печерський районний суд міста києва
Справа № 757/34209/19-к
03 липня 2019 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , перекладача ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , за погодженням прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 розглянувши матеріали досудового розслідування за № 42019000000000933 від 23.04.2019 року, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 із можливістю визначення застави відповідно абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, з урахуванням вартості виявленої та вилученої наркотичної речовини у розмірі 100 000 000 (ста мільйонів) гривень.
Клопотання обґрунтовано наступними обставинами.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000000933 від 23.04.2019, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України.
Орган досудового розслідування вказує, що у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці в Норден Діно Гільямо Рівера ( ОСОБА_9 ) виник злочинний умисел направлений на незаконне придбання, перевезення та зберігання з метою збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - кокаїн, в особливо великих розмірах, організованою групою. З метою реалізації свого злочинного умислу Норден Діно Гільямо Рівера ( ОСОБА_9 ), вступив у злочину змову разом з ОСОБА_10 ( ОСОБА_8 ), ОСОБА_11 та невстановленими на даний час в ході досудового розслідування особами, направленого на незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - кокаїн, в особливо великих розмірах.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, Норден Діно Гільямо Рівера ( ОСОБА_9 ) та ОСОБА_10 ( ОСОБА_8 ), входячи до складу організованої групи з стійкими транснаціональними зв'язками, відповідно до загального плану вчинення кримінального правопорушення з яким були обізнані всі учасники вказаної групи, у невстановлений на даний час досудовим розслідуванням час та місці, діючи умисно за попередньою змовою з вказаними особами, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, 01.07.2019, близько 15 години 00 хвилин на території гаража № НОМЕР_1 , що за адресою м. Київ, вул. Бутлерова, 6, зустрівся з ОСОБА_12 , в якого придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн в особливо великих розмірах. Придбаний наркотичний засіб Норден Діно Гільямо Рівера (NORDEN DINO GUILLIAMO RIVERA), AKKANOGLU TEMEL та ОСОБА_11 помістили до заздалегідь підшуканого автомобіля «Lexus GS 300» д.н.з. НОМЕР_2 , з метою транспортування до його подальшого місця зберігання з метою збуту. Під час проведення обшуку автомобіля «Lexus GS 300» д.н.з. НОМЕР_2 , працівниками поліції було виявлено та вилучено 59 брикетів з наркотичним засобом, обіг якого обмежено - кокаїн в особливо великих розмірах, приблизною вагою 60 кг.
01.07.2019 року ОСОБА_6 ( ОСОБА_8 ) затримано, в порядку ст. 208 КПК України.
02.07.2019 року ОСОБА_10 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Підозра ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, обґрунтовується органом досудового розслідування даними, які містяться у: результатах проведеного обшуку автомобіля марки «Lexus GS 300» д.н.з. НОМЕР_2 , який перебував у користуванні ОСОБА_10 ( ОСОБА_8 ), під час якого вилучено 59 брикетів з порошкоподібною речовиною яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн в особливо великих розмірах; показах свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; показах свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; показах свідка ОСОБА_12 ; висновках судової експертизи №19/11/2-99-СЕ/19 від 18.06.2019 відповідно до якого надана на дослідження речовина білого кольору містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн.
Під час досудового розслідування встановлені ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_17 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; може знищити, сховати будь-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обставини, якими обґрунтовується наявність вищевказаних ризиків зазначено наступне. Злочин, який інкримінуються ОСОБА_10 відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими і передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної переховуватися від органів слідства та суду.
Таким чином, сторона обвинувачення вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки обрання стосовно нього більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, встановленим у ході досудового розслідування та зазначеним у клопотанні.
У засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи, просив клопотання задовольнити.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_17 проти задоволення клопотання заперечували, вважаючи його необґрунтованим, немотивованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки повідомлена підозра не підтверджена наявними у справі доказами, зібрані органом досудового розслідування докази є суперечними, жодним чином не підтверджують факт вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, та стороною обвинувачення не доведена наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вислухавши прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_18 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , дослідивши додані до клопотання матеріали та надані під час судового розгляду документи, прийшов до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу підозрюваній особі слід виходити з наступного.
Згідно доданих до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині обґрунтування свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_19 вказаного кримінального правопорушення.
При цьому вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності щодо вини підозрюваного, а з точки зору їх допустимості прийти до висновку, що підозрювана особа могла вчинити кримінальні правопорушення за викладених обставин.
Зокрема, згідно ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.
Отже, слід визнати підозру обґрунтованою та достатньою для того, що прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_17 може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України, а тому приходить до переконання про необхідність вирішувати питання про застосування певного виду запобіжного заходу для підозрюваного.
Вирішуючи вказане питання слід врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_10 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, зокрема санкція особливо тяжкого злочину передбачає покарання до дванадцяти років з конфіскацією майна, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження.
Слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, наявність у нього репутації, у тому числі наявність у нього родини.
З урахуванням наведеного слід визнати те, що під час розгляду клопотання не було доведено те, що більш м'якій запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, та спробам останнього переховуватись від органу досудового розслідування, знищити, сховати спотворити будь які речі та документи, незаконним чином впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Прокурор у клопотанні просить слідчого суддю при визначенні суми застави врахувати характер кримінального провадження, який ґрунтується на тому, що вчинений ОСОБА_19 злочин має загальнодержавний простір діяльності та підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.
При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини кримінального правопорушення, вік підозрюваного, дані про особу підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, і за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, спосіб вчинення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважає за необхідне вийти за межі розміру застави, визначеною ст. 182 ч. 5 п. 2 КПК України, та визначити підозрюваному заставу у розмірі 100 000 000, 00 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Згідно ч.6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрювану, на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 9, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 535 КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_6 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 ( ОСОБА_8 ) обчислювати з 01.07.2019 року о 19-36 год. по 29.08.2019 року о 19-36 год.
Одночасно визначити ОСОБА_10 , запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України в розмірі 100 000 000, 00 грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р № 37318005112089
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 в разі внесення застави, наступні обов'язки, зобов'язавши прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 29.08.2019 року включно, але не більше строків досудового розслідування.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1