Справа № 357/7578/19
3/357/3107/19
02.08.2019 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Шовкопляс О. П. розглянувши матеріали які надійшли від Батальйону патрульної поліції в м.Біла Церква УПП у Київській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №185970, ОСОБА_1 , 01.07.2019 року близько 02 годин 00 хвилин був затриманий поліцейським взводу №2 роти №2 БПП в м. Біла Церква УПП у Київській області ДПП під час керування автомобілем «ВАЗ2103» державний номерний знак НОМЕР_1 , в м.Біла Церква, по вул. Комендантська, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: поведінка що не відповідає обстановці, запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, на законну вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В судове засідання ОСОБА_1 , з'явився, свою провину не визнав в повному обсязі. Пояснив, що 01.07.2019 року приблизно о 02 год. 00 хв. він з товаришем їхав на автомобілі «ВАЗ2103» державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Комендантська, коли їх зупинила патрульна поліція. За кермом автомобіля був ОСОБА_2 , коли зупиняли автомобіль свідків не було. Вийшовши з автомобіля ОСОБА_2 почав розмовляти з працівниками поліції , а він в цей час щоб авто не перегороджувало дорогу і не заважало іншим автомобілям проїхав метрів 20, припаркував автомобіль, після чого підійшли патрульні і склали на нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Також ОСОБА_1 , пояснив, що оскільки він не керував транспортним засобом, то відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Працівники поліції застосували до нього силу, надягли кайданки. Просить закрити справу відносно нього за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакціїа також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів і документом, що офіційно засвідчує факт неправомірних дій має містити поряд з даними про особу правопорушника і прізвище, адреси свідків, які підписують протокол.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з досліджених відеозаписів із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, відеофіксація не була безперервною, суд вважає, що це є порушенням Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, де в п. 3.5 зазначено, що після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записано безперервно, тобто даний доказ суд не може вважати належним.
Так, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.5 ПДР України, оскільки повинен був на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проте цього не зробив.
Порядок проходження огляду на стан сп"яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого cп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену спільним Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.
Зокрема, пунктами 2, 6 Розділу І «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та п.п. 1-6 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або у разі відмови водія пройти огляд на місці, лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пунктів 3,4,5 Розділу І вищевказаної Інструкції поліцейськими при огляді на стан сп'яніння використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до положень пункту 7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров"я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Пунктами 8, 9 даної Інструкції та пунктами 7, 8 Порядку регламентовано, що з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Як вбачається з адміністративних матеріалів працівниками поліції не проводився огляд правопорушника ОСОБА_1 на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням технічних засобів. Крім того в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили, що правопорушник направлявся до закладу охорони здоров"я для огляду на стан сп'яніння , як це передбачено наведеною вище Інструкцією.
А його відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, що і створює в даному випадку об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП у вчиненні якого звинувачується ОСОБА_1 не підтверджено належним чином.
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, суд не приймає до уваги протокол серії ОБ №185970 від 01.07.2019року, оскільки огляд на визначення стану сп'яніння не було проведено в порушення вимог ст.266КУпАП, «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затверджену наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015року, п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння , або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008року №1103, так як підстав для проведення огляду не було, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
В ст.272КУпАП вказується, що свідок зобов'язаний дати правдиві пояснення щодо обставин, які їй відомі та підлягають установленню по даній справі, тобто в даному випадку на інспекторів патрульної поліції покладається обов'язок документування відомостей про адміністративне правопорушення шляхом належного процесуального закріплення пояснень свідків щодо обставин справи, зокрема з приводу часу, місця, способу та інших відомостей вчинення адміністративного правопорушення.
Певні сумніви викликають письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були відібрані на попередньо підготовленому бланку, який містить вже заповнені графи щодо суті правопорушення, передбаченого ст.130КУпАП, зокрема відносно способу вчинення протиправного діяння особою та порядку проведеного огляду на місці. Натомість цього, свідок повинен добровільно та самостійно пояснити те, що відомо йому з приводу вчиненого правопорушення, тільки в такому разі пояснення можуть мати об'єктивний характер та використовуватися як достовірний доказ вчинення правопорушником протиправного діяння, що ставиться йому у провину, отже надання свідкові для заповнення пояснень в яких вже наведено зміст пояснень, становить для нього наперед встановлене значення, а також визначає хід повідомлених ним обставин, що не відповідає критерію добровільності.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки п. 2.5 ПДР України ним не порушено.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 23, 24, 30, 33, 36, 130, 245, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Закрити справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст.32КУпАП, а також постанов прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185-3 КУпАП
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяО. П. Шовкопляс