04 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 200/9466/19-а
адміністративне провадження № К/9901/21915/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , як довіреної особи кандидата в народні депутата України ОСОБА_2 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року у справі № 200/9466/19-а за позовом кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 50 ОСОБА_4 до Окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 50, треті особи - Центральна виборча комісія України, кандидат в народні депутати України ОСОБА_5 про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року затверджено примирення сторін у справі, внаслідок чого визнано нечинним рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року та закрито провадження у справі № 200/9466/19-а.
Не погоджуючись із зазначеною вище ухвалою, ОСОБА_1 , як довірена особа кандидата в народні депутата України ОСОБА_2 03 серпня 2019 року подала касаційну скаргу шляхом надсилання її на адресу електронної пошти Верховного Суду.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи, касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яковенко М. М., судді: Дашутін І. В., Шишов О. О.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та має бути повернута, з огляду на таке.
По-перше, відповідно до ч. 1 ст. 330 та ч. 1 ст. 331 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга подається у письмовій формі безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Відповідно до ч. 6, 8 ст. 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Слід зазначити, що згідно з ч. 7 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно ч. 8, 10 ст. 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Згідно наказу Державної судової адміністрації від 26 квітня 2019 року № 429 тестова експлуатація підсистеми «Електронний суд» у Касаційному адміністративному суді здійснюється з 02 травня 2019 року.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що зазначена скарга, яка надіслана на електронну адресу Суду, містить зісканований підпис ОСОБА_1 . При цьому, у матеріалах касаційної скарги відсутній доказ, який би підтверджував, що документ (касаційна скарга) підписано електронним цифровим підписом. Тобто, зісканований підпис особи не є підписом в розумінні діючого законодавства.
Слід відзначити, що відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (п. 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05 та п. 27 рішення у справі «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року, заява № 24402/02).
Положення правила 45 Регламенту Європейського суду з прав людини також установлює, що будь-яка заява, подана згідно зі ст. 33 чи 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оформлюється письмово і підписується заявником або представником заявника.
Отже, норми Регламенту ЄСПЛ вимагають, щоб звернення людини до цього Суду відбулося у письмовій формі, містило підпис, і це не розцінюється як обмеження доступу до правосуддя.
Суд звертає увагу на те, що у цьому випадку право доступу до суду не порушено, оскільки позивач має можливість звернутись до суду в порядку визначеному Законом.
По-друге, відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною першою та третьою статті 279 КАС України встановлено, що особа, яка відповідно до закону про вибори зареєстрована як уповноважений представник або довірена особа кандидата, діє як представник відповідного кандидата у справах, пов'язаних з виборчим процесом, без додаткового уповноваження.
Документом, що підтверджує повноваження представників, визначених частинами першою і другою цієї статті, є відповідне посвідчення, видане в порядку, встановленому законом про вибори чи референдум.
Разом з тим, ч. 3 ст. 108 Закону України «Про вибори народних депутатів України» передбачено, що керівник партії, уповноважена особа чи представник партії у Центральній виборчій комісії, довірена особа кандидата у депутати діють як представник відповідної партії або кандидата у депутати без додаткового уповноваження. Документом, що підтверджує повноваження уповноваженої особи партії, представника партії у Центральній виборчій комісії, довіреної особи кандидата у депутати, є відповідне посвідчення, видане в порядку, встановленому цим Законом.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, остання підписана ОСОБА_1 , як довіреною особою кандидата в народні депутата України ОСОБА_5 . Проте, до матеріалів касаційної скарги не додано жодного документу передбаченого чинним законодавством, який би підтверджував повноваження ОСОБА_1 , як довіреної особи, на подання та підписання касаційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Отже, за такого правового регулювання, касаційна скарга вважається не підписаною у розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 273, 279, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , як довіреної особи кандидата в народні депутата України ОСОБА_5 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року у справі № 200/9466/19-а - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя М. М. Яковенко