Справа № 346/1522/19
Провадження № 2/346/1250/19
01 серпня 2019 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,
секретаря Матушевської Г.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач ОСОБА_1 подала до суду даний позов посилаючись на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 належав до типу колгоспного двору головою якого був її дід - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок.
Зазначає, що станом на 01.07.1990 року у даному житловому будинку проживали: голова двору ОСОБА_4 , його дружина ОСОБА_5 та сини відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_3
Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер і після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з частини житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла по закону його дружина ОСОБА_5 , яка постійно проживала та була зареєстрована в даному будинку. Зазначає, що 03 вересня ІНФОРМАЦІЯ_3 її, позивача бабуся ОСОБА_5 померла. Бабуся за життя склала заповіт яким все своє майно заповіла їй, позивачу. Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла по заповіту вона, позивач, подавши заяву про прийняття спадщини до нотаріуса.
Вказує, що звернулась до державного нотаріуса із заявою про прийняття та видачу свідоцтва про право на спадщину, однак нотаріус витребувала подати правовстановлюючий документ на спірний будинок. Отримати свідоцтво про право на спадщину вона, позивач не взмозі у зв'язку з тим, що право власності зареєстровано лише за головою колгоспного двору ОСОБА_4 , який помер, а іншим членам колгоспного двору їх частки не виділено.
Просить суд визнати за нею, право власності на спадкове майно - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні мотиви та вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Враховуючи заяву позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Пункт 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 1268 ЦК України встановлено,що спадкоємецьза заповітом чи зазаконом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 належав до типу колгоспного двору головою якого був дід позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок(а.с.7) , випискою з інвентаризаційних матеріалів від 24.01.2017р., виданою ОКП «Коломийське МБТІ» (а.с.8),та довідкою Печеніжинської селищної ради ОТГ Коломийського району № 319 від 16.03.2017 р. (а.с. 9).
Станом на 01 липня 1990 року у даному житловому будинку проживали: голова двору ОСОБА_4 , його дружина ОСОБА_5 та сини відповідпчі ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою Печеніжинської селищної ради ОТГ Коломийського району № 319 від 16.03.2017 р. (а.с. 9).
Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 із змінами "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" передбачено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після його припинення, мають ті члени двору, котрі станом до 15 квітня 1991 року не втратили частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Таким чином, оскільки на час ліквідації колгоспних дворів в господарстві проживали голова двору ОСОБА_4 , його дружина ОСОБА_5 та сини ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , які набули право спільної сумісної власності на спірне будинковолодіння, то їх частки у вказаному майні рівні та відповідно становили по 1/4 частині спірного будинковолодіння, кожному.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер про що в книзі реєстрації актів про смерть 11 травня 1995 року зроблено запис № 14 (а.с.12).
Після його смерті відкрилась спадщина за законом, яку прийняла його дружина ОСОБА_5 постійно проживаючи із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою Печеніжинської селищної ради ОТГ Коломийського району № 319 від 16.03.2017 р. (а.с. 9), однак остання спадкових прав не оформила.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся позивача ОСОБА_5 , про що в книзі реєстрації смертей від 04 вересня 2009 року зроблено актовий запис за № 24 (а.с.13).
Спадкодавець ОСОБА_5 залишила заповіт, посвідчений 19 серпня 2009 року секретарем Рунгурської сіслької ради Коломийського району ОСОБА_7. зареєстрований в реєстрі за № 33, котрим заповіла все своє майно та належні їй права внуці позивачу ОСОБА_1 (а.с.14).
З метою оформлення спадщини позивач звернулась до державного нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину. Однак нотаріус постановою відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом оскільки право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано за померлим головою колгоспного двору ОСОБА_4 , спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину але не оформила своїх спадкових прав, частку померлого голови колгоспного двору та інших його членів не виділено (а.с.36).
Батько позивача та її дядько, які являються відповідачами по справі подали заяви нотаріально засвідчені про те, що не витребовували свої частки у майні колишнього колгоспного двору у встановлений законом термін, відмовляються від своїх часток в майні колгоспного двору, що в АДРЕСА_1 на користь позивача ОСОБА_6 . Крім того зазначили, що спадщини після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не прийняли. Зазначили у заявах, що у випадку вирішення спору у судовому порядку просять слухати справу без їх участі (а.с.15,16).
Згідно Звіту про незалежну оцінку будинковолодіння ТзОВ «Ека -Захід» від 22.02.2019 р. ринкова вартість будинковолодіння, а саме житлового будинку (А) загальною площею 64,1 кв.м., житловою площею 31,7 кв.м., сарая (Б), стодоли (В), вбиральня (Г), навіса (Д), криниці (№1), огорожі (№2), що в АДРЕСА_1 становить 90 800,00 грн (а.с.23-25).
Відповідно до ч. 11 ст. 346 ЦК України право власності припиняється в разі смерті, тому позивач звернулась з даним позовом до суду.
Відповідно до ст.ст. 346, 347 ЦК України особа може відмовитись від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.
Отже, суд прийшов до переконання, що за позивачем ОСОБА_1 слід визнати право власності на житловий будинок та господарські будівлі і споруди в АДРЕСА_1 .
На підставі наведеного та ст.ст.346, 392,122,1234,1268 ЦК України, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України за № 20 від 22.12.1995 року „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" та ст.ст. 247 ч.2, 268, 273, 354 ЦПК України,-
Позов задовільнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами: сарай, стодолу, вбиральню, навіс, криницю, огорожу за адресою: АДРЕСА_1 , ринковою вартістю 90 800 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Найменування та ім'я сторін, їх місце знаходження та проживання:
ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ;
ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 ;
ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 .
Суддя Беркещук Б. Б.