Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
05 серпня 2019 р. Справа №200/9568/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., ознайомившись з позовною заявою Головного управління Державного фіскального служби у Донецькій області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з платників податків податкового боргу ,-
Позивач, Головне управління ДФС у Донецькій області, 31 липня 2019 року звернулось з позовною завою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про:
стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 19504, 14 грн., а саме: - 20 000 грн., адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України з огляду на наступне.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд зазначає, що позивачем до позову було додано копію квитанції про сплату судового збору від 10 липня 2019 року на суму 1921,00 грн. Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що документом, який підтверджує сплату судового збору, є відповідний документ (чек, квитанція тощо) фінансової установи, яка здійснила перерахування суми збору до бюджету. До адміністративного суду подаються тільки оригінали платіжних документів, їх копії (виготовлені за допомогою копіювальної техніки, фотокопії або розпечатаний екземпляр платіжного документу з відбитком печатки (штампа), електронним підписом працівника банку (філії, відділення) та засвідчений електронним підписом не вважаються підтвердженням сплати судового збору.
Крім того, згідно п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У викладі обставин по даному позову позивачем зазначено, що за відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетом у розмірі 20 000 грн., при цьому у прохальній частині позовних вимог зазначено сума до стягнення, зокрема, 19 504,14 грн., що не відповідає змісту описової частини позову.
В контексті викладеного, позивачу необхідно визначитися з належною сумою стягнення заборгованості у відповідності до позову та матеріалів справи.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви и постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись, статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позовну заяву Головного управління Державного фіскального служби у Донецькій області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 19504, 14 грн., а саме: - 20 000 грн., адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, залишити без руху.
Встановити позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання (надіслання) суду оригіналу квитанції про сплату судового збору від 10 липня 2019 року на суму 1921,00 грн.; визначення позивачем із належною сумою стягнення з відповідача у відповідності до позову та матеріалів справи, або надання уточненої позовної заяви до суду з копіями для визначених відповідачів.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.В. Шинкарьова