Тарутинський районний суд Одеської області
Справа №522/8716/17
Провадження по справі № 2/514/101/19
01 серпня 2019 року смт Тарутине
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Кравченко П.А.,
при секретарі - Чолак Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине цивільну справу за позовною заявою Виноградівської сільської ради Тарутинського району Одеської області до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_1 , третя особа Тарутинська районна державна адміністрація про визнання недійсною додаткову угоду до договору оренди,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ОСОБА_1 , третя особа Тарутинська районна державна адміністрація, за яким просив: визнати недійсною додаткову угоду № 33/2015 до договору оренди землі від 07.04.2011 року (зареєстрованого у Відділі Держкомзему у Тарутинському районі Одеської області 05.05.2011 року за № 512478104000090.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 7 квітня 2011 року між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 20,0 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Виноградівської сільської ради строком на 5 (п'ять) років.
11 лютого 2015 року між Головним управлінням Держземагенства в Одеській області (було реорганізовано в Головне управління Держгеокадастру в Одеській області) та громадянином України ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до договору оренди землі від 07.04.2011 року, відповідно до якої було внесено зміни до пункту 8 розділу «Строк дії договору» шляхом зміни слів «на п'ять років» словами «на 49 (сорок дев'ять) років». Вважають, що Додаткову угоду від 11 лютого 2015 року до договору оренди землі від 07 квітня 2011 року було укладено із недодержнням вимог чинного на той момент законодавства, внаслідок чого просять визнати недійсною.
Наведене в сукупності змусило позивача звернутись до суду з вказаною заявою.
23.10.2018 року від відповідача ОСОБА_1 через канцелярію суду надійшов відзив, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
31.10.2018 року від начальника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області М. Савченко надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
09 жовтня 2018 року ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області цивільну справу прийнято до провадження Тарутинського районного суду Одеської області та розгляд справи призначено до підготовчого засідання.
22.11.2018 року ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник Виноградівської сільської ради Одеської області Карастан М.І. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
В судовому засіданні представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Деде С.С. просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення позовних вимог, зазначила, що права позивача ніяким чином непорушені.
Представник третьої особи Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області в судове засідання не з'явився, до суду надав клопотання про розгляд справи без їх участі.
Вислухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Судом встановлено, що 07 квітня 2011 року між Тарутинською районною адміністрацією Одеської області та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 20, 0 ґа для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Виноградівської сільської ради строком на 5 років. Договір оренди землі від 07.04.2011 року , укладений між Тарутинською районною адміністрацією Одеської області у Тарутинському районі Одеської області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 512478104000090 від 05.05.2011 року
Пунктом 9 Договору , орендна плата з площі 1,0 ґа складає 183, 0 грн., сума за рік - 3660 грн.числі може визанчатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про оренду землі» , зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», на яку посилається позивач, стосується правової природи поновлення договору оренди землі, якого , в даному випадку, не відбулося.
Лист Державного комітету України із земельних ресурсів від 09.07.2009 № 8842/17/11-09 є результатом оцінювання конкретного звернення від 02.06.2009 року № 78 та носить рекомендований характер.
Листом від 03.04.2013 №37-13-5-13/6651 Міністерство аграрної політики та продовольства України за результатами розгляду питання щодо визначення розміру орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності повідомило про доцільність встановлення орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності на рівні 4 відсотків нормативної грошової оцінки земель.
За результатами розгляду Одеською обласною державною адміністрацією питання про підсумки виконання обласного бюджету та місцевих бюджетів Одеської області за 10 місяців 2013 року розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 18.12.2013 року №1332/А-2013 «Про підсумки виконання обласного бюджету та місцевих бюджетів Одеської області за 10 місяців 2013 року» було рекомендовано Головному управлінню Держземагенства в Одеській області переглянути ставки орендної плати по договорах оренди землі, укладених до 01.01.2013 року.
Відповідно до абз. 1 п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
За нормою ст. 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки, не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки, може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2 у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
З урахуванням вищевикладеного , а також з метою приведення до вимог та положень чинного законодавства умов договору оренди земельної ділянки від 07.04.2011 , Головне управління листом від 20.11.2014 року №19-15-0.4-11143/2-14 надіслало ОСОБА_1 на розгляд проект додаткової угоди до вказаного вище договору.
За результатами розгляду листа Головного Управління Маглою П.Л. 25.12.2014 року було подано клопотання про внесення змін до договору оренди землі від 07.04.2011 в частині збільшення орендної плати , а також порушено питання щодо продовження строку дії вищевказаного договору строком на 49 років. До клопотання було також надана довідка податкової інспекції про відсутність заборгованості станом на 15.12.2014 року.
У Головного управління були відсутні законі підстави для відмови в задоволені клопотання ОСОБА_1 .
Керуючись вищезазначеним, Головним управлінням було прийнято наказ № 15-52/14-15-СГ від 14.01.2015 «Про внесення змін до договору оренди землі від 07.04.2011 »
11.02.2015 року була укладена додаткова угода до договору, яка була зареєстрована, про що свідчить Витяг з Дрежавного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 27.03.2015 № 35544804.
Пунктом 1.3 Додаткової угоди Розділ «Орендна плата» було викладено в новій редакції «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Виноградівської сільської ради в УДКСУ у Тарутинському районі Одеської області у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2015 року, а саме 19220, 16 грн. за 1 рік, що складає 1601,68 грн. за один місяць».
Головне управління не передавало в оренду земельну ділянку ОСОБА_2 , а з метою приведення вимог та положень чинного законодавства умов договору оренди земельної ділянки від 07.04.2011 року укладеного між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та ОСОБА_1 , зареєстрованого у Відділі Держкомзему у Тарутинському районі Одеської області 05.05.2011 за № 512478104000090, внесло відповідні зміни в існуючий договір оренди землі від 07.04.2011.
Законодавцем визначений чіткий перелік підстав для визнання недійсним правочину. Так, відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з чим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.
Частиною 2 ст.3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України або законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст.. 321 ЦК України). Відповідно до ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Відповідно до ст. 15 ЗЦ «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації , способу та умов розрахунків, строків , порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Також, відповідно до стаття 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Ст.628 ЦК України вказує, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
На підставі ст. 623 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Судом було встановлено, що з боку відповідачів не було порушено, у даному випадку, жодної вказаної норми законодавства та позивачем не надано до суду належних доказів про порушення норм права.
Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Законодавчо визначенні способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 11, 15, 16, 203, 204, 215-216, 316, 319, 321, 328, 388, 626-629, 653 ЦК України, Законом України «Про оренду землі», ст.ст. 1, 2, 10- 13, 19, 43, 49, 51, 76-81, ч.5 ст. 82, 209, ч.1 ст. 223, 229, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України,
У задоволенні позову Виноградівської сільської ради Тарутинського району Одеської області (68550, Одеська область, Тарутинський район, с. Виноградівка, вул. Лісова, 87 в) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) , ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа Тарутинська районна державна адміністрація (68500, Одеська область, смт. Тарутине, вул. Котовського, 1) про визнання недійсною додаткову угоду до договору оренди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 02 серпня 2019 року.
Суддя П.А. Кравченко