05 серпня 2019 року Справа № 280/2889/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участю секретаря судового засідання Серебрянниковій О.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за правилами спрощеного провадження
за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 )
до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка - Карого, буд. 25 - А, код ЄДРПОУ 41248959)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
13 червня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 та вимог застосовуючи показник середньої заробітної плати по Україні за з роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії, тобто 2016-2018 роки (6188,89 грн);
- зобов'язати Шевченківське об'єднане Управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя перерахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком з 13.02.2019 відповідно до вимог ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2016-2018 роки, а саме 6188,89 грн).
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що він з 17.10.2013 перебував на обліку у відповідача та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII). Після призначення пенсії він продовжував працювати та набув з 13.02.2019 право на призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV), у зв'язку з чим звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії у відповідності до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Однак при розрахунку пенсії відповідачем неправомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. З посиланням на ч.2 ст.40 Закону №1058-IV позивач вказує, що перерахунок його пенсії здійснено неправомірно, оскільки він не зверталася до відповідача із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії в межах одного закону, а вперше просив призначити йому пенсію за іншим законом. Звертає увагу, що йому було призначено пенсію у відповідності до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави призначення пенсії та порядок її виплати, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV він звернувся вперше. З метою усунення протиправних дій відповідача, щодо невірного обчислення та виплати пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 18.06.2019 відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Представником відповідача через канцелярію суду (вх. №28465), в якому відповідач зазначив, що позивач отримує пенсію за віком з 17.10.2013. Відповідач зазначає, що чинним законодавством не передбачено можливості переведення на один і той самий вид пенсії або призначення вдруге одного й того ж виду пенсії, у зв'язку з чим вважає позовні вимоги необгрунтованими. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 17.10.2013 перебував на обліку в Шевченківському об'єднаному управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" із зменшенням пенсійного віку, як працівнику, що працював на роботах із шкідливими і важкими умовами праці (робітник локомотивних бригад).
З 13.02.2019 позивач набув право на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
24.05.2019 позивач звернувся до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя з заявою про перерахунок пенсії.
Листом від 29.05.2019 року № 274/Т-1 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії в зв'язку з тим, що позивачу вже призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Положення ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для призначення нових пенсій, тобто пенсій, на які особи набувають право у 2019 році. Звернення із заявою про призначення пенсії за віком у 2019 році не може вважатись першим правом виходу на пенсію за віком, оскільки вказану пенсію позивач вже отримував з 2013 року по 2019 рік. В зв'язку з зазначеними обставинами, відсутні також підстави для обчислення розміру пенсії з застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2016 - 2018 роки.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.
При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших актах, у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом «3» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Таким чином, дія Закону України «Про пенсійне забезпечення» поширюється на визначення права особи на пенсію, тоді як умови виплати цієї пенсії регулюються нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній в постанові від 19.06.2018 по справі №185/866/17 (провадження №К/9901/23568/18).
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Шевченківському ОУПФУ м. Запоріжжя та з 17.10.2013 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 розділу Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі зниженням пенсійного віку.
Зазначене зокрема підтверджується протоколом №310012 від 23.10.2013.
З 13.02.2019 позивач набув право на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
24.05.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016-2018 роки (6188,89 грн) та з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Листом від 29.05.2019 за №274/Т-9 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії в зв'язку з тим, що позивачу вже призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсію за віком призначено із зниженням пенсійного віку, в зв'язку з наявністю стажу роботи на посаді, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення». Положення ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для призначення нових пенсій, тобто пенсій, на які особи набувають право у 2019 році. Звернення із заявою про призначення пенсії за віком у 2019 році не може вважатись відстроченням виходу на пенсію за віком, оскільки вказану пенсію позивач вже отримував з 2013 року по 2019 рік. В зв'язку з зазначеними обставинами, відсутні також підстави для обчислення розміру пенсії з застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2016 - 2018 роки.
Відповідно до пункту 2 розділу Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цьогоЗаконув разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченогоЗаконом України «Про пенсійне забезпечення».
Отже, призначення та виплата пенсії позивачу з жовтня 2010 року здійснювалися у відповідності до Закону №1058-ІV.
Положеннями частини першої статті 9 Закону №1058-ІV закріплено, що відповідно до цьогоЗаконуза рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першоїстатті 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною другою статті 40 Закону №1058-ІV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-ІV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Разом з тим, відповідно до частини першоїстатті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Приписи частини третьої статті 45 Закону № 1058-IVвизначають, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першійстатті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьоюстатті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченоїЗаконом №1058-ІV.
Вказане відповідає позиції, викладеній Верховним Судом України у постанові від 31 березня 2015 року у справі № 21-612а14 та Верховним Судом в постанові від 20 березня 2018 року по справі №336/368/16-а (2-а/336/59/16).
Водночас, позивач в позовній заяві стверджує, що він набув право на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті40 Закону № 1058-IV, оскільки за таким призначенням він звернувся вперше.
Вказані доводи суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що статтею 13 Закону №1788-ХІІ для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Втім вид пенсії та порядок її призначення відповідає умовам, що визначені Законом №1058-IV. Оскільки заява позивача до відповідача фактично стосувалась призначення йому того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена у 2013 році, то вона не може бути призначена повторно на підставі положеньстатті 40 Закону №1058-IV.
Вказана правова позиція суду узгоджується з судовими рішеннями Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №334/2653/17, від 19.06.2018 у справі №185/866/17, від 19.06.2018 у справі №334/1625/17, від 08.05.2018 у справі №337/1539/17(2-а/337/135/2017), від 03.07.2018 у справі №336/613/16-а (2-а/336/76/2016), від 02.05.2018 у справі №334/10787/15-а, від 15.05.2018 у справі №127/20271/17, від 20.03.2018 у справі №336/368/16-а та іншими.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Стосовно вимоги позивача щодо призначення пенсії з застосуванням показників середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016-2018 роки (6188,89 грн), із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, суд зазначає наступне.
Пунктом 4-3 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1058-IV передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу з 01.10.2017 було проведено перерахунок пенсії із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три попередніх роки, а саме 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 грн та застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Вказана обставина підтверджується розпорядженням на перерахунок пенсії з 01.10.2017, яке долучено до матеріалів справи.
Починаючи з 01.03.2019 показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, збільшено. В зв'язку з чим, позивачу проведено перерахунок пенсії, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, виходячи з середнього заробітку за три попередні роки - 4404,35 грн.
Показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2018 роки (6188,89 грн.) застосовується при первинному призначенні пенсії в період з 01.01.2019 по 31.12.2019.
Оскільки позивачу первинно уже була призначена пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV в 2013 році, тому підстави для застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2016-2018 роки передбаченого ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV з 26.02.2019 відсутні.
Аналогічне правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі №336/613/16-а (2-а/336/76/2016).
Так, у постанові Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі №336/613/16-а (2- а/336/76/2016) вказано наступне: «Аналізуючи зазначені норми, колегія дійшла висновку, що статтею 13 Закону № 1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Втім, вид пенсії та порядок її призначення здійснюється на умовах, що визначені Законом № 1058-IV.
Колегія суддів приходить до висновку, що заява позивача до Управління стосувалась призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), що була призначена йому в 2006 році, тому такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону № 1058-IV, а тому і не може бути застосований при обчисленні пенсії новий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески».
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..
З наведених вище підстав, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, а відтак, про відсутність правових підстав для їх задоволення.
Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено повністю, суд не вирішував питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка - Карого, буд. 25 - А, код ЄДРПОУ 41248959) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі складено та підписано суддею 05.08.2019.
Суддя Р.В.Сацький