Справа № 466/5939/19
05 серпня 2019 року м.Львів
Шевченківський районний суд м.Львова
у складі головуючого судді ОСОБА_1
секретаря с/з ОСОБА_2
у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140090002074 від 20.06.2019 року щодо обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, із вищою освітою, тимчасово не працевлаштованого, військовозобов'язаного, раніше судимий Шевченківським районним судом м.Львова від 06.11.2018 за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 200 год громадських робіт, який покарання відбув частково, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 19.06.2019 приблизно о 12 год. 30 хв., перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, на ґрунті неприязних відносин, вчинив фізичне насильство щодо своєї матері ОСОБА_7 , взявши металевий чайник, яким умисно наніс удар в область лобно - скроневої ділянки зліва, у подальшому, стиснувши матір обома руками за праве передпліччя, кинув останню на підлогу. Своїми діями ОСОБА_3 , згідно висновку судово-медичного експерта № 509 від 24.06.2019, спричинив матері ОСОБА_7 тілесні ушкодження: забій м'яких тканин скроневої ділянки зліва, синці у лобно-скроневій ділянці зліва, на правому передпліччі, які за ступенем тяжкості відносяться до легкого тілесного ушкодження, які призвели до фізичних та психологічних страждань, розладів здоров'я, погіршення якості життя потерпілої особи.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у домашньому насильстві, тобто в умисному систематичному вчиненні фізичного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань, розладів здоров'я та погіршення якості життя потерпілої особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненому злочині визнав повністю, а також підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Щиро кається у вчиненому, просить суворо його не карати.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердила факт неодноразового вчинення відносно неї фізичного насильства її сином. Підтримує обвинувачення та просить застосувати до сина покарання,яке не повязане з позбавленнм волі, але щоб він міг працювати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом потерпілої ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_3 , а також доказами що характеризують особу обвинуваченого.
При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснив йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об'єктивно стверджується показаннями потерпілої ОСОБА_7 , визнавальними показаннями обвинуваченого ОСОБА_3 , зібраними та дослідженими в ході судового розгляду доказами та його дії слід вірно кваліфікувати за ст.126-1 КК України як умисне систематичне вчинення фізичного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань, розладів здоров'я та погіршення якості життя потерпілої особи.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України повністю та об'єктивно доведена.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 р. „Про практику призначення судами кримінального покарання”, визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 міру покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого який раніше притягався до кримінальної відповідальності, а саме вироком від 06.11.2018 року Шевченківського районного суду м.Львова за ч.1 ст.185 КК України, покарання не відбув.
Статтею 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Обставини, що пом'якшують покарання щодо обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання суд - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, вчинення злочину щодо особи похилого віку, рецидив злочину.
Дослідивши характеризуючи дані особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, на обліку в психоневрологічному диспасері не перебуває, перебуває на обліку в наркологічному диспансері з 26.12.2017 у звязку з вживанням алкоголю, за місцем проживання характеризується посередньо.
Згідно довідки Центру пробації від 19.07.19 (акр.пров.29) відбув 144 год. громадських робіт, до відбуття залишилося 56 год.
Враховуючи наявність зазначених обставин, з урахуванням особи обвинуваченого, характеру вчиненого ним кримінального правопорушення, його спосіб життя, історію правопорушень, суд вважає, що покарання йому слід обрати в межах санкції ст.126-1 КК України у виді обмеження волі.
Зазначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а також цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не обирався.
У даному кримінальному провадженні речових доказів немає, процесуальних витрат немає, цивільний позов не заявлявся, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ст. 370, 373, 374, 377 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.71, ст.72 КК України до призначеного покарання шляхом повного складання приєднати невідбуту частину покарання за вироком від 06.11.2018 року Шевченківського районного суду м.Львова та остаточно призначити покарання ОСОБА_3 1 (один) рік 07 днів обмеження волі.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не обирався.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м.Львва.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається потерпілому, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1