вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
01.08.2019м. ДніпроСправа № 904/1479/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Хавіної О.С.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпромекспорт", смт Слобожанське Дніпровський район Дніпропетровська область
до Дніпропетровської митниці ДФС, м. Дніпро
Третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, м. Дніпро
про стягнення 10000,00 грн.
Представники:
Від Позивача: Бендюг С.М. С.А., ордер ДП № 1669/000025 від 15.07.2019 р., адвокат Від Відповідача: Каціонова О.В., довіреність № 2698/10/04-50-10 від 17.12.2018 р., представник
Третя особа: представник не з'явився
1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Металпромекспорт" (далі-Позивач) 11.04.2019 року звернулось з позовом до Відповідача-1 Дніпропетровська митниця ДФС та Відповідача-2 Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якому просить суд стягнути з Дніпропетровської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпромекспорт" у відшкодування шкоди суму 10000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на протиправні дії Відповідача-1, внаслідок чого Позивач поніс збитки (шкоду).
2. Процесуальні питання, вирішені судом
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019р. залишено позовну заяву без руху для усунення Товариством з обмеженою відповідальністю "Металпромекспорт" недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 23.05.2019р. о 10:00год.
15.05.2019 року Відповідач-2 подав клопотання про заміну неналежного Відповідача (арк..с. 51-52), в якому вказує про те, що позовна заява не містить вимог до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області. Відповідно до прикінцевих положень Бюджетного кодексу, а саме пп.1 п. 9 визначено, рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, тобто Державною казначейською службою України. Зазначені рішення передаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання. З огляду на зазначене, оскільки рішення суду про стягнення коштів Державного бюджету України виконуються виключно Державною казначейською службою України, то відповідним відповідачем у по справі є Державна казначейська служба України. Отже, Відповідач-2 вважає, що залучення Позивачем Головного управління у якості відповідача суперечить положенням ч.2 ст.2 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2019р. виключено Відповідача-2 - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області зі складу Відповідачів, визнано Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці Відповідача та відкладено підготовче засідання на 13.06.2019р. о 10:30 год.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2019р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та підготовче судове засідання відкладено на 16.07.2019 на 12:30 год.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2019р. закрито підготовче провадження, розгляд справи призначено до судового розгляду по суті на 01.08.2019 о 09:30год.
В судовому засіданні 01.08.19р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.
3. Позиції інших учасників справи
22.05.2019р до суду від Відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву (арк.с. 58-60), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову ТОВ "Металпромекспорт", оскільки вважає, що Позивач не був позбавлений можливості розпоряджатися спірним товаром. Крім того, Відповідач вважає, що є недоведеним причино-наслідоквий зв'язок дій митниці з витратами Позивача, а також те, що саме спірний товар був на спірному зберіганні
4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті
У 2017 році Позивачем при ввезенні товару - газовий конденсат через митний кордон України, подавалися 27.09.2017 тимчасова митна декларація №UA110010/2017/007941, 18.10.2017 - додаткова митна декларація №UA110010/2017/008671 та 27.12.2018 - додаткова митна декларація №UA110010/2018/008173, за якими Дніпропетровською митницею ДФС вчинялись неправомірні дії щодо неприйняття цих декларацій за кодом товару.
Так, картками відмови №UА110010/2017/00098 та №UА110010/2018/00072 Відповідач повідомив Позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товару.
01.12.2017 року Дніпропетровська митниця ДФС винесла рішення №КТ-UА110000-0255-2017 про визначення коду товару, яким змінила дані граф 31 та 33 МВД.
Згідно з частиною 2 статті 263 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації або митному оформленні товарів, нова митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 днів з дати відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі митного органу.
Відповідно до ч. 21 ст.356 Митного кодексу України за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму, товари, проби (зразки) яких взяті для проведення дослідження (аналізу, експертизи), випускаються органом доходів і зборів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізів, експертиз), якщо вони не підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України.
Товар був випущений Відповідачем-1, однак Позивач не міг його реалізовувати без понесення невиправданих через прийняті Відповідачем-1 рішення величезних і неможливих для Позивача витрат , а тому уклав з ТОВ «Енерготрейд-ОЙЛ» (зберігач) договір зберігання №2909/01 від 29.09.2017 року, відповідно до умов якого зберігач зобов'язується приймати та зберігати нафтопродукти в асортименті, передане йому замовником (ТОВ «Металпромекспорт») і повернути майно в цілості, а Замовник здійснити оплату за зберігання (п. 1.1 Договору).
До Договору був Сторонами підписаний акт прийомки-передачі від 29.09.2017 року, де зазначена передача 44,3 т газового конденсату зберігачу від замовника.
Не погодившись із рішеннями Відповідача, Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом щодо їх скасувань.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 року по справі № 804/8380/17 позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, визнано протиправним та скасовано рішення про визначення коду товару №КТ-ІІА110000-0255-2017 від 01.12.2017 року, видане Дніпропетровською митницею ДФС та картка відмови № ІІА1100110/2017/00098 в прийнятті митної декларації при митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (арк.с. 16-18).
Зазначена постанова суду першої інстанції залишена без змін колегією судів Третього апеляційного; адміністративного суду 29.11.2018 року (арк.с. 19-21).
На виконання рішень судів, після отримання повного тексту постанови суду апеляційної інстанції, ТОВ «Металпромекспорт» подав декларацію №UА110010/2018/008173 (типу ІМ 40 ДТ) від 27.12.2018 року, до якої додано копії рішень судів. Однак Відповідач-1 не прийняв зазначену декларацію, проігнорував рішення судів, прийняв карту відмови №ІІА110010/2018/00072 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідно до якої ТОВ «Металпромекспорт» відмовлено у митному оформленні товарів.
Повторно, на виконання рішень судів ТОВ «Металпромекспорт» подав декларацію №UА110010/2019/000457 (типу ІМ 40 ДТ), яка була прийнята митницею 28.01.2019 року (арк.с. 26).
Газовий конденсат, який був наданий на зберігання, відповідно до Договору зберігання №2909/01 від 29.09.2017 року, був повернутий на вимогу ТОВ «Металпромекспорт» 28.01.2019 року, про що складений акт приймання-передачі, а 05.02.2019 року був складений акт здачі-приймання робіт(надання послуг) № 50202 від 05.02.2019 р., яким узгоджена компенсація плати за зберігання (за період 29.09.2017р.-28.01.2019р.) в сумі 10000 грн. з ПДВ. (арк.с. 31-33).
Платіжним дорученням №651 від 06.02.2019 року ТОВ «Металпромекспорт» сплатила ТОВ «Енерготрейд-Ойл» кошти за зберігання газового конденсату на суму 10000,0грн.(арк.с. 35).
Зазначені витрати Позивач пов'язує з протиправними діями Відповідача-1, які були визнані такими в судовому порядку.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення
Згідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до с. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
За загальним принципом цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що складові правопорушення для стягнення збитків доводиться матеріалами справи.
Так, незаконність дій потверджується Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 року по справі № 804/8380/17, що в силу ст.75 ГПК України не потребує знову доведенню.
Витрати Позивача зі зберігання газового конденсату також мають документальне підтвердження, яке надано Позивачем до позову.
Також суд вважає, що Позивач довів причинно-наслідковий зв'язок між цими витратами та незаконними діями Відповідача, оскільки є цілком логічним і розумним було з боку Позивача обрати найменш затратний шлях задля того, щоб уникнути більш несприятливих наслідків у випадку реалізації товару за кодом, який був предметом спору між ним та митницею. Позивач не має власних виробничих приміщень для зберігання газового конденсату, він був змушений понести ці витрати на період судового розгляду спору між ним та Відповідачем. Посилання Відповідача на те, що немає доказів того, що саме той газовий конденсат був на зберіганні та те, що Позивач не був позбавлений можливості випустити його у вільний обіг, відхилюється судом, оскільки приймаються до уваги аргументи Позивача про те, що у протилежному випадку Відповідач вживав би фіскальні заходи у вигляді конфіскації товару, стягнення величезних санкцій тощо, що призвело би до більш несприятливих наслідків для Позивача.
6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору
Враховуючи наведені положення чинного законодавства, а також те, що матеріалами справи підтверджено протиправність дії з боку Відповідача, внаслідок чого Позивач поніс збитки (шкоду) у розмірі 10 000,00 грн. тому суд задовольняє позовні вимоги Позивача про стягнення у відшкодування шкоди на суму 10 000,00 грн. у повному обсязі.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 176, 233, 238, 241, 247, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпромекспорт" до Дніпропетровської митниці ДФС (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; код ЄДРПОУ 39421732) задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Дніпропетровської митниці ДФС (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; код ЄДРПОУ 39421732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпромекспорт" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Виробнича, буд. 1; код ЄДРПОУ 25515001) у відшкодування шкоди на суму 10 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі1921,00 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строки та порядку, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду в двадцятиденний строк з дня складення повного тексту рішення.
Повне рішення складено 02.08.2019.
Суддя Н.Б. Кеся