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позову аргументувавши мотивами викладеними у відзиві на позовну заяву та у запереченні.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Позивач є правонаступником і спадкоємцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом (а.с. 35).
За життя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були спадкоємцями померлого ОСОБА_4 , що встановлено Лебединським районним судом Сумської області під час розгляду цивільної справи №1810/1027/12 за позовом ОСОБА_1 до Межиріцької сільської ради Лебединського району, Лебединської районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про визнання недійсною довіреності посвідченої посадовою особою виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області та про зобов'язання вчинити певні дії, третя особа - державний нотаріус Лебединської районної державної нотаріальної контори Лисенко В.Ф., та вбачається з рішення від 19.05.2014 року (а.с. 83-89).
Після смерті ОСОБА_3 , позивач на підставі рішення Лебединського районного суду Сумської області від 29.07.2014 року набув право власності на Ѕ частину спадкового майна ОСОБА_4 , а саме: земельну ділянку та будинок, які розташовані по АДРЕСА_1 , що вбачається з витягів (а.с. 13).
Спори щодо спадщини ОСОБА_4 неодноразово розглядалися судами (а.с. 8-12, 15-18, 45-48, 70-72, 83-89, 232-236).
Під час судового розгляду зазначених спорів було встановлено та не заперечується сторонами, що заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 була подана 28.04.2011 року до Лебединської районної державної нотаріальної контори Сумської областіПанченком О.П., а не особисто чи поштою. Зокрема, рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 19.05.2014 року ухваленим у справі за позовом ОСОБА_1 до Межиріцької сільської ради Лебединського району, Лебединської районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про визнання недійсною довіреності посвідченої посадовою особою виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області та про зобов'язання вчинити певні дії, третя особа - державний нотаріус Лебединської районної державної нотаріальної контори Лисенко В.Ф., суд дав оцінку діям нотаріуса та встановив порушення порядку прийняття заяви про прийняття спадщини. Разом з тим, суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, щодо визнання неправомірними дій державного нотаріуса Лебединської районної державної нотаріальної контори Сумської області Лисенко В.Ф., при приєднанні до спадкової справи заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 . Зазначене рішення переглядалося в апеляційному порядку та було залишено без змін.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач зазначивши інший предмет спору в даній справі фактично оспорює дії нотаріуса з підстав, які вже були предметом судового розгляду та яким суд дав оцінку в рішенні, що набрало законної сили.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема п. 46 рішення у справі «Устименко проти України», право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Позивач у судовому засіданні не надав доказів на підтвердження особливих і непереборних обставин, які б могли бути підставою для відходу від принципу остаточності рішення.
Крім того, в ухвалі від 08.07.2019 року Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду підтримав позицію викладену в раніше ухваленому рішенні суду про те, що спадкоємець ОСОБА_4 - ОСОБА_2 - у встановленому законом порядку подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (а.с.232-236).
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 8.1-8.3, 8.8 «Правил ведення нотаріального діловодства», реєстрація документів (кореспонденції) є фіксацією факту створення або надходження до контори, архіву, приватного нотаріуса документа (кореспонденції) шляхом проставлення на ньому реєстраційного номера з одночасним записом необхідних відомостей про документ у відповідних журналах, книгах, реєстрах. Реєстрації підлягають усі вхідні, вихідні, найважливіші внутрішні документи (накази, протоколи, доповідні записки, заяви працівників) та документи, що надійшли на адресу контори, архіву, приватного нотаріуса. Вхідні документи, що надійшли на адресу контори, архіву, приватного нотаріуса, приймаються особою, відповідальною за діловодство, і проходять реєстрацію в день надходження. Реєстрація документів здійснюється в журналі реєстрації вхідних документів.
Згідно п. 231 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», нотаріусом ведеться книга обліку спадкових справ та алфавітна книга спадкових справ. У книзі обліку спадкових справ реєструються заяви про прийняття спадщини.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що усі подальші дії, які пов'язані з реєстрацією заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 у журналі реєстрації вхідних документів та в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ є похідними від її прийняття та є правомірними.
Також у судовому засіданні позивач не довів у чому саме полягає порушення його права власності, набуте 03.09.2015 року щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою та будинком, які розташовані по АДРЕСА_1 , як наслідок фіксації 28.04.2011 року Лебединською районною державною нотаріальною конторою Сумської області реєстраційного запису за ОСОБА_2 у журналі вхідних документів № 92/02-14 з відповідним реєстраційним записом № 527 в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ спадкової справи № 526/2005. Аргументи позивача проте, що відносно нього порушувалась кримінальна справа і те, що він вимушений був у судовому порядку доводити право на спадщину не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту порушення права власності щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою та будинком, які розташовані по АДРЕСА_1 .
Крім того, суд відхиляє доводи позивача про правовий висновок Сумського окружного адміністративного суду зроблений у постанові від 24.11.2015 року по справі №818/3456/15, оскільки зазначена постанова була скасована судом апеляційної інстанції (а.с. 17-18).
Також позивач не довів належними та допустимими доказами факт незаконності запису реєстраційного індексу вх..№92/02-14 на заяві про прийняття спадщини від імені ОСОБА_2 та реєстраційного запису в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ за №527 у зв'язку з наявністю раніше поданих та зареєстрованих заяв іншого спадкоємця.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.
Керуючись ст. 2-5, 10, 76-80, 258-259, 263-265 ЦПК України,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Чхайло О. В.