Справа № 357/7387/19
2-а/357/235/19
05 серпня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючий - суддя Бондаренко О.В., при секретарі - Бондаренко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 1 роти патрульної поліції в м. Біла Церква Білоцерківського відділу поліції ГУ НП в Київській області Паламарчука Сергія Борисовича, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом 08.07.2019 року, мотивуючи тим, що 21.06.2019 року поліцейським 1 батальойону 1 роти патрульної поліції в м. Біла Церква Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Паламарчуком Сергієм Борисовичем складена постанова серії ЕАВ № 1252060 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. У вказаній постанові зазначено, що він 21.06.2019 року в 14 годин 13 хвилин в м. Біла Церква, Київської області, по вулиці Дружби, 14, керуючи вантажним транспортним засобом ЗІЛ 4505 номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажного транспорту заборонено», порушивши п.8.4.в ПДР - Порушення вимог заборонених знаків, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП, внаслідок чого до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. Вказана постанова про адміністративне правопорушення є незаконною та необгрунтованою, винесеною з порушенням чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню. Порушення зазначеного у постанові Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП він не вчиняв, так як він фактично не проїхав на заборонений дорожній знак «Рух вантажного транспорту заборонено», а зупинився заздалегідь перед цим забороняючим знаком та стояв, намагаючись розвернутись чи звернути в найближчий поворот, щоб оминути зазначений знак. Всі ці пояснення з приводу того, що він жодних правил дорожнього руху не порушував, він усно надавав поліцейському, але не зважаючи на це, поліцейським було складено незаконну постанову про порушення ним Правил дорожнього руху, яка крім того, що винесена без з'ясування всіх обставин справи, також й без дотримання вимог чинного законодавства. Зокрема, безпосередньо при складанні постанови йому взагалі не були роз'яснені його права. Спірна постанова складена за відсутності належних, достовірних та достатніх доказів про наявність в його діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Таким чином, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП і складена у відношенні нього постанова є неправомірною, тому просив суд визнати дії поліцейського 1 батальойону 1 роти патрульної поліції в м. Біла Церква Білоцерківського відділу поліції ГУ НП в Київській області Паламарчука Сергія Борисовича, які мали місце в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1252060 від 21 червня 2019 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП - неправомірними та скасувати постанову поліцейського 1 батальойону 1 роти патрульної поліції в м.Біла Церква Білоцерківського відділу поліції ГУ НП в Київській області Паламарчука Сергія Борисовича серії ЕАВ №1252060 від 21 червня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
11.07.2019 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у справі.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, до суду подав письмові пояснення, в яких просив скасувати постанову поліцейського 1 батальойону 1 роти патрульної поліції в м.Біла Церква Білоцерківського відділу поліції ГУ НП в Київській області Паламарчука Сергія Борисовича серії ЕАВ № 1252060 від 21 червня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а провадження по справі закрити.
Відповідач, поліцейський 1 батальйону 1 роти патрульної поліції в м. Біла Церква Білоцерківського відділу поліції ГУ НП в Київській області Паламарчук Сергій Борисович, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
05.08.2019 року представник відповідача подав відзив на позов, в якому зазначив, що вважає, що викладені твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом. Відповідно до постанови, 21 червня 2019 року, водій ОСОБА_1 в м. Біла Церква по вулиці Дружби, 14, керуючи вантажним транспортним засобом ЗІЛ 4505, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажного транспорту заборонено»,чим порушив п.8.4в ПДР. Згідно п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. У відповідності до вимог дорожнього знаку 3.3 розділу 33 ПДР забороняється рух вантажного транспортного засобу в межах дії знаку. Відповідач безпосередньо став свідком вчинення вищезазначеного правопорушення позивачем, та під час розгляду справи позивач визнав факт вчиненого ним правопорушення, що підтверджується доданим відеозаписом з пристрою з функцією фото - і кінозйомки розташованого на елементах однострою поліцейського серії АА 00152, а тому вина порушника на момент розгляду справи є доведеною повною мірою.
Представник відповідача, за довіреністю у справі, ОСОБА_2 , в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та зазначив, що відео фіксація розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення спростовує доводи позивача. Позивач проїхав на знак «Рух вантажного транспорту заборонено» і через 100 метрів був зупинений працівниками поліції. Поліцейським було роз'яснено позивачу його права, що зафіксовано відеозаписом. Позивач визнав, що він вчинив правопорушення, тому обставини чи він працює в межах знаку чи проживає не встановлювали. Перед знаком встановлені шляхи об'їзду та потім позивачу було пояснено який чином необхідно здійснити об'їзд.
Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 21.06.2019 року поліцейським 1 батальйону 1 роти патрульної поліції в м. Біла Церква Білоцерківського відділу поліції ГУ НП в Київській області Паламарчуком Сергієм Борисовичем щодо гр. ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕАВ №1252060 у справі про адміністративне правопорушення (а.с.4), відповідно до якої 21 червня 2019 року, ОСОБА_1 в м. Біла Церква АДРЕСА_1 , керуючи вантажним транспортним засобом ЗІЛ 4505, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажного транспорту заборонено»,чим порушив п.8.4в ПДР. Вказаною постановою позивача піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП порушення вимог дорожніх знаків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Також, повинна містити найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Згідно п. 4 розділу І наведеної Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч. 1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Пунктом 2 розділу ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч.1 ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Пунктом 9, 10 розділу ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 2 р. IV Інструкції зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.
Відповідно до п. 5 р. IV Інструкції Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП). У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП).
Згідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1252060 від 21.06.2019 року (а.с.4), ОСОБА_1 вчинив порушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП України, а саме вчинив рух в зоні дії дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажного транспорту заборонено»,чим порушив вимогу дорожнього знаку п.8.4 в ПДР.
Відповідно до п. 8.1 ПДР України, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Відповідно до п.8.4 ПДР України, дорожні знаки поділяються на групи:
в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Відповідно до п.3.3 ПДР України «Рух вантажних транспортних засобів заборонено» забороняється рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів.
Не поширюється дія знака: на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в'їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.
Зона дії знака - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.
Відповідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно ч. 1-2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На виконання вказаної вимоги, суд запропонував всім учасникам провадження надати відповідні докази, а відповідача зобов'язав довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем Правил дорожнього руху України.
Так, з оглянутого в судовому засіданні диску з відео фіксацією порядку винесення оспорюваної постанови вбачається, що поліцейським 1 батальйону 1 роти патрульної поліції в м. Біла Церква Білоцерківського відділу поліції ГУ НП в Київській області Паламарчуком С.Б. було роз'яснено ОСОБА_1 права передбачені ст. 268 КУпАП і останній визнав, що проїхав на знак, який забороняє рух вантажних транспортних засобів.
Однак, вказаний відеозапис не містить відомостей щодо фіксації самого правопорушення, а в постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності відсутні відомості щодо долучення доказів до справи по адміністративне правопорушення.
Відповідачем при винесенні постанови та накладенні стягнення не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, не встановлено чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, не наведено докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, не встановлено інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, про які зазначено вище в рішенні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача під час провадження у справі про адміністративне правопорушення не відповідають вимогам ст.ст. 245, 280 КУпАП, оскаржувана постанова прийнята без всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому суд відповідно до вимог п. 3 ст. 293 КУпАП, ст. 286 КАС скасовує вказану постанову і закриває провадження у справі.
Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 9, 72, 74, 75, 77, 205, 241, 242, 244, 246, 250, 255, 286, 295, 297 КАС України, ст. 7, 33, ч.1 ст.122, 245, 251, 252, 256, 258, 268, 276, 280, 283, 288, 289, 293 КУпАП, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до поліцейського 1 батальйону 1 роти патрульної поліції в м. Біла Церква Білоцерківського відділу поліції ГУ НП в Київській області Паламарчука Сергія Борисовича (місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 3), про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1252060 від 21.06.2019 року, якою ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а провадження по справі закрити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.
Рішення складено 05.08.2019 року.
СуддяО. В. Бондаренко