Справа № 752/24970/18
Провадження № 1-кс/752/232/19
04.04.2019 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову слідчого в ОВС першого слідчого відділу СУ прокуратури м.Києва ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 42016000000000568 від 25.02.2016 р.,
адвокат ОСОБА_3 звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 зі скаргою на постанову слідчого в ОВС першого слідчого відділу СУ прокуратури м.Києва ОСОБА_5 від 27.02.2018 р. про закриття кримінального провадження № 42016000000000568 від 25.02.2016 р.
В обгрунтування скарги заявник зазначає, що відомості про кримінальне провадження №42016000000000568 від 25.02.2016 р. внесені на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 15.02.2016 р., якою задоволено скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 від 02.02.2016 р.
Відомості про кримінальне правопорушення внесені за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.365 КК України, за фактом протиправних дій з боку окремих службових осіб Національної поліції України.
27.02.2018 р. слідчий Прокуратури м.Києва ОСОБА_5 винесена постанова про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Зазначену постанову заявник вважає незаконною, оскільки слідчим не вчинено будь-яких дій з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та притягнення винних осіб до відповідальності.
Крім того, заявник зазначає, що у даному кримінальному провадженні старшим слідчим Прокуратури м.Києва ОСОБА_6 вже приймалось рішення про закриття кримінального провадження в зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України, яка в подальшому на підставі ухвали слідчого судді від 16.09.2016 р. була скасована
За результатами розгляду скарги заявник просить визнати бездіяльність слідчого Прокуратури м.Києва ОСОБА_5 протиправною та скасувати постанову від 27.02.2018 р. про закриття кримінального провадження № №42016000000000568 .
Заявник в судовому засіданні підтримав подану скаргу, посилаючись на незаконність постанови слідчого та його бездіяльність, оскільки слідчим не проводились будь-які слідчі дії у даному кримінальному провадженні з метою встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення та встановлення осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, не були перевірені всі обставини зазначені в заяві про вчинення кримінального правопорушення.
Прокурор, слідчий в судове засідання не з'явились, про місце і час розгляду скарги повідомлялись належним чином, однак їх неявка не перешкоджає судовому розгляду.
Вислухавши заявника, дослідивши матеріали скарги, вважаю, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що в провадженні слідчого в ОВС першого слідчого відділу СУ прокуратури м.Києва ОСОБА_5 перебувало кримінальне провадження №42016000000000568 від 25.02.2016 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України.
27.02.2018 р. слідчим в ОВС першого слідчого відділу СУ прокуратури м.Києва ОСОБА_5 винесена постанова про закриття кримінального провадження в зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 303, частини 1 статті 304 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно положень статті 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим кодексом випадках, - на потерпілого.
Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
В силу положень ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
За правилами частини 3 статті, пункту 2 частини 5 статті 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови.
Постанова слідчого, прокурора складається, зокрема, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Слідчий при прийнятті оскаржуваного рішення посилається на те, що в ході проведення досудового розслідування надсилався запит до Печерського районного суду м.Києва з метою надання копії заяви ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення, однак, відповідь на даний запит не надходила, в зв'язку з чим не виявилось можливим з'ясувати обставини вчинення кримінального правопорушення.
На будь-які інші докази, або слідчі дії, які були здійснені в ході досудового розслідування щодо встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення та перевірки обставин, викладених в заяві про вчинення злочину, слідчий не посилається.
Отже, в діях слідчого вбачається бездіяльність, яка виразилась у не вчиненні визначених законом необхідних слідчих дій для розкриття злочину.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні не були вжиті передбачені кримінальним процесуальним законом заходи для з'ясування всіх фактичних обставин у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи зазначені обставини, вважаю, що скарга на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №42016000000000568 від 25.02.2016 р. є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а постанова слідчого скасуванню.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову слідчого в ОВС першого слідчого відділу СУ прокуратури м.Києва ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 42016000000000568 від 25.02.2016 р., задовольнити.
Визнати бездіяльність слідчого в ОВС першого слідчого відділу Слідчого управління прокуратури м.Києва ОСОБА_5 незаконною.
Постанову слідчого в ОВС першого слідчого відділу СУ прокуратури м.Києва ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження від 27.02.2018 р. скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя