Справа № 456/2810/19
Провадження № 1-кс/456/1169/2019
судового засідання
02 серпня 2019 року слідчий суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 розглянувши скаргу ОСОБА_4 на дії Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області щодо невнесення у ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення,-
22.07.2019 р. заявник звернувся до слідчого судді зі скаргою, у якій просить зобов'язати Стрийський відділ поліції ГУНП у Львівській області, прийняти та невідкладно зареєструвати подану ним заяву про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати за цією заявою досудове розслідування, за вчинення дій які мають ознаки складу злочину, передбаченого ст. 191 КК України.
В обґрунтування скарги заявник послався на те, що ним 22.03.2019 р. була надіслана на ім'я начальника Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області заява про злочин, який скоїли службові особи товариства з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат'Стрий», а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .. Дана заява про вчинення злочину, була отримана службовими особами поліції 27.03.2019 р.. Однак, вказана заява у ЄРДР внесена не була, жодної відповіді від поліції щодо його заяви про скоєння злочину він не отримував, що є грубим порушенням норм ст. 214 КПК України.
Заявник ОСОБА_4 у судове засіданні не з'явився, однак надіслав заяву згідно якої просив проводити розгляд справи без його участі.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні проти скарги заперечив, просив в її задоволенні відмовити.
Слідчий Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечила, просить у задоволенні такої відмовити, з тих підстав, що у ЄРДР вже є зареєстрована заява ОСОБА_4 про вчинення злочину за ст. 356 КК України зі схожих підстав, розслідування по якій триває близько двох років. У зв'язку з цим, вважає, що відсутні будь - які підстави для внесення поданої ОСОБА_4 заяви до ЄРДР.
Заслухавши думку прокурора, слідчого прихожу до наступного висновку.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.
Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За приписами ст. 5 КПК України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Відповідно до ч.1ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ висловлює сталу позицію, вказуючи у своїх рішеннях на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (рішення у справах "Ніконенко проти України" від 14.11.2013 року, п.44, "Мута проти України" від 31.07.2012 року, п. 61, "Карабет та інші проти України" від 17.01.2013 року, п.259).
Відповідно до вимог ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому слідстві може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що 22.03.2019 року ОСОБА_4 надіслав до Стрийського ВП ГУНП в Львівській області заяву в порядку ст. 214 КПК України по факту вчинення службовими особами товариства з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий», а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 правопорушення, що має ознаки складу злочину передбаченого ст. 191 КК України. Вказана заява була прийнята уповноважений працівником Стрийського ВП ГУНП у Львівській області 27.03.2019 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Також встановлено, що станом на дату звернення заявника до слідчого судді, посадовими особами Стрийського ВП ГУНП України в Львівській області не внесено відомості до ЄРДР за його повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення.
На думку слідчого судді, подана заявником ОСОБА_4 заява від 21.03.2019 р. відповідає за формою та змістом заяві про вчинення злочину та формально містить відомості про можливі кримінальні правопорушення.
З врахуванням встановлених обставин, вважаю, що така бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР є безпідставною, оскільки виходячи із аналізу положень ст. 214 КПК України, після отримання заяви про вчинене кримінальне правопорушення, прокурор, слідчий зобов'язаний не пізніше 24 годин внести відповідні відомості до ЄРДР.
Разом з цим, системний аналіз положень п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України; п. 1 розділу 2 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 17.08.2012 р. № 69, дає підстави для висновку, що прокурор вносить відомості до ЄРДР про попередню правову кваліфікацію повідомленого правопорушення з певною свободою розсуду, тобто може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважають найкращим за даних обставин. Відтак питання попередньої кваліфікації кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями останнього.
Також суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Викладене свідчить, що вимоги ст. 214 КПК України при розгляді заяви заявника про вчинення злочину не було дотримано, відтак скарга є обґрунтованою та підлягає до задоволення
Керуючись ст.ст. 110, 291, 303, 306-307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу задовольнити.
Зобов'язати слідчий відділ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області внести відомості у ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_4 від 21 березня 2019 року та розпочати досудове розслідування.
Ухвалу для виконання надіслати до Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1