02 серпня 2019 року справа №320/2893/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву адвоката Зарубайко П.І. про відвід головуючого судді в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіація" до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", про визнання протиправними дій та визнання недійсним висновку,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіація" з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича, у якому позивач просить суд:
- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Тромименко Михайла Михайловича по проведенню оцінки майна відповідно до висновку про вартість майна від 15.05.2019 р., складеного ТОВ "Приватна експертна служба", згідно якого вартість комплексу будівель і споруд, загальною площею 4010,40 кв.м., що розташовані на земельній ділянці площею 0,9230 га (кадастровий номер 3210500000:04:024:00001 ) за адресою: Київська обл., м.Бориспіль, вул.Привокзальна, буд.52 , станом на дату оцінки, без врахування ПДВ становить: 15270180,83 грн.;
- визнати недійсним висновок про оцінку майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Варіація", складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" в особі Кирилюк П.В. від 15.05.2019 року щодо майна, а саме: комплексу будівель і споруд, загальною площею 4010,4 кв.м., що розташовані на земельній ділянці площею 0,9230 (кадастровий номер 3210500000:04:024:00001 ) за адресою: Київська обл., м.Бориспіль, вул.Привокзальна, 52 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №320/2893/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання на 04.07.2019. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба" (ідентифікаційний код 41073159, місцезнаходження: 02094, м.Київ, вул.Миколи Лебедєва, буд.6, оф.20) та Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (ідентифікаційний код 23697280, місцезнаходження: 03087, м.Київ, вул.Єреванська, буд.1).
В підготовче судове засідання 04.07.2019 з'явились представники відповідача та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк".
В підготовчому судовому засіданні 04.07.2019 визнано неявку представника позивача необґрунтованою та відкладено підготовче судове засідання на 30.07.2019.
У підготовче засідання, призначене на 30.07.2019, з'явились представники позивача та третьої особи - Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк".
В підготовчому судовому засіданні 30.07.2019 долучено до матеріалів справи докази щодо поважності причин неявки представника позивача в підготовче судове засідання 04.07.2019, а також суд долучив до матеріалів справи копію Рецензії на завірену адвокатом Куксюком А.Л. копію Звіту за результатами проведення оцінки комплексу будівель і споруд, загальною площею 4010,40 кв.м., що розташовані на земельній ділянці площею 0,9230 га (кадастровий номер 3210500000:04:024:00001 ) за адресою: Київська обл., м.Бориспіль, вул.Привокзальна, буд.52 , від 17.07.2019, складеної ТОВ «Інжиніринговий центр «Екскон», проти чого представник третьої особи категорично заперечував.
Після вказаних процесуальних дій суду, а також з'ясування думки учасників процесу про необхідність витребування інших доказів по справі, представник третьої особи Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" адвокат Зарубайко Петро Іванович несхвально посміхнувся в судовому засіданні, тим самим виявивши своє зневажливе ставлення до процесуальних дій суду.
Судом було зроблено адвокату Зарубайку Петру Івановичу попередження у вигляді усного зауваження за прояв неповаги до суду із занесенням до протоколу судового засідання.
Після з'ясування підстав необхідності витребування додаткових доказів по справі, проти чого представники позивача та третьої особи висловились про відсутність такої необхідності, суд поставив на обговорення питання щодо можливості закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті у судовому засіданні.
Представники позивача та третьої особи висловились про відсутність заперечень щодо закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті у судовому засіданні.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 19.09.2019.
02.08.2019 на адресу суду від адвоката Зарубайка Петра Івановича, як представника Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" надійшла заява про відвід судді Кушнової А.О.
Обґрунтовуючи вказану заяву про відвід судді, адвокат Зарубайко П.І. зазначив про те, що суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О. у судовому засіданні 30.07.2019 за участю представників позивача та третьої особи 2 проявила ознаки необ'єктивності та упередженості, що викликало у представника Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" адвоката Зарубайко П.І. обґрунтовані сумніви щодо неупередженості та об'єктивності судді, які дають йому підстави стверджувати про неможливість подальшої участі такої судді у розгляді справи та необхідності заявлення відводу.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений ст. 40 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (ч.4 ст.40 КАС).
Згідно з частиною восьмою статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід (ч.11 ст. 40 КАС).
Відповідно до частини дванадцятої статті 40 КАС України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в загальному позовному провадженні та те, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 19.09.2019, суд, отримавши 02.08.2019 заяву про відвід судді в силу вимог ч.11 ст. 40 КАС має розглянути питання про відвід не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.
Виходячи зі змісту п. 6 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Приймаючи до уваги відсутність процесуальної норми про форму розгляду питання про відвід у разі, якщо заява про відвід надійшла під час розгляду справи у строк, більше ніж два дня до дня проведення судового засідання, у відкритому судовому засіданні чи в порядку письмового провадження, суд за аналогією застосовує частину восьму статті 40 КАС України, відповідно до якої суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
При цьому суд не вбачає потреби у вирішенні питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Дослідивши заяву про відвід судді Кушновій А.О., суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Статтею 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
У заяві про відвід судді адвокат Зарубайко П.І. посилається на обставини, які на його думку свідчать про наявність підстав для відводу судді, а саме діяння, що мали місце у судовому засіданні, які представник ПАТ «Укргазбанк» описує наступним чином:
приєднання до матеріалів справи доказів (довідки АБ «Куксюка» від 29.07.2019 б/н та листа Подільського районного суду м.Києва від 27.05.2019 №758/6848/19 з порушенням порядку та строків подання таких до адміністративного суду, визначеного КАС);
приєднання до матеріалів справи доказів (додану до клопотання представника позивача про приєднання доказів від 23.07.2019 б/н рецензію на звіт про оцінку майна позивача) з порушенням строків подання таких до адміністративного суду, визначеного КАС);
ігнорування суддею заяви Банку про закриття провадження у справі від 02.07.2019 №501/3971/2019;
ігнорування суддею усного клопотання представника АБ «Укргазбанк» від 30.07.2019 про роз'яснення причин та підстав застосування до представника АБ «Укргазбанк» заходу процесуального примусу у вигляді «попередження» із занесенням до протоколу судового засідання (ст.ст.144-146);
інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви у об'єктивності та неупередженості судді та як наслідок, переконують представника третьої особи 2 у можливій зацікавленості судді у результатах розгляду цієї справи.
Отже, частина означених обставин, як-то долучення до матеріалів справи доказів представника позивача та доказів поважності причин неявки представника позивача в судове засідання, а також невирішення заяви Банку про закриття провадження у справі свідчить про незгоду сторони з процесуальними рішеннями судді.
Щодо приєднання до матеріалів справи доказів, а саме довідки АБ « Куксюка » від 29.07.2019 б/н та листа Подільського районного суду м.Києва від 27.05.2019 №758/6848/19 з порушенням порядку та строків подання таких до адміністративного суду, визначеного КАС, суд зазначає, що надані суду довідка АБ «Куксюка» від 29.07.2019 б/н та лист Подільського районного суду м.Києва від 27.05.2019 №758/6848/19 не є доказами по справі, а є доказами поважності причин неявки представника позивача адвоката Куксюка А.Л. в підготовче судове засідання 04.07.2019.
Щодо приєднання до матеріалів справи доказів, а саме доданої до клопотання представника позивача про приєднання доказів від 23.07.2019 б/н рецензії на звіт про оцінку майна позивача з порушенням строків подання таких до адміністративного суду, визначеного КАС, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст.79 КАС України).
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч.9 ст.79 КАС України).
Суд зазначає, що 24.07.2019 через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача про приєднання доказів від 23.07.2019, а саме копії Рецензії на завірену адвокатом Куксюком А.Л. копію Звіту за результатами проведення оцінки комплексу будівель і споруд, загальною площею 4010,40 кв.м., що розташовані на земельній ділянці площею 0,9230 га (кадастровий номер 3210500000:04:024:00001 ) за адресою: Київська обл., м.Бориспіль, вул.Привокзальна, буд.52 , від 17.07.2019, складену ТОВ «Інжиніринговий центр «Екскон».
До клопотання представника позивача про приєднання доказів від 23.07.2019 додані докази надіслання копії вказаного клопотання та копії рецензії на копію звіту про оцінку майна всім учасникам справи 23.07.2019.
Представник третьої особи адвокат Зарубайко П.І. підтвердив в підготовчому судовому засіданні 30.07.2019 факт отримання вказаного поштового відправлення.
Представник позивача надав в підготовчому судовому засіданні 30.07.2019 пояснення щодо неможливості надання вказаних доказів разом із позовною заявою, зокрема, обґрунтувавши неможливість підготовки рецензії на звіт про оцінку майна у більш ранній термін тим, що це вимагало необхідності ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, в той час як приватний виконавець виконавчого округу Київської області Трофименко М.М. здійснює прийом один раз на тиждень, зазначивши також про необхідність надання певного часу для складання такої рецензії на звіт про оцінку майна.
Визнавши надані суду пояснення щодо неможливості надання доказів разом із позовною заявою достатніми та переконливими, та приймаючи до уваги завчасне надіслання доказів іншим учасникам справи, судом постановлено ухвалу про долучення до матеріалів справи доказів по справі.
Щодо тверджень представника третьої особи адвоката Зарубайко П.І. про ігнорування суддею заяви Банку про закриття провадження у справі від 02.07.2019 №501/3971/2019, суд зазначає, що в підготовчому судовому засіданні 30.07.2019 суд запитував у учасників справи про наявність клопотань.
Представник третьої особи адвокат Зарубайко П.І. не висловився з приводу нерозглянутого судом клопотання про закриття провадження у справі від 02.07.2019 №501/3971/2019.
При цьому суд зазначає, що відсутні перешкоди для розгляду клопотання третьої особи про закриття провадження у справі, поданого через канцелярію суду 03.07.2019, під час судового засідання по справі, призначеного на 19.09.2019.
Відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що долучення до матеріалів справи доказів по справі та доказів поважності причин неявки в судове засідання, а також невирішення заяви третьої особи про закриття провадження у справі свідчить про незгоду сторони з процесуальними рішеннями судді, що не є підставою для відводу.
Твердження представника третьої особи адвоката Зарубайко П.І. про ігнорування суддею усного клопотання представника АБ «Укргазбанк» від 30.07.2019 про роз'яснення причин та підстав застосування до представника АБ «Укргазбанк» заходу процесуального примусу у вигляді «попередження» із занесенням до протоколу судового засідання на думку суду не є проявом упередженості суду та не є підставою для відводу суду.
Щодо існування інших обставини, які на думку представника третьої особи ПАТ АБ «Укргазбанк» адвоката Зарубайко П.І. викликають у нього обґрунтовані сумніви у об'єктивності та неупередженості судді та переконують його у можливій зацікавленості судді у результатах розгляду цієї справи, суд зазначає таке.
Однією з підстав для відводі судді згідно з п.4 ч. 1 ст. 36 КАС України є наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
В обґрунтування заяви про відвід в цій частині представник третьої особи ПАТ АБ «Укргазбанк» адвокат Зарубайко П.І. стверджує про порушення суддею завдання, призначення, основних засад (принципів) адміністративного процесуального судочинства, ст.ст. 2, 8, 9, , 41 44-47, 51, 72-78, 79, 118-123, 166, 238 КАС, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, вказує, що сума дій позивача та/або представника позивача дають представнику третьої особи ПАТ АБ «Укргазбанк» адвокату Зарубайко П.І. сміливість казати про те, що позов ініційовано не на захист прав та/або охоронюваного законом інтересу позивача, а на звуження прав та охоронюваного законом інтересу третьої особи - АБ «Укргазбанк», зриву публічних торгів, які мали б відбутися 24.06.2019 і суддя у цьому сприяє.
Дане твердження представник третьої особи ПАТ АБ «Укргазбанк» адвокат Зарубайко П.І. підтверджує тим, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019, прийнятою за результатами розгляду апеляційної скарги АБ «Укргазбанк» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду про забезпечення позову від 13.06.2019 у справі №320/2893/19, якою апеляційну скаргу АБ «Укргазбанк» задоволено, ухвалу Київського окружного адміністративного суду про забезпечення позову від 13.06.2019 у справі №320/2893/19 скасовано, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено у повному обсязі.
Таким чином, заявлений судді Кушновій А.О. відвід щодо постановлення ухвали про забезпечення позову, згодом скасованої в порядку апеляційного оскарження, обумовлений незгодою представника третьої особи з процесуальними рішеннями, вчиненими суддею під час розгляду даної адміністративної справи.
Водночас, як вже зазначав суд, згідно з положеннями частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Також в обґрунтування інших обставин, які викликають у представника третьої особи обґрунтовані сумніви у об'єктивності та неупередженості судді, адвокат Зарубайко П.І. посилається на вже досліджені судом обставини долучення до матеріалів справи доказів по справі, поданих представником позивача, доказів поважності причин неявки в судове засідання представника позивача, невирішення заяви третьої особи про закриття провадження у справі та ігнорування суддею усного клопотання представника АБ «Укргазбанк» від 30.07.2019 про роз'яснення причин та підстав застосування до представника АБ «Укргазбанк» заходу процесуального примусу у вигляді «попередження» із занесенням до протоколу судового засідання.
При цьому суд зазначає, що жодних інших доказів існування об'єктивних обставин, які б свідчили про сумніви у неупередженості або об'єктивності судді Кушнової А.О., представником третьої особи суду не подано.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб'єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об'єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справах П'єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Щодо суб'єктивного критерію, то він полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб'єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.
Щодо об'єктивного, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення ЄСПЛ у справі Клейн та інші проти Нідерландів).
Що стосується об'єктивного критерію, то побоювання представника третьої особи, що головуючий суддя є небезстороннім не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, позаяк по своїй суті вони є гіпотетичними і не підтверджуються такими фактами, які могли б викликати сумніви щодо неупередженості судді. Жодних обставин, які б підтверджували, що головуючий суддя матиме упередженість щодо прийняття рішення у справі, окрім незгоди з процесуальними діями судді, у заяві про відвід не наведено.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24 лютого 1993 р. № 255), п. 42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява № 33958/96).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
При цьому суд вважає, що наявність об'єктивного критерію має визначатися виходячи з об'єктивно існуючих обставин, тобто обставин, які існували та існують поза волею учасників процесу. Суд звертає увагу на те, що, в даному випадку, незгода з процесуальними діями судді у даній справі є волевиявленням самого заявника.
Натомість, будь-яких посилань на наявність суб'єктивного критерію, тобто вчинення суддею дій, які б свідчили про прояви упередженості чи безсторонності, заявником не зазначено.
Отже, не може бути підставою для відводу судді незгода з його процесуальними діями, що своєю чергою приводить до висновку про припущення з боку представника банку про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Крім того, згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Обставини, якими заявник обґрунтував свої сумніви у неупередженості та об'єктивності судді, не дають підстав суду для висновку про упередженість судді стосовно позивача, його зацікавленість в певному рішенні в цій справі, чи про необ'єктивне ставлення до сторін у справі.
Враховуючи наведене, суд вважає, що зазначені представником ПАТ АБ «Укргазбанк» обставини в обґрунтування заяви про відвід судді не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об'єктивності судді Кушнової А.О., у зв'язку з чим заява представника ПАТ АБ «Укргазбанк» адвоката Зарубайка П.І. про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О.. в адміністративній справі № 320/2893/19 не підлягає задоволенню.
У зв'язку з визнанням необґрунтованості заявленого відводу відповідно до вимог п. 8 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про необхідність зупинення провадження у справі до вирішення питання про відвід судді.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 236, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати відвід судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. у справі №320/2893/19 необґрунтованим.
2. Зупинити провадження в адміністративній справі №320/2893/19 до вирішення питання про відвід.
3. Передати адміністративну справу № 320/2893/19 для реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду та визначення судді для розгляду заяви про відвід.
Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 05.08.2019 р.
Суддя Кушнова А.О.