Справа № 466/6264/19
02 серпня 2019 року м. Львів
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши клопотання слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140090002600 від 01.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -
перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, -
01.08.2019 року слідчий СУ ГУ НП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова з клопотанням, погодженим прокурором Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_4 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140090002600 від 01.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Клопотання мотивує тим, що у провадженні СВ ГУ НП у Львівській області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12019140090002600 від 01.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
У ході досудового розслідування було встановлено, що 31.07.2019 року приблизно о 18:40 год. у м. Львові по вул. Б.Хмельницького 83, відбулася дорожньо-транспортна пригода (Наїзд ТЗ на пішохода) за участю автомобіля марки «Мерседес» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 та пішохода ОСОБА_6 , який отримав тілесні ушкодження.
31.07.2019 після проведення огляду місця автопригоди, автомобіля марки «Мерседес» реєстраційний номер НОМЕР_1 котрий знаходився під керуванням ОСОБА_5 та належить ОСОБА_7 , АДРЕСА_1 , з метою збереження слідів вчинення кримінального правопорушення було вилучено та доставлено на територію майданчика тимчасового утримання транспортних засобів, що за адресою: м. Львів вул. Суботівська 13.
31.07.2019 було встановлено, що пішохід ОСОБА_6 , отримав тілесні ушкодження, відповідно відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019140090002600 від 01.08.2019 року Шевченківським відділенням поліції ГУ НП у Львівській області, а подальше його розслідування доручено слідчому слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тцму числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення:, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою
забезпечення збереження речових доказів.
А згідно ч. З ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини
другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за
наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
ч. 2 ст. 172 КПК України передбачає, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного
позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без
повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника,
представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої
здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Враховуючи те, що вилучений транспортний засіб є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди, проведення експертного
дослідження даного ТЗ буде містити відомості, які можуть бути використані як доказ
факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, він підпадає
під ознаки речей, визначених у ст. 98 КПК України.
У разі зволікання з накладенням арешту даного транспортного засобу, докази та
сліди на ньому можуть бути втрачені, що може перешкодити проведенню всебічного та
повного досудового розслідування по кримінальному провадженні.
У судове засідання слідчий ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 не з'явилися, поступила заява про розгляд клопотання без їх участі.
Відтак, у відповідності до положень ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна являється тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існують сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, можливої конфіскації майна, який скасовується у встановленому порядку. Арешт майна допускається з метою: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації майна; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). Арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначених у ст. 98 КПК України. Завданням арешту майна являється запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження. Настання негативних наслідків за результатами накладення арешту на вказане майно для інших осіб не передбачається.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що не застосування такого заходу забезпечення може призвести до втрати, знищення чи пошкодження майна, зміни його властивостей, що в свою чергу призведе до неможливості провести повне, об'єктивне та всебічне досудове розслідування, оскільки в ході досудового розслідування може виникнути підстава для проведення різного виду судових експертиз, суд приходить до висновку про необхідність накладення арешту.
Керуючись ст. ст. 36, 40, 170 КПК України, слідчий суддя , -
клопотання задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1 , котрий знаходився під керуванням ОСОБА_5 та належить ОСОБА_7 , АДРЕСА_1 .
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1