Справа № 635/3243/19 Головуючий суддя І інстанції Бобко Т. В.
Провадження № 33/818/1008/19 Суддя доповідач Чопенко Я.В.
1 серпня 2019 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Чопенко Я.В. вирішуючи питання щодо можливості призначення до розгляду апеляційної скарги адвоката Горобця С.О. на постанову Харківського районного суду Харківської області від 27травня 2019року,-
Згідно цієї постанови
ОСОБА_1 , 1988 року народження, громадянин України, мешканець м АДРЕСА_1 ,
- визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.
На вказану судову постанову адвокат Горобець С.О. лише 25 липня 2019 року подав апеляційну скаргу, в якій просить судову постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим, адвокат Горобець С.О. просить поновити йому пропущений процесуальний строк апеляційного оскарження вищезазначеної судової постанови, посилаючись на те, що копію постанови ОСОБА_1 отримано 24.06.2019 року та вважає, що граничним строком її оскарження є 04.07.2019 року. Подати апеляційну скаргу вчасно ОСОБА_1 не мав можливості, оскільки перебував на стаціонарному лікуванні з 03.07.2019 року по 10.07.2019 року.
Перевіривши матеріали справи, приходжу до висновку, що клопотання адвоката Горобця С.О. про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Хоча ОСОБА_1 і не був присутнім в судовому засіданні 27 травня 2019 року, проте апеляційний суд вважає, що він належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи відносно нього, про що свідчить телефонограми, передані ОСОБА_1 на його мобільний номер телефону(а.с.9,10), який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1), а також в цьому протоколі ОСОБА_1 під розпис працівниками поліції був ознайомлений з місцем розгляду цього протоколу.
До речі, цей протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Більш того, відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, про дане провадження апелянт без сумніву знала, а тому вказані причини пропуску строку не можна однозначно вважати як поважні.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 було достовірно відомо про те, що відносно нього Харківським районним судом Харківської області розглядається справа про адміністративне правопорушення, однак згідно матеріалів справи цим розглядом останній не цікавився.
Крім того, закон пов'язує строк внесення апеляції на постанову судді у справі про адміністративне правопорушення не з датою коли отримано копію постанови, а, виключно, лише з датою ухвалення судового рішення.
Таким чином думка апелянта, що граничним строком апеляційного оскарження судової постанови від 27 травня 2019 року, яка була отримана ОСОБА_1 поштою 24.06.2019 року, є 04.07.2019 року вважається помилковою та не приймається до уваги апеляційним судом.
Також, посилання апелянта на положення ст. 289 КУпАП є помилковим, оскільки при розгляді апеляційних скарг на постанови судді у справі про адміністративне правопорушення суд апеляційної інстанції керується виключно положеннями ст. 294 КУпАП.
Крім того, до апеляційної скарги долучені фотокопії медичних довідок (а.с.27, 28), виданих ОСОБА_1 , з яких вбачається, що він перебував на лікуванні з 20.05.2019 року по 06.06.2019 року та з 03.07.2019 року по 10.07.2019 року.
Однак, з даних фотокопій не зрозуміло якими саме медичними установами видані ці довідки, а також не зазначено, як саме лікувався ОСОБА_1 амбулаторно або у стаціонарі, що унеможливлює встановити чи дійсно ОСОБА_1 не міг з'явитись у судове засідання суду першої інстанції.
Між тим, адвокат Горобець С.О. у розгляді справи судом першої інстанції участі не приймав.
Договір між ним та ОСОБА_1 про надання правової допомоги (а.с.29), укладено лише 12 липня 2019 року - через 18 днів після отримання ОСОБА_1 копії судової постанови.
Сам факт укладення договору з захисником після набрання рішенням чинності не є беззаперечною підставою для поновлення строку апеляційного оскарження. А обставини, які б перешкоджали ОСОБА_1 скористатися правом на подачу апеляційної скарги та на правову допомогу у передбачений законом строк хоча і зазначені в апеляційній скарзі, однак не доведені.
Крім того, апелянт в своїй апеляційній скарзі просить поновити строк апеляційного оскарження постанови, однак не зазначає кому ж саме необхідно поновлювати строк оскарження судової постанови чи захиснику Горобцю С.О. чи власно ОСОБА_1 .
Оскільки в апеляційній скарзі зазначено, що безпосередньо ОСОБА_1 отримав копію судової постанови, то апеляційний суд вважає, що він і мав звертатись з апеляційною скаргою разом із клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду, адже договір про надання правової допомоги укладений лише 12 липня 2019 року, тобто після винесення судової постанови та після того як вона набрала законної сили.
Виходячи з вищевикладеного, підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП, -
В задоволенні клопотання адвоката Горобця С.О. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського районного суду Харківської області від 27 травня 2019 року - відмовити.
Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала через суд першої інстанції.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду Я.В.Чопенко