Справа №: 343/1095/19
Провадження №: 2/0343/445/19
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 липня 2019 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
судді - Монташевич С. М.,
з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу № 343/1095/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
Стислий виклад позицій сторін:
позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь на утримання сина студента ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 2500 грн щомісячно, як на дитину, що продовжує навчання, але не довше як до досягнення ним 23-х років та судові витрати покласти на відповідача.
Свої вимоги мотивує тим, що з вересня 2018 року їх син ОСОБА_3 навчається у медінституті (ІФМНУ). Він є студентом групи №41 першого курсу денної форми навчання на платній основі. Оскільки форма навчання платна, все фінансове навантаження покладено на неї. Крім того, потрібна матеріальна допомога на лікування сина, так як він часто хворіє, а також для послуг громадського транспорту, додаткових послуг навчального закладу, придбання одягу, продуктів харчування, підручників, тощо. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Вважає, що сплачувати аліменти на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, відповідач має змогу, так як його стан здоров'я та матеріальне становище дозволяє йому утримувати свою дитину, а найголовніше - він є працездатний. За таких обставин вона переконана, що аліменти на повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач повинен сплачувати в твердій грошовій сумі в розмірі по 2500 грн щомісячно до закінчення навчання, але не довше як до досягнення ним 23-х років.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, однак просила справу слухати в її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, на підтвердження чого в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення 09.07.2019 поштового відправлення. Відзив на позов не подав.
Спір між сторонами не вирішений.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою суду від 25.06.2019 відкрито провадження по даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження за участю сторін.
Позивачка через канцелярію суду подала заяву від 29.05.2019 (вх. №3476/2019 від 30.05.2019), в якій просила справу слухати в її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі (а.с.15).
Від відповідача будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань та відзиву на позов до суду не надходило.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Паскал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Буряк проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року та інші).
Враховуючи, що відповідач, хоча і належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзив на позов не подав,позивачка не заперечила проти заочного розгляду справи, а тому ухвалою суду від 31.07.2019 постановлено провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
судом встановлено, що у сторін народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 10.05.2001, запис №8 (а.с.9).
Відповідно до копії свідоцтва по зміну імені серії НОМЕР_2 , виданого Долинським районним відділом державної РАЦС ГТУЮ в Івано-Франківської області 21.07.2017, актовий запис №15, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінив прізвище на ОСОБА_3 (а.с.8).
Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27.02.2019 у справі №343/2450/18 постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9956,15 грн відшкодування понесених нею додаткових витрат на лікування їх неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також змінено спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 18.11.2011 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, на стягнення їх в твердій грошовій сумі в розмірі 1400 грн щомісячно, які присуджено стягувати з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття (а.с.21-23).
Згідно з відповіді №149 від 25.03.2019 Долинського районного відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківської області Міністерства юстиції України, наданої на заяву від 13.03.2019 ОСОБА_1 , на виконанні перебуває виконавчий лист №2-1200/2011, виданий 09.08.2018 Долинським районним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.03.2019 становить 18549,17 грн (а.с.12).
Як свідчить довідка №511/19 від 20.05.2019, видана ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», ОСОБА_3 дійсно є студентом першого курсу 41 групи фармацевтичного факультету Івано-Франківського національного медичного університету денної контрактної форми навчання (а.с.11).
Згідно з копією посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого Долинським управлінням праці та соціального захисту населення з терміном дії з 05.12.2007 по 01.05.2019, ОСОБА_1 отримувала державну соціальну допомогу на дитину інваліда до 6 років у розмірі 679,20 грн (а.с.25).
Відповідно до направлення в стаціонар, ОСОБА_3 хворіє, його діагноз: гіпопітуїтаризм (а.с.24). Факт хвороби в останнього встановлений і в рішенні Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27.02.2019 у справі №343/2450/18.
Таким чином, між сторонами виник спір щодо участі відповідача в утриманні їх повнолітнього сина, який продовжує навчатися, до досягнення останнім двадцяти трьох років.
Оцінка суду:
дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.
Положення ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, ч. 8 ст. 7 СК України передбачають, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ч. 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини).
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Аналогічна норма, викладена і в ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства".
Оцінюючи положення статті 180 СК України щодо обов'язку батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття в контексті згаданого законодавства, суд визнає, що забезпечення права дитини на рівень життя, необхідний для її гармонійного розвитку, є спільним обов'язком батьків, тобто матері та батька.
Згідно зі ст. 18 Конвенції ООН про права дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частиною 1 ст. 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Частина 1 статті 199 СК України вказує, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до п. 20 роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дійсно студентом першого курсу 41 групи фармацевтичного факультету Івано-Франківського національного медичного університету денної контрактної форми навчання, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги для забезпечення можливості навчатись у ВУЗі, оплачувати послуги громадського транспорту на проїзд до навчального закладу, додаткові послуги навчального закладу, пов'язані з придбанням спеціального одягу, продуктів харчування, підручників, проживання за місцем його знаходження, тощо. Крім того, останній потребує коштів на лікування, оскільки часто хворіє.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (ч. 2 ст. 200 СК України).
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Суд враховує, що відомості про доходи відповідача в матеріалах справи відсутні, як і відсутні відповідні належні докази щодо надання ним матеріального утримання іншим особам. Однак, суд бере до уваги, що останній є фізично здоровою особою працездатного віку, а, відтак, може працювати і допомагати матеріально своєму повнолітньому сину, який навчається, як цього вимагає закон. А також приймає до уваги, що син ОСОБА_3 є молодою особою, який зобов'язаний на власний розсуд піклуватись про своє утримання та матеріальне забезпечення, однак останній часто хворіє, був визнаний дитиною з інвалідністю, навчається на денній формі навчання, тому не може самостійно забезпечити себе та потребує матеріальної допомоги.
За таких обставин вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів в розмірі 2500 грн є завищеними. Нею, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, не доведено належними та допустимими доказами можливість сплати відповідачем аліментів у заявленому розмірі.
Тому, виходячи з вищенаведеного, враховуючи матеріальне становище сторін та обставини, визначені в ст. 182 СК України, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки слід стягувати аліменти на повнолітнього сина у твердій грошовій сумі в розмірі по 2000 грн щомісячно до закінчення дитиною навчання, але не більше як до досягнення нею 23-річного віку.
Згідно з ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», зважаючи на те, що позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, судовий збір в розмірі 768,40 грн слід стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, ст.ст. 3, 18, 27 Конвенції про права дитини, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 7, 79, 141, 180, 181, 182, 184, 199, 200 Сімейного кодексу України, ст.ст. 264, 265, 268, 282, 289, 430 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задовольнити частково.
Проводити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, як на дитину, яка продовжує навчатися.
Стягнення аліментів розпочати з 29 травня 2019 року і проводити до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Долинський районний суд Івано-Франківської області, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Повний зміст рішення буде складено 5 серпня 2019 року.
Суддя Долинського районного суду С.М. Монташевич
Повне судове рішення складено 5 серпня 2019 року.